печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1005/26-к
14 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчими Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001214 від 15.12.2025 за підозрою колишнього Президента України ОСОБА_6 , колишнього Прем'єр-міністра України ОСОБА_7 , колишнього голови ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та судді ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 у державній зраді за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ КК України.
Кримінальне провадження № 62025000000001214 постановою прокурора від 15.12.2025 виділено із кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023.
Орган досудового розслідування, просить продовжити обраний щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, оскільки досудове розслідування завершено і ризики явно зменшились та підозра необґрунтована.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя, приходить наступних висновків.
31.05.2025 у межах кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_5 за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2025 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто, до 18.07.2025.
В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, тобто до 18.01.2026.
Далі, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2025 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено в межах строку досудового розслідування, до 12.09.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено в межах строку досудового розслідування, до 07.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2025 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено в межах строку досудового розслідування, до 28.12.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 18.01.2026.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Прокурором у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) КК України, що також встановлено ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, його продовження та зміну, в тому числі судом апеляційної інстанції.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Чеботарь проти Молдови»), яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, що підтверджується даними, які містяться в матеріалах доданих до клопотання в їх сукупності.
Беручи вказані дані як докази (в частині доведеності обґрунтованості підозри) з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування. Окрім цього, слідчим суддею надається оцінка доказам саме з точки зору наявності обґрунтованої підозри, тобто достатності підстав вважати, що особа могла вчинити злочин, а не з точки зору доведеності чи недоведеності винуватості особи у його вчиненні.
Метою та підставами застосування до підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, співучасників, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 має низку паспортів громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово виїжджав за межі України, отримував посвідки на проживання в країнах Європейського Союзу. Крім того підозрюваний після 24.02.2022 систематично перетинав державний кордон України під приводом здійснення волонтерської діяльності, закупівлі та доставки обладнання та товарів для ЗСУ, за відповідними відрядженням від благодійного фонду або окремих юридичних осіб.
Водночас прокурор зазначає, що під час цих відряджень підозрюваний неодноразово здійснював поїздки до м. Відень, де проживають його члени сім'ї та близькі особи, перебував в інших країнах Європейського Союзу та в Республіці Туреччина, що не відповідало повною мірою задекларованим під час перетину кордону меті та місці відрядження.
Про ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду також свідчить той факт, що останнє задеклароване місце його проживання вказано за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначену інформацію ОСОБА_5 повідомляв також під час проведення слідчих дій у іншому кримінальному провадженні, а також ці адреси зазначені в листуванні ОСОБА_5 , його представників/ захисників з органом досудового розслідування.
Водночас, під час проведення обшуків за відомими місцями перебування ОСОБА_5 останній не перебував за вказаними адресами, а виявлений (та фактично наявні підтвердження його постійного проживання) за адресою АДРЕСА_3 , яке перебуває у власності ОСОБА_9 , його колишньої дружини.
При цьому ОСОБА_5 під час проведення обшуків та допитів неодноразово підкреслював, що перебував у вказаній квартирі «тимчасово», що черговий раз підтверджує, що у разі не продовження домашнього арешту підозрюваний матиме можливість вводити сторону обвинувачення в оману щодо дійсного свого місця перебування, що в свою чергу вплине на необхідність втрати вжиття посилених заходів щодо контролю за його місцем перебуванням. Також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 , які причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим інші особи матимуть можливість сприяти його переховуванню з метою уникнення кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 під час перебування на території України користувався різними мобільним терміналами та абонентськими номерами, у тому числі закордонними для унеможливлення їх відслідковування, під час огляду мобільної техніки підозрюваного та пов'язаних з ним осіб виявлено наявність значної кількості різних акаунтів у мобільних застосунках для спілкування, які використовуються ОСОБА_5 в залежності від місця його перебування, часу, осіб, з яким йому необхідно комунікувати, а також питань, які необхідно з'ясовувати під час розмови.
Знищення таких відомостей негативно може вплинути на повноту кримінального провадження та його судовий розгляд.
Також незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 вчинено з метою зашкодити діючому конституційному ладу України. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому діяння містяться у:
1. Показаннях свідка ОСОБА_10 (у 2012 році обіймала посаду судді ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка повідомила про вплив голови ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на неї з метою написання заяви на відпустку, щоб не брати участі в авторозподілі (як надалі вона дізналася, позову Міністерства оборони РФ до Кабінету Міністрів України), а також про обставини впливу ОСОБА_5 та виклику ним до себе судді ОСОБА_8 для прийняття «необхідного» рішення у справі № 5011-61/11340-2012.
