печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47214/25-к
пр. 1-кс-39806/25
08 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу організації досудового розслідування Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62025000000000537 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
26.09.2025 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання слідчого відділу організації досудового розслідування Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв?язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 за погодженням з прокурором першого відділу управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №62025000000000537 від 28.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025000000000537 від 28.05.2025 (виділеному із матеріалів кримінального провадження №62022000000000703 від 08.09.2022) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
19.05.2025 органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дружківка, раніше не судимого, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме участі у терористичній організації, вчиненому за наступних обставин.
Відповідно до абзацу 19 статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (далі Закон) терористичною організацією визнається стійке об?єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов?язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація згідно зазначеного абзацу визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
При цьому, терористична діяльність відповідно до абзаців 6-11, 15 статті 1 Закону охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об?єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
З метою здійснення терористичної діяльності 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області утворено «Донецьку народну республіку» (далі «ДНР»), одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме - шляхом відокремлення від України території Донецької області, в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, відповідно до яких територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом).
Вказана організація є стійким об'єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов?язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якій структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.
Радою національної безпеки і оборони України 13.04.2014 прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 № 33/6/а районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.
Верховна Рада України 17.03.2015 своєю постановою № 254-VIII визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується
особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.
Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 № 252-VIII визначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з російською федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, які згідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII водночас є тимчасово окупованою територією, в т.ч. м. Донецьк Донецької області.
Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, колишній співробітник спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області (капітан міліції - командир роти спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області), громадянин України ОСОБА_6 , не пізніше 09 травня 2015 року, перебуваючи на території Донецької області, діючи з мотивів не сприйняття діючої влади в Україні, підтримуючи злочинні наміри терористичної організації «Донецька народна республіка», діючи умисно, керуючись власними переконаннями, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, після захоплення влади бойовиками терористичної організації «ДНР», розуміючи протиправний характер своїх дій, за власною ініціативою, вступив до непередбаченого законом збройного формування терористичної організації «Донецька народна республіка» - загону мобільного особливого призначення «Беркут»
«Міністерства внутрішніх справ «ДНР» (скорочена назва російською мовою ОМОН «Беркут»), у складі якого, здійснював ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов?язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
Під час участі в терористичної організації «ДНР» у складі так званого загону мобільного особливого призначення «Беркут» «Міністерства внутрішніх справ «ДНР», ОСОБА_6 , з метою популяризації терористичної організації «ДНР» серед місцевого населення окупованих територій Донецької області, приймав участь у параді, з нагоди 70-річчя Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, які проводилися окупаційною владою так званої «Донецької народної республіки» на тимчасово окупованій території міста Донецьк 20 жовтня 2016 року та 09 травня 2015 року. Вказані заходи в подальшому висвітлювалися підконтрольними окупаційній владі ЗМІ в соціальних мережах та на телебаченні.
При цьому, ОСОБА_6 , діючи з єдиним умислом на участь в діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», протягом невизначеного періоду часу, усвідомлював, що терористична організація «Донецька народна республіка», в діяльності якої він приймає участь, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров?я людей, завдають значної матеріальної шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацій воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов?язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції.
ОСОБА_6 , вступаючи до так званого загону мобільного особливого призначення «Беркут», був достовірно обізнаним, що останній відноситься до збройних формувань, а саме має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи з визначенням особового складу, де кожна особа носить формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації, використання знаків розрізнення (нарукавних шевронів), має воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням України, задіяними в проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України) та ставить перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об?єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області, так званих блок-постів для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю: автомати, карабіни, кулемети, бойові припаси (патрони та ручні гранати), тощо), а також військову техніку танки, бойові машини піхоти
(БМП), бронетранспортери (БТР), тощо.
Крім того, ОСОБА_6 усвідомлював, що зазначений підрозділ терористичної організації «Донецька народна республіка» не відноситься до збройних формувань, передбачених законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та Функціонування збройних формувань України.
