печерський районний суд міста києва
757/66068/25-к
1-кс-55107/25
29 грудня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000862 від 20.08.2025,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000862 від 20.08.2025.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 04.01.2026, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що потребує додаткового часу, а саме:
- встановити та допитати інших свідків, які на даний час виконують завдання відповідно до бойових спеціальних розпоряджень на територіях проведення бойових дій, стосовно відомостей про вчинення кримінального правопорушення;
- отримати висновки судових балістичних, судових вибухотехнічних експертиз, судових молекулярно-генетичних експертиз та експертиз матеріалів, речовин і виробів;
- провести тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв'язку щодо з'єднань абонентських номерів, які використовували підозрювані та інші особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення;
- отримати відповіді на запити від ІНФОРМАЦІЯ_2 , військових частин Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою перевірки інформації щодо перебування зброї та боєприпасів, які були виявлені та вилучені під час досудового розслідування кримінального провадження на обліку у військових частинах, перевірки фактів їх викрадення, втрати, проведення службових розслідувань;
- долучити до матеріалів кримінального провадження документи, які характеризують осіб підозрюваних;
- з урахуванням отриманих доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій підозрюваних та наявності достатніх підстав для повідомлення про підозру іншим особам, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
- вчинити процесуальні дії, пов'язані із закінченням досудового розслідування.
Водночас ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід щодо підозрюваного не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечував, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована, тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000862 від 20.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
07.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.11.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 год. 02 хв. 04.01.2026.
25.12.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 06.02.2026.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення, обґрунтовуються зібраними органом досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом вручення грошових коштів від 14.10.2025;
- протоколом огляду від 14.10.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65780-Д від 29.10.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65858-ВТХ від 31.10.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65881-ВТХ від 31.10.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65891-ВТХ від 31.10.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65776-Д від 29.10.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/111-25/65679-ФХВР від 30.10.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65885-ВТХ від 03.11.2025;
- висновком експерта № КСЕ-19/111-25/65889-ВТХ від 03.11.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/111-25/69271-БЛ від 10.12.2025;
- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) розшукової дії відповідно до ст. 264 КПК України зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.10.2025;
- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) розшукової дії відповідно до ст. 260 КПК України - аудіо-, відеоконтролю особи від 15.10.2025;
- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) розшукової дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 15.10.2025;
- протоколом про результати проведення негласної (слідчої) розшукової дії відповідно до ст. 269 КПК України - спостереження за особою, річчю або місцем від 15.10.2025;
- протоколом огляду місця події від 06-07.11.2025;
- протоколом огляду від 06.11.2025;
- іншими докази в їх сукупності, зібрані під час досудового розслідування.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень статей 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави вважати, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У пункті 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування та існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим постановою заступника Генерального прокурора від 25.12.2025 строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 06.02.2026.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_4 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
Слідчий суддя відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , у разі доведення його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформовані у повідомленні про підозру та дійшов висновку про доведеність ризиків.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Водночас задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на нього обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88 від 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04 від 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні та враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, відомості, які характеризують особу підозрюваного, та вважає зменшити визначений ухвалою слідчого судді від 07.11.2025 у справі № 757/55821/25-к розмір застави, розмір якої визначити у сумі 8 024 200 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації дій останнього, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання не вирішувались, оскільки вказане підлягає дослідженню під час досудового розслідування або розгляду кримінального провадження по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 05.02.2026 включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 024 200 (вісім мільйонів двадцять чотири тисячі двісті) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_5 :
Отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_6
ЄДРПОУ: НОМЕР_1
МФО: 820172
Банк: ІНФОРМАЦІЯ_7
р/р НОМЕР_2
Призначення платежу: застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), відповідно до ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), у справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із м. Вишгорода Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.02.2026 включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1