2. Показаннях свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (судді ІНФОРМАЦІЯ_3), які повідомили про факти незаконного втручання ОСОБА_5 у роботу автоматизованої системи документообігу ІНФОРМАЦІЯ_3, в діяльність суддів цього суду, вчинення на них тиску, надання незаконних вказівок у конкретних справах, заміни суддів для розгляду конкретних справ, створення системи з дублюючими спеціалізаціями суддів з метою їх визначення на власний розсуд для розгляду господарської справи у вибраній одній з декількох дублюючих спеціалізацій.
3. Показаннях свідка ОСОБА_22 (судді ІНФОРМАЦІЯ_6 ), яка показала, що у апеляційному суді у період, коли головою суду був ОСОБА_5 , існував список контрольних справ, про це всі говорили. У подальшому ОСОБА_5 впливав на вибори керівництва суду, у тому числі через засоби масової інформації, намагаюсь добитися призначення на керівні посади підконтрольних йому суддів.
4. Показаннях свідка ОСОБА_23 (у 2012 році обіймав ІНФОРМАЦІЯ_4), який повідомив, що брав участь у судових засіданнях як представник Кабінету Міністрів України під час розгляду справи № 5011-61/11340-2012 та заперечував проти задоволення позову Міністерства оборони РФ , вказуючи суду, у тому числі судді ОСОБА_8 , на відсутність гарантій Кабінету Міністрів України за договорами між Міністерством оборони РФ та ЗАТ ПФК « ІНФОРМАЦІЯ_8 », надавав письмові пояснення та відзиви, звертав увагу суддів на конкретні норми законів та міжнародних договорів, відповідно до яких у позові слід було відмовити, просив застосувати наслідки спливу позовної давності.
5. Показаннях свідка ОСОБА_24 (у 2012 році обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_9 ), яка повідомила, що брала участь у судових засіданнях як представник Держказначейства під час розгляду справи № 5011-61/11340-2012 та заперечувала проти задоволення позову Міністерства оборони РФ , вказуючи суду, у тому числі судді ОСОБА_8 , на відсутність гарантій Кабінету Міністрів України за договорами між Міністерством оборони РФ та ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », заборгованості Кабінету Міністрів України і про безпідставність заявлених позовних вимог.
6. Показаннях свідка ОСОБА_25 (у 2012 році представляв інтереси ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в господарських судах у справі № 5011-61/11340-2012), який вказав на численні порушення суддями, у тому числі суддею ОСОБА_8 , норм законів України та міжнародних договорів при визнанні листів Прем'єр-міністра України ОСОБА_26 адресованих Голові Уряду РФ ОСОБА_27 гарантіями Кабінету Міністрів України, порушення норм щодо строків позовної давності. Звертав увагу суддів, у тому числі судді ОСОБА_8 , на порушення процесуальних норм при розгляді справи, однак усі його заяви, клопотання та звернення ігнорувалися, поведінка суддів свідчила про їх упередженість і необ'єктивність. Суддя ОСОБА_8 19.09.2012 перебував у нарадчій кімнаті всього 40 хв, після чого проголосив рішення суду на 26 арк., що свідчить про те, що він готував його завчасно, не досліджуючи доказів у судовому засіданні 19.09.2012.
Крім того, свідок ОСОБА_25 безпосередньо був очевидцем того як судді ОСОБА_8 та ОСОБА_28 спілкувались 07.03.2014 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 перед винесенням суддею ОСОБА_28 того самого дня ухвали про скасування за нововиявленими обставинами рішення судді ОСОБА_8 від 19.09.2012 про задоволення позову Міністерства оборони РФ у справі № 5011-61/11340-2012.
7. Показаннях свідків ОСОБА_29 (у 1992 - 1995 роках був членом правління ІНФОРМАЦІЯ_12 , в 1995 - 2005 роках - головою правління АО « ІНФОРМАЦІЯ_13 »), ОСОБА_30 (у 1995 - 1996 роках обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_7), ОСОБА_31 (у 1995 році обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_14 та був членом ІНФОРМАЦІЯ_15 ), ОСОБА_32 (у 1999 - 2001 роках обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_16 , у 2005 - 2006 роках - посаду ІНФОРМАЦІЯ_17 ), які повідомили про процедуру надання Урядом України гарантій виконання договірних зобов'язань (гарантії Уряду України могли бути надані виключно за поданням Валютно-кредитної ради за наявності позитивного висновку ІНФОРМАЦІЯ_18 і ІНФОРМАЦІЯ_19 та після прийняття Кабінетом Міністрів України в установленому порядку позитивного рішення з цього питання), а також про те, що листи ОСОБА_26 адресовані Голові Уряду РФ ОСОБА_27 , такими гарантіями визнаватися не можуть. До ІНФОРМАЦІЯ_15 не надходили звернення та листи щодо гарантій Уряду України перед Міністерством оборони РФ чи Урядом РФ за зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Уряд України не мав права брати та не брав на себе гарантій перед Міністерством оборони РФ чи Урядом РФ за зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
8. Показаннях свідка ОСОБА_33 (у 2012 році обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_21 , до цього працював слідчим ГСУ СБУ ), який повідомив, що здійснював розслідування щодо ОСОБА_34 і ОСОБА_26 , у тому числі за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами шляхом перекладення боргу ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перед Міністерством оборони РФ на державу. Повідомив, що оригіналів чи належним чином завірених копій цих листів ОСОБА_26 до ОСОБА_27 у СБУ ніколи не було. Рішення суду у справі № 5011-61/11340-2012 на користь Міністерства оборони РФ впливало на подальші рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_34 , зокрема доводило її вину в розкраданні коштів державного бюджету.
