печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53494/25-ц
пр. № 2-10089/25
29 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Паріс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Позиції сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 29 827, 11 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 14 червня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» укладено кредитний договір шляхом підписання заяви-договору № 0033725 про надання банківської послуги (платіжна картка «Простір»), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 отримав споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок кошти у сумі 15 384,62 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18, 00 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2, 5 % суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту.
Представник позивача вказав, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, згідно із наданим розрахунком.
Сторона позивача стверджує, що оскільки відповідач грошові кошти, отримані в кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені умовами договору не сплатив, то вказана заборгованість підлягає примусовому стягненню із відповідача із врахуванням пені у розмірі 3 % річних та інфляційних втрат, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.
28 жовтня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
07 листопада 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.
10 листопада 2025 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з частиною першою ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною восьмою ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 14 червня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» укладено кредитний договір шляхом підписання заяви-договору № 0033725 про надання банківської послуги (платіжна картка «Простір»), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 отримав споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 15 384, 62 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18, 00 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2, 5 % суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту.
14 червня 2019 року ОСОБА_1 підписав Графік платежів та розрахунок вартості споживчого кредиту для споживача та реальної річної ставки, паспорт споживчого кредиту. 14 червня 2019 року ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно з умовами заяви-договору, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки від 14 червня 2019 року.
Грошові кошти у сумі 15 384, 62 грн були зараховані АТ «РВС БАНК» 14 червня 2019 року на картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.
05 березня 2020 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» було укладено договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-1.
Як вбачається з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором № 0033725 від 14 червня 2019 року на загальну суму 21 576, 90 грн (позиція № 602), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 384,62 грн, заборгованість за процентами - 2038,42 грн, заборгованість за комісією - 4153,86 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня) - 2 300,00 грн.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно з ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Вiдповiдно до п.п. 7.3.1. Публічної пропозиції, погашення клієнтом заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу здійснюється щомісячно та/або в дату повного погашення заборгованості за споживчим кредитом, починаючи з місяця, наступного після місяця оформлення споживчого кредиту, за ануїтетною схемою погашення (ряд рівних грошових платежів, що здійснюються через рiвнi проміжки часу) у розмірах і терміни (дати), визначені графіком платежів, шляхом забезпечення наявності грошових коштів у відповідних сумах на Рахунку для погашення заборгованості, що зазначений у заяві-договорі.
Вiдповiдно до п.п. 7.7.2 Публічної пропозиції клієнт зобов'язується: повернути споживчий кредит та сплатити всі передбачені заявою-договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п. 7.7.2.4); виконати своєчасно та в повному обсязі зобов'язання, передбачені Договором, не пізніше кінцевого терміну закінчення, що визначений в Заяві-Договорі; сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов'язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для клієнта, який прострочив виконання зобов'язання за споживчим кредитом (кредитом), згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами заяви-договору.
Так, відповідач своїм підписом у заяві-договорі № 0033725 від 14 червня 2019 року та в додатку №1 до заяви-договору від 14 червня 2019 року підтвердив ознайомлення з умовами договору.
АТ «РВС Банк» виконало умови договору № 0033725 від 14 червня 2019 року, а відповідач, в свою чергу умови вказаного договору не виконав, чим порушив норми цивільного законодавства.
Також, згідно з умов п. 7.7.3.4. Публічної пропозиції, Банк має право при порушенні Клієнтом термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених Договором, строк виконання яких/якого вже настав, в тому числі про порушенні строків сплати платежів, передбачених Графіком платежів більш ніж на 1 (один) календарний місяць - вимагати від Клієнта дострокового повного погашення заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі, в примусовому порядку.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відповідно до п. 7.7.2.17. Публічної пропозиції встановлено, що Клієнт зобов'язується сплачувати Банку нараховуванні проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов'язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для Клієнта, який прострочив виконання зобов'язання за Споживчим кредитом (Кредитом) згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами Заяви-Договору.
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Станом на 10 жовтня 2025 року заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ПАРІС» становила 23 876,90 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту - 15 384,62 гривень; заборгованість за процентами - 2 038,42 гривень; заборгованість за комісією - 4 153,86 гривень; заборгованість за штрафними санкціями (пеня) - 2 300,00 гривень
У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання в сумі 23 876,90 гривень, позивачем нараховано 1 413,33 гривень за користування грошовими коштами за період 05 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року; 4 536,88 гривень інфляційних втрат за період 05 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року.
Разом з цим, на дату звернення до суду відповідач грошові кошти отримані у кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі передбачені умовами договору не сплатив.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед АТ «РВС Банк» на загальну суму 29 827, 11 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 384,62 грн, заборгованість за процентами - 2038,42 грн, заборгованість за комісією - 4153,86 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня) - 2 300,00 грн., 3% річних за користування грошовими коштами за період з 05 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року; інфляційні втрати за період з 05 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року - 4 536, 88 грн.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених обставин, на які позивач посилається як на підставу позову, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 207, 512, 513, 514, 516, 517, 524, 526, 527, 533-535, 610, 611, 625, 626, 628, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» (код ЄДРПОУ 38962392, вул. Предславинська, 37, оф. 535, м. Київ, 03150) заборгованість в сумі 29 827,11 грн, що складається з: 15 384,62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 038,42 грн - заборгованість за процентами; 4 153,86 грн - заборгованість за комісією; 2 300,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня); 1 413,33 грн - 3% річних за користування грошовими коштами за період 05 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року; 4 536,88 грн - інфляційних втрат за період 05 березня 2020 року по 23 лютого 2022 року, судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова