печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61372/25-к
24 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12025100060001822, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, --
В провадженні Печерського районного суду м. Києва на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження № 12025100060001822 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.12.2025 включно, одночасно обвинуваченому визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти з покладанням на нього обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні 24.12.2025:
- прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, існує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може вчинити дії, які призведуть до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади. Прокурор також вказав, що на даний час існує ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків, з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків. Ризики знищення, переховування або спотворення будь-якої з речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовуються тим, що наразі досудове розслідування триває, проводяться заходи, спрямовані на викриття організаторів злочинної діяльності, та перебування ОСОБА_5 під більш м'яким запобіжним заходом призведе до можливості вчинення дій, спрямованих на перешкоджання органу досудового розслідування зібрати докази відносно інших учасників групи, та, відповідно, їх уникненню від кримінальної відповідальності. Вказані ризики на думку прокурора є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи заявлене клопотання прокурор також вказав на те, що зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки підозрюваного, оскільки тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винним не може нівелювати вищенаведеними ризиками. Наявний запобіжний захід відповідає характеру інкримінованого ОСОБА_5 діяння, не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином; а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень. Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин. Так, неможливість застосування особистого зобов?язання пояснюється тим, що цей запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість злочину та кількість слідчих дій, які слід виконати якнайшвидше, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного та наближеність його до місця здійснення досудового розслідування, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням його свободи. До того ж, останній перебуваючи на свободі зможе ухилятися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати, здійснювати тиск на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також в подальшому продовжувати злочинну діяльність. Щодо особистої поруки прокурор вказує, що на адресу слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві не надходили письмові звернення осіб, які б могли поручитися за ОСОБА_5 . Неможливість застосування домашнього арешту пояснює тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке санкцією передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна та враховуючи вищевикладені ризики, обставини, що підтверджують наявність зазначених ризиків, а також неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор просить суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб. Крім того, просить суд у разі внесення раніше визначеної судом застави, покласти на ОСОБА_5 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- захисник ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора заперечила, зазначила, що визначений ухвалою про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу розмір застави є очевидно непропорційним можливостям обвинуваченого та його статкам. Захисник також категорично не погодилась з прокурором щодо тривалості існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню оскільки питання про застосування запобіжного заходу вирішувалось ще під час досудового розслідування і на той час дійсно могли існувати ризики про які вказує прокурор. Однак на даний час її підзахисний перебуває в статусі обвинуваченого та на даний час ОСОБА_5 фізично не може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином оскільки досудове розслідування закінчено, всі докази зібрані та всі свідки встановлені. Посилання прокурора на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 та його можливе переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності є лише припущенням, оскільки відсутні докази, що підтверджують означені факти, а обвинувачений в свою чергу не мав змоги підтвердити свою добросовісну процесуальну поведінку оскільки увесь час перебував під вартою. Захисник також вважає, що ризик переховування нівелюється наявність, зокрема, системи спостереження «Безпечне місто» за допомогою якої при бажанні можна встановити шляхи пересування її підзахисної. Оскільки тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом і застосовується у виключних випадках, а її підзахисний не є соціально небезпечною людиною тому вона вважає, що клопотання прокурора має імовірний характер, не ґрунтується на доказах. З огляду на вказане просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляду особистого зобов'язання. Вказаний запобіжний захід вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та надасть йому можливість продовжити працювати на роботі, яка приносила йому незначні грошові суми (до 15 000 грн). У випадку задоволення клопотання прокурора просить визначити мінімальний розмір застави;
- обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Крім того, зазначив, що має високий рівень цукру у крові, у зв'язку з чим потребує дієтичного харчування, чого в умовах перебування в сізо забезпечити не вдалося. Як наслідок зараз ОСОБА_5 скаржиться на набряк ніг. Враховуючи неможливість забезпечення належних умов для підтримання задовільного стану здоров'я просить звільнити його з під варти. Повідомив, що розуміє наслідки порушення покладених на нього обов'язків. Обіцяє не переховуватись, дотримуватись належної процесуальної поведінки, не створювати умов, що сприяють затягуванню розгляду справи. За викладених обставин просить звільнити його з під варти та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. На питання судді щодо адреси за якою буде проживати ОСОБА_5 повідомив, що планує проживати з донькою за адресою: АДРЕСА_1 . Номер квартири в якій планує проживати ОСОБА_5 повідомити не зміг.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризик переховуватися від суду вбачається з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а саме покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, встановлене у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому нижня межа вказаної санкції передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим в обсязі пред'явленого обвинувачення, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом не встановлено таких характеризуючих даних щодо ОСОБА_5 , які б нівелювали ризик переховування від суду, а саме відсутні дані про міцні соціальні зв'язки за місцем проживання.
Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин та наркотичних засобів, а також наявність стійких зв'язків з особами, причетними до вказаної протиправної діяльності, що вказує на наявність ризику продовження обвинуваченим вчинення злочинів з корисливих мотивів.
З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків. Суд в даному випадку виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.
Отже, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, контроль за його процесуальною поведінкою шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу - неможливий, тому суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження до ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, стадії провадження, суд вбачає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, - в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314-316, 331 КПК України, -
Продовжити до 21 лютого 2026 року включно застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1