9. Показаннях свідка ОСОБА_35 (із січня 2011 року по листопад 2013 року працював старшим слідчим в ІНФОРМАЦІЯ_23 ), який повідомив, що знайомий зі слідчим ОСОБА_36 , проте в жодну слідчу групу під керівництвом ОСОБА_33 включений не був. Не виключає, що в серпні 2012 року ОСОБА_37 міг звернутись до нього з проханням завірити копії листів від 26.08.1996 № 64-2298/8 та № 64-2297/8 за підписом ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_26 на ім'я Голови Уряду РФ ОСОБА_27 для надання їх у відповідь на запит Секретаріату Кабінету Міністрів України.
10. Оригіналах матеріалів господарської справи № 5011-61/11340-2012, вилучені в господарському суді міста Києва на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, у тому числі аудіозаписи судових засідань. З матеріалів справи та аудіозаписи судових засідань убачається, що суддям, у тому числі ОСОБА_8 , з пояснення та документів, наданих відповідачами і третьою особою, було достовірно відомо про відсутність гарантій Кабінету Міністрів України за договорами між Міністерством оборони РФ та ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », закінчення строку позовної давності, відсутність оригіналів листів ОСОБА_26 адресованих ОСОБА_27 , тобто про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення коштів в інтересах Міністерства оборони РФ з Державного бюджету України.
У позовній заяві Міністерство оборони РФ не просило стягнути кошти з Державного бюджету України з будь-якого рахунка, виявленого при виконанні судового рішення, а тому зазначення у рішенні суду від 19.09.2012 про стягнення коштів саме «з будь-якого рахунку» є ініціативою самого судді ОСОБА_8 .
11. Документах з особової справи судді ОСОБА_8 , з яких убачається, що він став суддею у 2010 році (був недосвідченим суддею) та 15.12.2012 (після прийняття ним 19.09.2012 судового рішення та залишення його 03.12.2012 без змін ІНФОРМАЦІЯ_25 ) отримав подяку Голови Вищого господарського суду України .
12. Документах, отриманих під час здійснення 04.08.2014 тимчасового доступу в Апеляційному суді Дніпропетровської області , а саме: копії рішень Арбітражного суду міста Москви від 09.01.2001 (справа № А40-44294/00-40-424), від 26.09.2001 (справа № А40-27196/01-56-259), від 20.08.2001 (справа № А40-26753/01-7-374) про стягнення із ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на користь Міністерства оборони РФ заборгованості за контрактом від 25.07.1996 № 148/1697, а також копії ухвал апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2003, якими за клопотаннями Міністерства оборони РФ , вказані рішення іноземного суду визнано і приведено до виконання на території України.
13. Листі Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 16.07.2014 № 186 та від 22.12.2014 № 478, відповідно до яких листів Прем'єр-міністра України ОСОБА_26 від 26.08.1996 № 64-2298/8 та № 64-2297/8 на адресу Голови Уряду РФ ОСОБА_27 у документах Кабінету Міністрів України ( відділ міждержавних відносин з Російською Федерацією ) не виявлено.
14. Листі Міністерства фінансів України від 16.06.2011 № 31-12110-3-8/4199 та лист Міністерства юстиції України від 24.06.2011 № 7483-0-4-11-82 на адресу Кабінету Міністрів України про відсутність державних гарантій за зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перед Міністерством оборони РФ .
15. Листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.10.2014 № 3932-05/34844-05, відповідно до якого документів щодо гарантій Кабінетом Міністрів України за договорами ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та Міністерством оборони РФ за номенклатурою справ відділу іноземних інвестицій і кредитів у 1996 році не виявлено.
