печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4540/26-к
пр. 1-кс-3688/26
28 січня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000002742 від 17.10.2025 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, Донецької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025000000002742 від 17.10.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 2 ст. 184 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 184 до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен перевірити та встановити обставини щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної, наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів (статті 177, 194, 196 КПК України), а також наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної (ч. 6 ст. 193 КПК України).
Щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України (ч. 1 ст. 276 цього Кодексу).
Частиною 1 ст. 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію (ч. 1 ст. 111 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
У главі 11 КПК України, зокрема, у ч. 1 та 2 ст. 135 цього Кодексу визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає «кримінальне обвинувачення» як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння, при цьому, в деяких випадках це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного (рішення у справі «Екле проти Німеччини» від 15.07.1982, п. 73).
Ураховуючи, що на момент направлення повідомлень про підозру ОСОБА_6 органами досудового розслідування достовірно не було встановлено її місцеперебування, тому слідчий суддя з огляду на вищевказані приписи дійшов висновку, що вручення повідомлення про підозру мало бути проведено в порядку, що регулюється ч. 1 ст. 278 та ч. 1 і 2 ст. 135 КПК України.
Так, з матеріалів провадження встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025000000002742 від 17.10.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України та за іншими фактами вчинення кримінальних правопорушень.
26.01.2026 складено та оголошено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.
26.01.2026 у зв'язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 42, ст.ст. 111-112, ч. 2 ст. 135, 276-278 КПК України повідомлення про підозру направлено поштою за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Також за вказаною адресою вручено безпосередньо для передачі підозрюваному повідомлення про підозру свекрусі ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_7 .
При цьому, матеріали поданого слідчим клопотання не містять доказів вжиття слідчим всіх заходів для належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 в порядку, що регулюється ч. 1 ст. 278 та ч. 1 і 2 ст. 135 КПК України, а подане слідчим клопотання є передчасним.
Так, із долучених копій поштових відправлень на адресу ОСОБА_6 , вбачається, що вони датовані 26.01.2026, що свідчить про отримання їх компанією поштових відправлень, однак слідчому судді не надано жодних доказів, що станом на дату подачі клопотання вказані відправлення були доставлені до поштового відділення адресата. При цьому, із моменту їх направлення та подачі клопотання до суду 28.01.2026, яке датоване 26.01.2026, фактично пройшло два дні.
Крім цього, до матеріалів клопотання не долучено доказів оголошення ОСОБА_6 у міжнародних розшук, або її перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, як це вимагає ч. 6 ст. 193 КПК України.
Так, відповідно до положень ст. 281 КПК України підозрювана особа оголошується в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) якщо під час досудового розслідування її місцезнаходження невідоме або вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, за умови її належного повідомлення про такий виклик. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.
Разом із тим, КПК України обумовлює можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фактом саме оголошенням підозрюваної особи в міжнародний розшук, а не фактом її перебування в такому розшуку чи здійснення такого розшуку.
Отже, у цілях застосування ч. 6 ст. 193 КПК України достатньою підставою вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність постанови слідчого (прокурора) про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук.
Таким чином, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання є передчасним, не відповідає вимогам ст. 184, ч. 6 ст. 193 КПК України, а отже підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000002742 від 17.10.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1