Справа № 757/8306/25-ц
Категорія 57
23 січня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівської В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом в Печерський районний суд м. Києва.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2024 року справу 757/8306/25 направлено за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
05.03.2025 року Подільським районним судом м. Києва отримано справу 757/8306/25 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано в провадження судді Войтенко Т.В.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В. від 10.03.2025 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 10 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації закрито, справу призначено до розгляду по суті на 03 грудня 2025 року.
Представник позивача - ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, призначеного на 03.12.2025 року о 11-30 год., про що в матеріалах справи міститься розписка, у судове засідання не з'явився. Від представника позивача 01.12.2025 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
В судовому засіданні 03.12.2025 року суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи 23 січня 2026 року.
23 січня 2026 року належним чином повідомлений представник позивача, шляхом отримання судової повістки в електронному вигляді до електронного кабінету 03.12.2025 о 22:05:07 та шляхом отримання судової повістки рекомендованою поштою з врученням 10.12.2025 року, у судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю у слідчих діях.
Таким чином, 23 січня 2026 року належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання 23.01.2026 року не з'явились, про день час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони відповідача. В клопотанні представник відповідача наголошував на зловживанні представником позивача своїми процесуальними правами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 року в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 року в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в підготовче/судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче/судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання, також позивачем не надано заяви про розгляд справи за його відсутності, приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 200, 257, 352, 353 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяТ. В. Войтенко