16. Листі ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » від 22.08.2014 № 026-04/5451 та від 07.11.2014 № 010-01/7360, згідно з якими вказаний банк було визначено агентом Уряду України із залучення іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України і Національного банку України . Відповідно до п. 4 Указу Президента України від 20.09.1995 № 852/95 гарантії або інші зобов'язання Уряду України, які надаються для забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за іноземними кредитами, підписують тільки Прем'єр-міністр України або голова Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України після прийняття Кабінетом Міністрів України в установленому порядку позитивного рішення з цього питання. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1996 № 1027 рішення про надання Кабінетом Міністрів України гарантій за іноземними кредитами оформлюються постановами Кабінету Міністрів України за поданням Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України.
Банк повідомив, що в межах виконання функцій фінансового агента Кабінету Міністрів України щодо кредитів, залучених державою або під державні гарантії, він не укладав кредитних угод із ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » щодо одержання іноземних кредитів під гарантійні зобов'язання Кабінету Міністрів України.
17. Листі Державної казначейської служби України від 07.08.2014 № 14-08/2673-18259 з долученими копіями платіжних доручень, відповідно до яких Державною казначейською службою України на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 та наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.12.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 на рахунки Міністерства оборони РФ фактично перераховано:
- 28.12.2012 в сумі 58 815 270,83 рос. руб. (гривневий еквівалент 15 423 128,47 грн);
- 28.10.2013 в сумі 90 162 623,69 рос. руб. (гривневий еквівалент 23 252 940, 65 грн);
18. Лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 13.07.2014 № 10150/0/2-14, відповідно до якого державних гарантій за заборгованістю ЗАТ ПФК « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перед Міністерства оборони РФ не надавалося.
19. Протоколах огляду автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва від 26.12.2017 та від 22.10.2025, якими установлено маніпуляції технічними можливостями системи, з метою призначення для розгляду справи № 5011-61/11340-2012 суддю ОСОБА_8 . За даними автоматизованої системи документообігу суду на момент надходження зазначеного позову Міністерства оборони РФ , а саме 20.08.2012 суддя ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 перебував у черговій щорічній відпустці до 23.08.2012, тому згідно вимог п. 3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням від 26.11.2010 № 30 Ради суддів України, автоматичний розподіл вказаного позову на суддю ОСОБА_8 не міг здійснюватися. 20.08.2012 о 17 год 25 хв начальник ІНФОРМАЦІЯ_36 ОСОБА_38 за усною вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_28 змінила в автоматизованій системі документообігу цього суду дані про відпустку судді ОСОБА_8 на 14 календарних днів і більше із зазначенням періоду з «06.08.2012 до 19.08.2012».
Крім цього, оглядом встановлено, що 21.08.2012 о 10 год 20 хв, безпосередньо перед здійсненням автоматизованого розподілу позовної заяви Міністерства оборони Російської Федерації , з метою забезпечення її розподілу на суддю ОСОБА_8 , у останнього було видалено цілий ряд спеціалізацій, у той же час залишено спеціалізацію, у якій і відбувся розподіл - «Спори, що виникають при укладанні, виконанні, зміні, розірванні та визнанні недійсним угод купівлі-продажу, поставки, використанні тари, контрактації, спорів, пов'язаних з інвестиціями» підкатегорії «Спори, пов'язані із забезпеченням виконання зобов'язань».
21. Протоколі огляду автоматизованої системи документообігу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.10.2025, відповідно до якого, з метою вибору заздалегідь визначеного судді з числа постійно діючої колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_2 в складі ОСОБА_39 , ОСОБА_40 і ОСОБА_41 , 21.09.2012 о 12 год 08 хв в автоматизовану систему документообігу внесено відомості про перебування суддів ОСОБА_42 та ОСОБА_43 у відпустці 24.09.2012, без участі у авторозподілі перед датою відпустки.
21. Протоколі огляду відомостей від 15.11.2021, наданих на підставі ухвали слідчого судді про телефонні з'єднання ОСОБА_8 , відповідно до якого голова ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_8 під час розгляду останнім позову Міністерства оборони РФ , зокрема зафіксовано дзвінок ОСОБА_5 ОСОБА_8 23.08.2012 (перед постановленням ухвали від 27.08.2012, якою ОСОБА_8 витребував у відповідача та третіх осіб докази на підтвердження позову).
22. Наказах ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.03.2011 № 4, відповідно до якого суддя ОСОБА_8 не був включений до спеціалізації і не мав права слухати справу щодо господарських спорів із заборгованості з постачання нафтопродуктів і природного газу, а тому йому не була підсудна справа за позовом Міністерства оборони РФ . У зв'язку з цим указану справу було розподілено в іншій категорії спорів - «Спори, що виникають з договорів купівлі-продажу», що не стосувалась цієї категорії спорів.
