печерський районний суд міста києва
757/3792/26-к
1-кс-2995/26
26 січня 2026 року м.Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62025000000000726 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_4 ,
До Печерського районного суду міста Києва надійшло старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розсліжувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №62025000000000726 від 17.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання старший слідчий вказує, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області за погодженням із прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 120200800000000380 від 19.10.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У подальшому, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано для розгляду по суті до Запорізького районного суду Запорізької області та автоматизованим розподілом справу передано судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_7 (справа № 317/2652/21).
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше 11.04.2025 у ОСОБА_4 , якому було достеменно відомо про кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею, який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою уповноваженою на виконання функцій держави.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди 06.11.2022 об 11:57 год. ОСОБА_4 з особистого телефону НОМЕР_1 через месенджер «Telegram» зателефонував ОСОБА_6 на її особистий номер телефону НОМЕР_2 та повідомив, що найближчим часом буде ухвалено виправдувальний вирок у кримінальному провадженні, у якому вона є обвинуваченою. Надалі ОСОБА_4 неодноразово виходив на зв'язок із ОСОБА_6 , запевняючи її, що рішення суддею Запорізького районного суду Запорізької області буде прийнято на її користь.
Так, вироком Запорізького районного суду Запорізької області у справі
№ 317/2652/21 від 11.04.2025 ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 11.04.2025 о 20:51 год. ОСОБА_4 з абонентського номера НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram» надіслав на номер телефону ОСОБА_6 НОМЕР_2 повідомлення наступного змісту: «Вас можно поздравить с оправдательным. Но апелляция будет 100%».
В подальшому, у ході телефонних розмов ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із використанням месенджера «Telegram» 24.05.2025 повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі грошових коштів в сумі 2500 доларів США для подальшої їх передачі судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_7 , яка ухвалила вирок, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою, та 07.08.2025 в сумі 1000 Євро для передання головуючому судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 за залишення рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №317/2652/21без змін.
Так, 12.06.2025 суддею судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 , по справі №317/2652/21 винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
13.06.2025 та 25.06.2025 під час телефонної розмови з ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомив, що кримінальне провадження стосовно неї скеровано на розгляд судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 . При цьому він зазначив, що ОСОБА_9 раніше працював у Донецькому апеляційному суді та має довірливі стосунки із суддею Запорізького апеляційного суду ОСОБА_10 , у зв'язку з чим ОСОБА_4 має можливість вплинути на ОСОБА_9 з метою ухвалення ним рішення на користь ОСОБА_6 за допомоги судді ОСОБА_10 .
У зв'язку з цим ОСОБА_4 наголосив на необхідності особистої зустрічі з ОСОБА_6 для передачі нею грошових коштів у сумі 1 000 (одна тисяча) Євро для подальшої передачі їх судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 з метою ухвалення ним рішення на користь ОСОБА_6 .
В подальшому, 02.07.2025 о 22:14 год. ОСОБА_4 з використанням месенджера «Telegram» з номеру НОМЕР_1 надіслав ОСОБА_6 на номер НОМЕР_2 повідомлення, у якому повідомив про готовність розмови з метою впливу на суддю ОСОБА_9 за участі судді ОСОБА_10 , та вимогу переказати на картковий рахунок ОСОБА_4 номер НОМЕР_3 грошових коштів у сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, для використання начебто на транспортні витрати.
Після цього, 03.07.2025 о 08:22 год. ОСОБА_6 за допомогою платіжної системи Приват 24, з особистого карткового рахунку НОМЕР_4 здійснила переказ грошових коштів у сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на вказаний картковий рахунок, який належить безпосередньо ОСОБА_4 .
В подальшому 07.07.2025 та 08.07.2025 ОСОБА_4 за допомогою інтернет месенджеру «Telegram» повідомив, що він та суддя Запорізького апеляційного суду ОСОБА_10 разом їздили на зустріч до судді ОСОБА_9 та в ході зустрічі домовились щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції від 11.04.2025 відносно ОСОБА_6 , за що ОСОБА_6 має передати ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 Євро у вигляді передоплати для їх передачі головуючому судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 та повідомив, що судове засідання призначено на 13.08.2025.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 25.07.2025 у період часу з 10:49 год. до 12:04 год. ОСОБА_4 , з використанням месенджера «Telegram» з номеру НОМЕР_1 надіслав ОСОБА_6 на номер НОМЕР_2 повідомлення, в яких створив штучні умови терміновості, чим фактично поставив останню в умови, що вимагали негайного пошуку грошових коштів.
У подальшому, 07.08.2025 приблизно о 13:47 год., перебуваючи у місті Запоріжжя в автомобілі BMW 320I з державним номером НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , ОСОБА_6 передала йому грошові кошти в сумі 1 000 доларів США (що еквівалентно 41611 грн. 00 коп. згідно курсу НБУ на встановлену дату) як неправомірну вигоду як неправомірну вигоду для передачі судді Дніпропетровського апеляційного суду ОСОБА_9 за залишення без змін рішення Запорізького районного суду Запорізької області, яким
ОСОБА_6 визнано невинуватою.
Підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому звернутися до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років позбавлення волі та будучи обізнаним про можливе визначення покарання в разі винесення судом вироку, що йому загрожує за інкримінований злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим, на зафіксованих матеріалах НСРД підозрюваний ОСОБА_4 обговорював бажання найближчим часом виїхати за кордон для постійного там проживання, у тому числі з ОСОБА_11 , який також працював в Запорізькому апеляційному суді та також починав спілкування із свідком ОСОБА_6 щодо впливу на суддів першої інстанції у даній справі.
