печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3772/26-к
пр. 1-кс-2975/26
30 січня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Біла Церква Київської області, громадянину України, адреса проживання: АДРЕСА_1
у кримінальному провадженні № 420221100000126 від 07.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 426-1 КК України,
І. Суть клопотання
26 січня 2026 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №420221100000126 від 07.06.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000126 від 07.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1 КК України.
22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, та наявність ризиків передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
ІІ. Позиція сторін
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисник адвокат ОСОБА_5 категорично заперечували проти задоволення клопотання. При цьому вказали, що не погоджуються з висунутою підозрою, вважають її необґрунтованою та такою, що не відповідає обставинам справи.
Сторона захисту просила суд застосувати інший запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.
ІІІ. Процедура
Порядок застосування запобіжних заходів визначений ст.194 КПК України. Клопотання та матеріали, якими обґрунтовується органом досудового слідства необхідність обрання запобіжного заходу у виді застави, погоджене з прокурором та у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України вручено підозрюваному ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
IV. Оцінка слідчого судді
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.194 КПК України зобов'язаний з'ясувати:
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. UnitedKingdomof 16 October 2001, § 34).
Згідно повідомлення про підозру від 22.01.2026 ОСОБА_4 підозрюється у перевищенні військовою службовою особою службових повноважень, тобто в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих цій особі повноважень, що заподіяли тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).
-Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема: допитами свідків представника ТОВ «Облтехсервіс» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представника ФОП « ОСОБА_11 » ОСОБА_12 , представника Вишневої міської ради ОСОБА_13 , представників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , представника ТОВ «Арміра» ОСОБА_19 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_20 , представника військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_21 , представника в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_22 , представника ТОВ «Білоцерківське ШЕУ» ОСОБА_23 , представників ТОВ «Акскона-Україна» ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,
-протоколами впізнання представників ТОВ «Акскона-Україна» ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;
-інформації із ПП «Безпечного місця»;
-допитами потерпілих ТОВ «Акскона-Україна» ОСОБА_29 та ТОВ «ЕКО-Автотехнікс» ОСОБА_30
-висновками експерта (товарознавча експертиза) від 02.11.2022 та від 12.05.2023, від 30.10.2025 (технічна експертиза документів)
-висновками експерта (почеркознавча експертиза) від 14.11.2025
-інформацією вилученою у мобільних операторів;
-витребуваними документами із ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 (не приймала та на облік не ставили вилучені автомобілі), ІНФОРМАЦІЯ_3, ТОВ «ЕКО-Автотехнікс», ГУ ВСП, в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_2 , МО України та комендатури в Київській області;
-протоколами огляду транспортних засобів;
-протоколами проведення обшуків та документів і речей, які вилучені у ході обшуків;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 згідно якого остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України;
- іншими доказами зібраними в ході кримінального провадження.
Аналіз вище наведених обставин та відомостей на етапі досудового розслідування переконливо свідчать про існування розумної підозри скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення та є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка та експерта, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з прав людини переховування не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.102,107 рішення ЄСПЛ у справі «Panchenkov.Russia» від 8 лютого 2005 (заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Beccievv.Moldova» від 04 жовтня 2005 (заява № 9190/03).
Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років і усвідомлюючи можливість реального покарання всіма можливими способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване діяння, в тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідка слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит потерпілого та свідків вже на стадії судового розгляду.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні слідчого зазначений декларативно і в судовому засіданні не був належним чином аргументований стороною обвинувачення.
Слушними є доводи слідчого щодо існування на даному етапі досудового розслідування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень обґрунтовується тим, що підозрюваний має доступ до зброї на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює реальний ризик вчинити кримінальне правопорушення із застосування зброї. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що на даний час прокурором не доведена наявність достатніх підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді застави необхідний для забезпечення виконання, покладених процесуальних обов'язків на підозрюваного, який на думку сторони обвинувачення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення...
Також органом досудового розслідування не доведено, що без застосування запобіжного заходу у вигляді застави неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.
При цьому, сама по собі тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі доведеності його винуватості, а також характер вчиненого кримінального правопорушення, не є достатньою підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до розділу 3.3., п. 6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ України від 07.02.2014 року підставами для відмови у задоволенні клопотання слідчого (прокурора) про обрання запобіжного заходу у вигляді застави слідчі судді визначали недоведеність обставин, що свідчать про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, та обставин, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно ст. 194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного, не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.177-179, 193-194, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_4 - відмовити..
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 мсісяці.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Обов'язки покласти на ОСОБА_4 строком на 2 місяці в межах строків досудового розслідування, тобто до 22 березня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованому у м. Києві ОСОБА_31 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1