23. Висновоку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 26.06.2019 № 26920, відповідно до якого інформація про гарантування (поручительство) Україною як державою, її органами влади або посадовими особами, виконання зобов'язань ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перед Міністерством оборони РФ у копії листа від 26.08.1996 № 64-2297/8 відсутня. У копії листа від 26.08.1996 № 64-2298/8 вислів «Уряд України надає гарантії виконання Уповноваженою організацією зобов'язань по контрактам на постачання матеріально-технічних ресурсів» до зазначеної в тексті копії листа № 64-2297/8 уповноваженої Урядом України організації - ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » не стосується.
24. Науково-консультативному висновку Інституту держави і права імені ОСОБА_44 , відповідно до якого строк виконання ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » своїх зобов'язань перед Міністерством оборони РФ закінчився у 2004 році. Водночас максимальний строк давності (навіть з урахуванням переривання та зупинення строків) становить10 років (ст. 23 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року), а отже строк позовної давності у будь-якому випадку закінчився у 2010 році.
25. Рішенні господарського суду міста Києва від 07.03.2014 у справі № 5011-61/11340-2012 (суддя ОСОБА_28 ), яким ухвалено:
-заяву Кабінету Міністрів України про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 за нововиявленими обставинами задовольнити;
-рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 скасувати;
-прийняти нове рішення;
-у задоволенні позову Міністерства оборони Російської Федерації до Кабінету Міністрів України та Держказначейства України про стягнення 3 239 652 269,73 грн відмовити повністю;
-стягнути з Міністерства оборони РФ в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540 грн;
-здійснити поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 в частині стягнення заборгованості у розмірі 38 676 069,12 грн;
-стягнути з Міністерства оборони РФ в дохід Державного бюджету України 38 676 069,12 грн.
26. Постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2014 та постанова Вищого господарського суду України від 06.08.2014, якими рішення господарського суду міста Києва від 07.03.2014 у справі № 5011-61/11340-2012 залишено без змін.
27. Висновоку комісійної судово-економічної експертизи від 10.08.2023 № 3855, яким установлено, що висновок акту ревізії:
- стосовно наявності бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань для виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 про стягнення коштів з державного бюджету впродовж 2012 - 2013 років документально підтверджується в частині невнесення протягом 2012 та 2013 років за КПКВК 3504030 змін до кошторисів щодо загального фонду державного бюджету;
- документально підтверджується в частині визначення сум перерахувань як зменшення активів (втрати активів - безповоротного зменшення активів через перерахування (сплату) коштів, що за текстом кваліфіковане перевіряючими як матеріальна шкода (збитки), заподіяна Державному бюджету України: у 2012 році на суму 58 815, 27 тис. рос. руб., гривневий еквівалент яких становить 15 423, 13 тис грн; у 2013 році на суму 90 162, 62 тис. рос. руб., гривневий еквівалент яких становить 23 749, 83 тис гривень (з урахуванням витрат ДКСУ на придбання російських рублів).
28. Висновку додаткової судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 12.04.2023 № 2845/23-39/11492/23-39, відповідно до якого з об'єктивного змісту рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-61/11340-2012 убачається, що суд дійшов висновку про наявність гарантії Уряду України за борговими зобов'язаннями ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перед Міністерством оборони РФ та обґрунтовує такий висновок посиланням на листи Прем'єр-міністра України ОСОБА_26 від 1996 року.
29. Протоколі десятого засідання Змішаної Російсько-Української комісії по співробітництву від 02.07.2004 за підписом Прем'єр-міністра ОСОБА_6 та голови Уряду РФ ОСОБА_45 , відповідно до пункту 3.2.5 якого українська сторона зобов'язалася сприяти процедурі виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості українських оптових покупців, за раніше отриманий, але не оплачений природний газ. Беручи участь у роботі цієї Комісії та очолюючи на той час Уряд України, ОСОБА_6 достовірно знав про відсутність зобов'язань України, її органів влади та установ перед Міністерством оборони РФ або безпосередньо перед РФ за заборгованістю ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Якби гарантії України існували, то у протоколі засідання вказаної Комісії було б зазначено, що українська сторона зобов'язалася повернути кошти за раніше отриманий, але не оплачений природний газ.