Здійснивши в період збройного конфлікту добровільний вступ до збройного формування терористичної організації «Донецька народна республіка», з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, ОСОБА_6 будучи співробітником так званого загону мобільного особливого призначення «Беркут» (скорочена назва російською мовою ОМОН «Беркут») Міністерства внутрішніх справ «Донецької народної республіки», використовуючи власні теоретичні знання та практичні
навички бійця спеціального підрозділу правоохоронних органів України, приймав участь у терористичній організації «ДНР», в ході якої здійснював утримання територій окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, ведення збройного опору, незаконну протидію та перешкоджання виконанню службових обов?язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється в участі у терористичній організації, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, достатньо доведені доказами наявними в матеріалах досудового розслідування, а саме:
- інформацією Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до якої ОСОБА_6 з 21.05.2003 по 24.07.2014 проходив службу в батальйоні міліції особливого призначення «Беркут» (спеціальному батальйоні міліції) ГУМВС України в Донецькій області;
- на той час командиром вказаного підрозділу був ОСОБА_7 ;
- матеріалами виконання доручення слідчого Головним управлінням протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, відповідно до результатів якого встановлено факт переходу ОСОБА_6 на бік ворога, активне надання представникам російської федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за що так званою окупаційною владою був призначений на керівну посаду «заместителя командира-начальника штаба батальна Беркут ОМОН МВД ДНР» та перебуває у спеціальному званні капітана поліції;
- матеріалами виконання доручень слідчого оперативними підрозділами ДВБ Національної поліції, в ході виконання яких підтверджується участь ОСОБА_6 у терористичній організації;
- протоколом огляду відеозапису під назвою «СОРАТНИКИ НОВОРОССИИ на базе ОМОН_Беркут_ДНР» на якому, на відрізках із 06 хв 16 сек. по 08 хв 07 сек., відображено особу, одягнену у чорну футболку, та камуфльовані формені штани голубого відтінку схожу на ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду фотознімка з параду, з нагоди 70-річчя Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, які проводилися окупаційною владою так званої «Донецької народної республіки» на тимчасово окупованій території міста Донецьк 20 жовтня 2016 року та 09 травня 2015 року на якому зображена особа яка стоїть в першій шерензі, другим з лівого боку, яка одягнена в камуфльований формений одяг голубого відтінку, яка схожа на ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду фото та відео документів, наявних у матеріалах кримінального провадження, за участі свідка, колишнього співробітника БМОП «Беркут» при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 , який серед іншого ідентифікував на відеозаписі під назвою: «СОРАТНИКИ НОВОРОССИИ на базе ОМОН_Беркут ДНР» колишнього співробітника спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду фото та відео документів, наявних у матеріалах кримінального провадження, за участі свідка, колишнього співробітника БМОП «Беркут» при ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_9 , який серед іншого ідентифікував на відеозаписі під назвою: «СОРАТНИКИ НОВОРОССИИ на базе ОМОН_Беркут_ДНР» колишнього співробітника спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 ;
- висновком судово-портретної експертизи Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 14.04.2025 № 731/25-35, яким ідентифіковано колишнього співробітника спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 на відеозаписі під назвою: «СОРАТНИКИ НОВОРОССИИ на базе ОМОН_Беркут_ДНР» та фотознімком з параду, з нагоди 70-річчя Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні, які проводилися окупаційною владою так званої «Донецької народної республіки» на тимчасово окупованій території міста Донецьк 20 жовтня 2016 року та 09 травня 2015 року;
- протоколом огляду відеозапису під назвою «Отряд «Беркут» ДНР», який містить відеосюжет так званого телеканалу «Новороссия ТВ» щодо історії становлення спецпідрозділу міліції «Беркут» в Україні, створення так званого «підрозділу Беркут» в так званій «ДНР». Зокрема, у відеозаписі зазначається, що так званий «загін особливого призначення «Беркут» в «ДНР» було створено «наказом міністра внутрішніх справ «ДНР» 24 жовтня 2014 року;
- висновком судово-портретної експертизи від 28.12.2022 №31408/22-35, яким ідентифіковано колишнього командира спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 на вищевказаному відеозапису;
- протоколом огляду відеозапису під назвою «03.01.2015 Гуманитарная помощь подразделению милиции ДНР "Беркут"» на якому відображено колишнього командира спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 у чорній зимовій куртці та штанах, у головному уборі - чорній зимовій шапці, який ідентифікується на відеозапису як « ОСОБА_10 подразделения Беркут МВД ДНР». Поруч з ним знаходиться особа у камуфльованій куртці, яка бере інтерв?ю та ідентифікується на відеозапису як « ОСОБА_10 ». В ході інтерв?ю, ОСОБА_7 , серед іншого, розповідає, що у 2014 році отримував наказ від керівництва на передислокацію до м. Маріуполь, однак даний наказ не виконав та залишився на окупованій території. Разом з ним, на окупованій території залишилася деяка частина колишніх співробітників підрозділу, які продовжили разом з ним службу у новоствореному підрозділі - «ОМОН «Беркут» ДНР»;
- висновком судово-портретної експертизи від 14.04.2023 №11702/23-35, яким ідентифіковано колишнього командира спеціального батальйону міліції ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 на вищевказаному відеозапису;
- протоколом допиту як свідка колишнього заступника начальника Управління кадрового забезпечення - начальника інспекції по особовому складу ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_11 із застосуванням технічних засобів фіксації, в ході якого останній, зокрема, повідомив, що під час окупації Донецької області у липні 2014 року від керівництва МВС України надійшла вказівка усім співробітникам апарату ГУМВС України в Донецькій області та його структурних підрозділів передислокуватися з міста Донецька до міста Маріуполя, співробітники спецпідрозділу «Беркут» вказівку не виконали та залишилися на окупованій території. Разом з тим, коли він виїжджав з міста
Донецька, то бачив на блок-постах осіб, одягнутих у формений одяг співробітників БМОП «Беркут» ГУМВС України в Донецькій області, які здійснювали фільтраційні заходи;
- протоколами допиту як свідків колишніх співробітників батальйону спеціального призначення ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які повідомили, що командир батальйону спеціального призначення ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 , а також деяка частина співробітників вказаного підрозділу відмовилися виконати наказ не передислокацію до м. Маріуполь у липні 2014 року, та залишилися на тимчасово окупованій території Донецької області, де продовжили службу у незаконних збройних формуваннях так званої «ДНР»;
- а також іншими доказами в їх сукупності, які доводять факт вчинення злочину.
