печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49196/25-к
17 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024, -
На розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 42024000000001144 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року у справі № 757/38331/25-к, на майно, вилучене у підозрюваного ОСОБА_5 в ході його затримання та його особистого огляду, а саме на: мобільний телефон мобільний телефон OnePlus 7T Pro IMEI (sim1) НОМЕР_1 , IMEL (sim2) НОМЕР_2 , з сім картою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 (без пароля); мобільний телефон Iphone 11 в чорному силіконовому чохлі (пароль власник не надав); мобільний телефон TECNO в пластиковому прозором чохлі; флеш-накопичувач чорного кольору з номером НОМЕР_4 ; зошит в клітинку з написом «Notebook» та зображенням собаки з чорновими записами ОСОБА_5 , блокнот в шкіряній обкладинці чорного кольору з чорновими записами ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 2100 доларів США, які належать підозрюваному ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що слідчий суддя надав невірну оцінку доказам обґрунтування необхідності накладання арешту та дійшов помилкових висновків. Стороною обвинувачення до клопотання не долучено жодного належного доказу на підтвердження значення вилученого у ОСОБА_6 майна в якості речових доказів та їх відповідність критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Вказує, що згідно пояснень ОСОБА_6 мобільний телефон OnePlus 7T Pro IMEI (sim1) НОМЕР_1 , IMEI (sim2) НОМЕР_2 , з сім картою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 (без пароля) належить його брату, який забув його за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_6 . Крім того, представник власника майна зазначає, що арешт належних дружині підозрюваного грошових коштів жодним чином не виправдовує потреби досудового розслідування, оскільки вони не підпадають під критерій, визначений ст.170 КПК України, а саме не належать підозрюваному.
З урахуванням викладеного, адвокат ОСОБА_3 просить клопотання задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.25 у справі № 757/38331/25-к.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та викладені в ньому доводи, а також вказав, що з моменту обшуку та накладення арешту пройшло близько 2-х місяців, а в межах кримінального провадження не проводилося жодних слідчих дій щодо телефону та грошових коштів, експертизи також не були призначені. Окрім того, дружина підозрюваного, які належать арештовані грошові кошти, внесла за чоловіка заставу, сімейне житло знаходиться в Херсоні, а вони змушені разом з двома неповнолітніми дітьми винаймати житло, а тому вона дуже потребує повернення вилучених грошових коштів.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечував, вказавши, що питання обґрунтованості цього арешту перевірено Київським апеляційним судом та ухвалою від 25.10.25 у задоволенні апеляційної скарги захисника про скасування ухвали про накладення арешту майна відмовлено, а тому слід відмовити в задоволенні вказаного клопотання про скасування арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, надходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В межах даного кримінального провадження 29.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/38331/25-к накладено арешт на: мобільний телефон мобільний телефон OnePlus 7T Pro IMEI (sim1) НОМЕР_1 , IMEL (sim2) НОМЕР_2 , 3 сім картою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 (без пароля); мобільний телефон Iphone 11 в чорному силіконовому чохлі (пароль власник не надав); мобільний телефон TECNO в пластиковому прозором чохлі; флеш-накопичувач чорного кольору з номером 389040; зошит в клітинку з написом «Notebook» та зображенням собаки з чорновими записами ОСОБА_5 , блокнот в шкіряній обкладинці чорного кольору з чорновими записами ОСОБА_5 , які належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні; грошові кошти в сумі 2100 доларів США, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Як вбачається зі змісту ухвали про накладення арешту, в ході розгляду відповідного клопотання слідчий суддя переконався, що в ході досудового розслідування даного провадження органом досудового розслідування здобуто достатньо підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, визнане речовим доказом у справі, а метою накладення арешту є забезпечення належного збереження речових доказів, а також можливої конфіскації майна підозрюваного.
Крім цього, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, перевіривши наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти в сумі 2100 доларів США, які належать підозрюваному ОСОБА_5 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна та недопущення його відчуження, позаяк зазначені обставини підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами, тобто, існують обґрунтовані підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, санкція якої передбачає, у тому числі, конфіскацію майна, а тому існує обґрунтований ризик відчуження, приховання чи знищення майна задля запобігання можливої конфіскації, у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
Зважаючи на викладене та встановлені під час здійснення досудового розслідування обставини, спростовуються доводи представника власника майна про те, що клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять обставин та посилань на належні та допустимі докази, які б обґрунтовували підозру того, що власник майна може приховати, сховати, знищити, пошкодити або відчужити майно.
Посилання представника власника майна на невідповідність арештованого майна критеріям речових доказів є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вищевказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, як вбачається з ухвали слідчого судді від 29.08.2025, вищевказане арештоване майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, про що слідчим винесено відповідну постанову від 01.08.2025.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001144 від 15.10.2024 триває, органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.
Крім наведеного слідчий суддя звертає увагу на таке. У прохальній частині клопотання адвокат ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.25 у справі № 757/38331/25-к. Натомість порядок, визначений ст. 174 КПК України, передбачає скасування арешту, а не скасування ухвали, якою його накладено. У разі наявності підстав слідчий суддя за результатами розгляду такого клопотання, скасовує саме арешт, а не ухвалу, якою він був накладений. Вимога про скасування ухвали про арешт можлива лише у разі апеляційного оскарження такої ухвали.
Натомість доводи захисника щодо необгрунтованості накладеного арешту були предметом оцінки колегії суддів Київського апеляційного суду, та за наслідками перегляду відповідної ухвали слідчого судді така ухвала була залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
За таких обставин вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки особою, що звернулась із клопотанням, не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в його застосуванні відпала потреба.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1