30. Протоколі огляду відеозапису « ОСОБА_46 понять, что он не может выпустить ОСОБА_47 », у якому ОСОБА_6 у випуску новин «Факти» на каналі « ICTV » говорить таке: «Сьогодні партнери ОСОБА_47 сидять по різним тюрмам у різних країнах світу. Сьогодні Україна платить за ОСОБА_48 борги за газ, який вона реалізувала на території України, а кошти перевела в офшорні зони. На ці питання треба щоб відповіді дав суд, якого вона уникає і блокує правосуддя… Я повинен був сказати, що моїх повноважень тут недостатньо і, з моєї точки зору, тут повинен дати відповідь на це питання суд. І ОСОБА_47 в цьому також зацікавлена повинна бути. Якщо вона дійсно не скоювала злочин, суд дасть відповідь. Скоювала, заплати кошти і тоді проси чи вимагай звільнення. До речі, закони України зараз це дозволяють, якщо людина заплатила».
31. Протоколі огляду відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_40 », у якому на запитання журналіста телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_11: «Тобто, на Вашу думку, ЄС помиляється, коли критикує Україну за цю справу, але складається враження, що є інші причини, приміром той факт, що ОСОБА_49 закрила компанію, яка була близька до інтересів Вашої партії?», ОСОБА_6 відповідає таке: «В цій справі неможливо не враховувати суди, які відбулись вже в інших країнах світу, і у США - це справа ОСОБА_50 , і в Росії - це справа генерала ОСОБА_51 , щоб вона довела свою невинність».
32. Протоколі огляду виступу ОСОБА_7 від 14.10.2011 у випуску новин «Наголос дня», де він говорить: «За эти 405 миллионов долларов, которые с нас сейчас требует Министерство обороны, ну кто-то должен ответить. Да, наверное, кто должен ответить - те, кто принимал эти решения, взвалил этот долг на страну, на государство. Поэтому, если соответствующие органы такое дело возбудили, значит у них были основания возбудить».
33. Постанові Кабінету Міністрів України № 530 від 05.04.1999 «Про деякі питання щодо погашення заборгованості за спожитий російський природний газ», прийнята за ініціативою Голови ІНФОРМАЦІЯ_41 ОСОБА_7 (його віза стоїть на оригіналі проєкту постанови і відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи цей підпис виконано ним), відповідно до якої прийнято рішення про сприяння Міністерством промислової політики України підприємствам, що належать до сфери його управління у проведенні розрахунків з погашення їх кредиторської заборгованості перед корпорацією «Єдині енергетичні системи України» та заборгованості корпорації перед Міністерством оборони Російської Федерації за спожитий природний газ. Пунктом 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що Міністерство закордонних справ України має повідомити в установленому порядку Уряд Російської Федерації про прийняття даної постанови, а також про те, що вона не може тлумачитися як взяття Кабінетом Міністрів України на себе відповідальності за виконання корпорацією «Єдині Енергетичні системи України» зобов'язань перед Міністерством оборони Російської Федерації .
34. Листі Міністра оборони РФ від 10.06.2011 на адресу Прем'єр-міністра України про сприяння в погашенні заборгованості за борги «ЄЕСУ» в сумі 405, 5 млн дол США. Лист надійшов до Кабінету Міністрів України без додатків дипломатичними каналами, зокрема супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_45 від 13.06.2011 № 610/11-123/1-2028. На виконання цієї резолюції Прем'єр-міністра України ОСОБА_7 від 22.06.2011 № 29979/15/1-11, він доручив ІНФОРМАЦІЯ_46 ОСОБА_52 повідомити в установленому порядку російську сторону, що питання, порушене у вищевказаному листі вивчається зацікавленими центральними органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання. У відповідності до цією резолюції, МЗС України листом № 610/6111-250-2184 доручило Послу України в РФ ОСОБА_53 повідомити російську сторону. Листом від 30.06.2011 № 6111/22-200-2595 Посольство України в Російській Федерації повідомило МЗС РФ , що питання, порушене в листі Міністра оборони РФ від 13.06.2011, щодо погашення заборгованості ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перед Міністерством оборони РФ передано за призначенням та перебуває на розгляді заінтересованих міністерств та відомств України, а також відповідних суб'єктів господарювання України. Про жодні гарантії та визнання зазначеного боргу за державою у вказаних документах не йдеться.
35. Листі Прем'єр-міністра України ОСОБА_7 від 23.06.2011 № 6533/0/2-11 на адресу Голови СБУ з інформацією про надходження названого листа Міністра оборони РФ щодо погашення заборгованості в сумі 405,5 млн дол США за природний газ, а також про те, що ОСОБА_34 як керівник « ІНФОРМАЦІЯ_8 » здійснила спробу заволодіти державними коштами шляхом переведення заборгованості цієї корпорації на Державний бюджет України, з проханням дати кримінально-правову оцінку її діям. Указаний лист направлено у зв'язку з надходженням листа Міністра оборони РФ від 10.06.2011 (п. 39), однак до нього уже долучено додатки на 166 аркушах.