Крім цього, згідно відомостей отриманих щодо військово-облікових документів підозрюваний ОСОБА_4 хоч і працює в підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_2, однак не являється військовозобов'язаним, не має відстрочки та бронювання, однак при цьому використовуючи наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 від 09.08.2019 (дійсний до 09.08.2029) може вільно перетнути державний кордон та залишити територію України.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 , розуміючи про відсутність покладених на нього обов'язків, як гарантії належної процесуальної поведінки, може нехтувати наявними соціальними зв'язками, рухомого та нерухомого майна, процесуально зловживати своїми правами ухиляючись від явки до органів досудового розслідування та суду.
Указані відомості дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може покинути територію України.
Таким чином, ОСОБА_4 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що під час досудового розслідування задокументовано, як ОСОБА_4 вживає заходи конспірації, оскільки розуміє, що кримінальне правопорушення вчинення якого йому інкриміновано, у тому числі спілкування зі свідком ОСОБА_6 та іншими особами з сили працівників та колишніх працівників суду здійснено виключно через інтернет месенджери Telegram, WhatsApp тощо.
Встановлено, що ОСОБА_4 періодично знищує переписки, які у нього маються зі свідками у даному кримінальному провадженні, що також зафіксовано під час проведення НСРД.
Наразі не всі епізоди можливої протиправної діяльності ОСОБА_4 та інших осіб кваліфіковані, тому встановлена розслідуванням інформація потребує перевірки.
Разом з тим, ОСОБА_4 та інші особи, причетність яких на теперішній час перевіряється в ході досудового розслідування, знаючи проте, що вони можуть перевірятись на причетність до вчинення інших епізодів протиправної діяльності, останній має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема й ті, про які стороні обвинувачення на цьому етапі кримінального провадження не відомо, у тому числі щодо справи № 317/2652/21 та осіб, які йому допомагали у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проявляється у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також щодо інших осіб, яким на даний час не повідомлено про підозру, у зв'язку з чим останній може мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Окрім того, наразі встановленню підлягають інші свідки, які можуть підтвердити факти впливу на суддів Запорізького районного суду Запорізької області та Дніпровського апеляційного суду, тому перебуваючи без запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків, встановлення та допит яких на цей час є одним із першочергових заходів.
Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 має тісні дружні, приятельські стосунки у різних органах державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі з числа правоохоронних органів, що може свідчити про те, що останній, користуючись своїми позаслужбовими зв'язками, може використати такі як важель впливу на учасників кримінального провадження, з метою викривлення їх показань та ухилення від кримінальної відповідальності.
Зокрема, у ході досудового розслідування необхідно встановити та допитати осіб, до яких ОСОБА_4 міг звертатися з приводу впливу для прийняття рішення, у тому числі з числа суддів, їх помічників, секретарів та співробітників апарату суду та інших осіб.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний
ОСОБА_4 упродовж тривалого часу підтримує тісні службові та родинні зв'язки з окремими суддями Дніпровського апеляційного суду, які сформувалися внаслідок його попередньої професійної діяльності та участі у спільних робочих і позапроцесуальних заходах.
Зазначені зв'язки підтверджуються зібраними в межах кримінального провадження матеріалами, зокрема: даними про систематичні телефонні контакти та електронне листування між ОСОБА_4 та іншими працівниками суду та суддями, відомостями про особисті зустрічі поза межами службової діяльності, іншими даними, які вказують на наявність між ними довірчих відносин.
Наявність таких контактів створює реальний ризик використання ОСОБА_4 свого авторитету, знайомств і впливу з метою незаконного впливу на суддів, а також опосередковано на свідків, зокрема шляхом схиляння їх до надання неправдивих показань, зміни раніше наданих свідчень.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, вказаний орган досудового розслідування знаходиться у м. Києві. Підозрюваний ОСОБА_4 проживає у м. Запоріжжі, а тому посилаючись на віддаленість свого місця проживання від місця знаходження органу досудового розслідування, може зривати проведення слідчих та процесуальних дій, які передбачають його обов'язкову участь, чим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушенняпідтверджується сукупністю встановлених у ході досудового розслідування обставин, а саме підозрюваний ОСОБА_4 , не перебуваючи під дією запобіжного заходу, має реальну можливість і намір продовжувати свою злочинну діяльність, у тому числі шляхом подальшого використання налагоджених стійких зв'язків у органах судової влади та суміжних структурах з метою вирішення власних особистих і комерційних питань у протиправний спосіб.
Факти такого протиправного спілкування та координації дій безпосередньо задокументовані в межах проведених негласних слідчих (розшукових) дій, матеріали яких долучені до цього клопотання..
На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з мотивів у ньому наведених та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно нього, та просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту у нічний час доби.
Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим Державного бюро розслідувань розслідується кримінальне провадження № 62025000000000726 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, ч.2 ст.369-2 КК України.
23.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
Аналізуючи долучені до клопотання та досліджені судом письмові докази, вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні та позицію захисту, слідчий суддя зазначає наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, максимальною санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризик доведеним, оскільки, характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, свідчіть про низький рівень правосвідомості та соціальної відповідальності підозрюваного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, враховує відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має вищу освіту.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), та доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 23 год. 00 хв. по 05год. 00 хв. наступної доби.
Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання покладених на нього відповідних процесуальних обов'язків.
Крім цього, на підозрюваного слід покласти обов'язки у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись, ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 376, 492 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 23.03.2026, заборонивши залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
В межах строку досудового розслідування до 23.03.2026, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, виконання обов'язків, а саме:
- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, зобов'язавши прокурора довести перелік свідків до відома підозрюваного під підпис;
- здати на зберігання до Управління державної міграційної служби в Запорізької області свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 23.02.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1