Так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
19.05.2025 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, однак його не вручено ОСОБА_6 внаслідок не встановлення його місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений ст. ст. 278, 111, 135 КПК України, для вручення повідомлень, шляхом публікації повідомлення про підозру від 19.05.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий Кур?єр»).
Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 , викликався до органу досудового слідства для вручення повідомлення про підозру та допиту в статусі підозрюваного шляхом публікації повісток про виклик на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий Кур?єр»), однак у зазначений у повістці час до органу досудового розслідування не з?явився та про причини неявки слідчого не повідомив.
Таким чином, про виклик та про підозру ОСОБА_6 , був поінформований з дотриманням вимог КПК України для таких випадків, органом досудового розслідування вжито всіх необхідних та передбачених заходів для вручення йому повідомлення про підозру, а тому у відповідності до ст. 42 КПК України він набув статусу підозрюваного.
Відповідно до інформації Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.05.2010 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 (орган що видав - 1402) на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 02.09.1999 Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» є підстави вважати ОСОБА_6 громадянином України.
Інформація в Державній прикордонній службі України щодо перетину ОСОБА_6 . Державного кордону України, а також пунктів в?їзду/виїзду для перетинання лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областей відсутня.
У зв?язку з чим, беручи до уваги, що на даний час частина територія Донецької області, включаючи місто Донецьк, окупована російською федерацією, підозрюваний ОСОБА_6 видаючи себе за співробітника так званого «правоохоронного органу Донецької народної республіки» має змогу вільно пересуватися територією російської федерації, користуючись при цьому повноваженнями працівника правоохоронного органу рф, якими його наділила окупаційна влада.
За таких обставин є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Донецької області, а також має можливість безперешкодного виїзду на територію російської федерації.
Прокурор в судовому засіданні зазначає, що існує сукупність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- ризик переховування: на даний час є достатньо доказів, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, ухиляється від органу досудового розслідування та суду та не виконує процесуальні рішення слідчого, прокурора і суду, тобто в його діях фактично реалізувався - ризик переховування. В обґрунтування цього сторона обвинувачення вказує на наступні обставини: переховування у даний час від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Донецької області, у зв?язку з чим, постановою слідчого від 02.06.2025 підозрюваного оголошено у державний розшук, який доручено оперативним підрозділами Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. З огляду на викладене, ОСОБА_6 який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину активно переховується від органу досудового розслідування та суду, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на нього процесуальних обов?язків з метою уникнення власної кримінальної відповідальності;
- ризик позапроцесуального впливу на інших учасників процесу: на сьогодні стадія кримінального провадження, де досудове розслідування не закінчено, триває збирання доказів. Зокрема, з огляду на дані про особу ОСОБА_6 наявні в нього зв' язки працівника правоохоронного органу забезпечують йому додаткові можливості поза процесуального впливу на свідків, які були очевидцями його злочинних дій, експертів, інших учасників процесу, які на даний час в межах досудового розслідування не допитані і відповідно їхні показання не досліджені;
- ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа: діяльність терористичної організації «ДНР» на сьогоднішній день не припинено, у зв?язку з чим, ОСОБА_6 як діючий учасник терористичної організації, перебуваючи не в умовах ізоляції, матиме змогу продовжувати злочинну діяльність у її складі до моменту його затримання;
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню: враховуючи значний обсяг процесуальних дій, які необхідно провести з підозрюваним, у слідства є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе ухилятися від їх проведення шляхом неявок до слідчого, тим самим перешкоджаючи проведенню всебічного та об'єктивного розслідування у розумний строк.
Враховуючи викладені ризики та особу підозрюваного, обставини вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також результати вивчення особи підозрюваного, сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його передчасним та безпідставним.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Окрім цього прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, таким чином переховується від слідства, ти самим вже реалізував ризик, перебачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, наявні передбачені ч. 6 ст. 193 КПК України підстави для вирішення клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу без участі підозрюваного.
Таким чином, оцінивши в сукупності ступінь тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_6 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, позицію прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданою потреба у ізоляції підозрюваного ОСОБА_6 на час досудового розслідування, що є можливим лише у разі тримання його під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов?язків.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 193, 194, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати у кримінальному провадженні № 62025000000000537 від 28.05.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка, Донецької обл., громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження підлягає розгляду слідчим суддею, судом за участю підозрюваного, обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1