36. Листі за підписом ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_54 до Генеральної прокуратури України про вступ прокурора у господарську справу за позовом прокурора та показання свідка ОСОБА_55 - співробітниці ІНФОРМАЦІЯ_35 , якій радник ОСОБА_7 надав вказівку не надсилати цей лист до Генеральної прокуратури України .
37. Ініціативному запит ІНФОРМАЦІЯ_35 від 30.08.2012 № 10924/0/2-12 до Служби безпеки України про надання документів і відомостей щодо взаємовідносин Міністерства оборони РФ та ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », а також наявного листування між уповноваженими органами України та РФ щодо укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів, пов'язаних з постачання матеріально-технічних ресурсів та продукції виробничо-технічного призначення для потреб Міністерства оборони РФ упродовж 1996 - 2000 років (отримані на цей запит документи надані до господарського суду міста Києва представником Кабінетом Міністрів України за довіреністю ОСОБА_7 та лягли в основу судового рішення про задоволення позову).
38. Довіреності від 27.08.2012 № 10750/0/2-12, якою ОСОБА_7 уповноважив свого радника представляти Кабінет Міністрів України в судах, що суперечило ч. 2 ст. 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», адже його інтереси в судах представляє Міністерство юстиції України . Видача такої довіреності є унікальною, оскільки в жодних інших судових справах такі довіреності не видавались. Довіреність датована 27.08.2012 - у дату, коли суддя ОСОБА_8 постановив ухвалу про витребування в Кабінеті Міністрів України документів на підтвердження позову Міністерства оборони РФ .
39. Листі Секретаріату Кабінету Міністрів України № 32-472-дск від 10.10.2018, відповідно до якого 28.11.2012 (перед винесенням колегією суддів КАГС постанови від 03.12.2012 про залишення в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову) ОСОБА_5 приходив до Кабінету Міністрів України за замовленням представника Кабміну у цій справі - радника ОСОБА_7 .
40. Листі Управління ІНФОРМАЦІЯ_52 від 14.11.2012 № 70/6/3671нт щодо направлення додаткових доказів про наявність нібито гарантійних зобов'язань держави України перед Міноборони РФ за боргами ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », які лягли в основу постанови Київського апеляційного суду від 03.12.2012 про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Лист адресований Голові Київського апеляційного суду ОСОБА_5 на ньому виконано ним резолюцію « ОСОБА_56 пр.долучити до справи 15.11.12р.» і містить підпис ОСОБА_5 .
З урахуванням того, що ІНФОРМАЦІЯ_55 не було учасником господарської справи, воно не могло подавати до суду докази, а тому ні ОСОБА_5 , ні колегія суддів КАГС не мали права долучати ці документи до господарської справи і використовувати їх в доказуванні.
ОСОБА_5 не мав права втручатися у професійну діяльність судді ОСОБА_40 та давати вказівки про те, які документи останній має долучити до господарської справи.
41. Висновоку за результатами судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 249/25-36 від 20.05.2025, відповідно до якої текст виконаної ОСОБА_5 резолюції « ОСОБА_56 пр.долучити до справи 15.11.12р.» за своїм об'єктивним змістом відображає обов'язкову для виконання вказівку до виконання певної дії - долучення наданих копій окремих документів кримінальної справи № 2312 до господарської справи № 5011-61/11340-2012 та не містить будь-яких альтернативних способів виконання вказівки, окрім як долучення документів до справи.
42. Висновку економічного дослідження від 10.02.2025, відповідно до якого рішення господарського суду м. Києва у справі № 5011-61/11340-2012 від 10.09.2012 щодо стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду , на користь Міністерства оборони Російської Федерації грошових коштів в сумі 3 113 053 506, 26 грн впливає на всі ключові показники економічної безпеки України та створює загрози економічній безпеці України.
43. Протоколі огляду автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017, відповідно до якого встановлено маніпуляції технічними можливостями системи з метою призначення для розгляду справи № 5011-61/11340-2012 колегію суддів у складі ОСОБА_40 , ОСОБА_39 та ОСОБА_57 .
44. Листі Державної казначейської служби України від 08.02.2013 № 5-03/778-3208, з якого вбачається, що у разі виконання рішення судді ОСОБА_8 від 19.09.2012 може завдати непоправної шкоди державним інтересам.
45. Документах, вилучених у домоволодінні колишнього Генерального прокурора України ОСОБА_58 , а саме: 1) копії процесуальних документів господарської справи № 5011-61/11340-2012 (проєкт ухвали від 21.08.2012 без підпису та номера справи, ухвала від 21.08.2012, роздрукована з ЄДРСР, з позначенням червоним маркером дати наступного засідання, ухвала від 27.08.2012, роздрукована з ЄДРСР, ухвала від 05.09.2012, ухвала від 05.09.2012 без підпису, з позначенням червоним маркером дати перенесення розгляду, ухвала від 12.09.2012 з позначенням червоним маркером дати перенесення розгляду, заява представника МО РФ ОСОБА_59 про збільшення позовних вимог зі штампом суду про долучення до справи, письмові пояснення представника МО РФ ОСОБА_59 щодо строку позовної давності зі штампом суду про долучення до справи, письмові пояснення представника МО РФ ОСОБА_59 зі штампом суду про долучення до справи, клопотання представника МО РФ ОСОБА_59 зі штампом суду про долучення до справи, клопотання МО РФ про поновлення строків позовної давності, без підпису, містить вклейки з роздруківками норм ЦК України (у матеріалах господарської справи таке клопотання відсутнє), постанова КАГС від 03.12.2012, позовні заяви МО РФ (таку ж позовну заяву було подано до суду, вона не містить посилань на листи ОСОБА_60 ), позовна заява з тими ж вимогами, але іншого змісту, з посиланням на листи ОСОБА_60 як підставу позову, ці ж листи зазначені у додатках до заяви, не підписана (проєкт); 2) довідки про розгляд господарським судом м. Києва справи № 5011-61/11340-2012; 3) аркуш паперу формату А4 з надрукованим текстом, російською мовою, щодо листів Прем'єр-міністра України ОСОБА_60 № 64-2297/8 та № 64-2298/8, зокрема, щодо їх не надходження до Міністерства оборони РФ та вилучення листа № 64-2297/8 Головною військовою прокуратурою в Уряді РФ в 2001 році. У тексті зазначено, що лист № 64-2298/8 до Апарату Уряду не надходив, Міноборони РФ вживаються заходи до пошуку вказаних документів. Крім цього, у документі зазначено, що командуючому Чорноморським флотом надано доручення про направлення заяви до апеляційного суду Дніпропетровської області з метою отримання із архіву суду ухвал від 15.05.2003 про приведення до виконання на території України чотирьох рішень Арбітражного суду м. Москви ; 4) довідки у кримінальних справах (провадженнях) щодо ОСОБА_34 ; 5) Аркуші з рукописними записами, виконаними, ймовірно, ОСОБА_61 , які містять наступні записи (серед іншого тексту): «5. Должник России > Заплатить деньги…»; «Армія Росії - 405 млн 500 замах-замах 191 ч 5»; «ІІ. Вони - МО Росії - 450 мл $ - борг». На окремих із вказаних документів наклеєно заставки з рукописними написами « Міноборони РФ » та «Івченко».
Аналіз вказаних документів дає підстави дійти висновку щодо контролю з боку організаторів злочину - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за його вчиненням та діями ОСОБА_5 та ОСОБА_8 шляхом залученням підконтрольного їм Генерального прокурора України ОСОБА_62 . В свою чергу, ОСОБА_63 особисто брав участь як у підготовці процесуальних документів, зокрема, різних варіантів позовної заяви, погодивши її остаточний варіант, так і в цілому контролював хід судових засідань у господарській справі № 5011-61/11340-2012.
-Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 знали і розраховували на підтримку і прикриття їх злочинної діяльності з боку Генерального прокурора України ОСОБА_58 , показала і свідок ОСОБА_10 , зазначивши, що особисто ОСОБА_5 повідомив їй, що питанням розгляду позову Міністерства оборони РФ займається особисто ОСОБА_63 і ніяких проблем у ОСОБА_8 у зв'язку із задоволенням цього позову не буде.
Виходячи з викладеного, враховуючи, наявні та встановлені судом ризики, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Оскільки ризики не зменшились, слідчий суддя приходить висновку про наявність підстав згідно ст.199 КПК України продовжити строк домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 .
Також, продовжуючи строк тримання під домашнім арештом, слідчий суддя у відповідності до ч.6 ст.194 КПК України вважає за необхідне продовжити строк покладених на підозрюваного обов'язків, які були покладені на нього.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.177, 178, 179, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби з 00 год. по 05 год. наступної доби, а саме до 12.03.2026, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, суду, прокурора та органу досудового розслідування;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з підозрюваними чи свідками у кримінальному провадженні, на яких вкаже у письмовій формі слічий чи прокурор.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 12.03.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1