Справа №766/17480/25
Пров. №3/766/323/26
02.02.2026
Херсонський міський суд Херсонської області в складі судді Рябцевої М.С., за участю особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , потерпілої: ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, проживає та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого інженером ЗАО “Южморлюкс»,
Відповідно до протоколу серії ВАД № 692180 від 24.11.2025 року, ОСОБА_1 13.11.2025 року близько 10.00 год. в підїзді будинку № 130 по вул. Кримська в м. Херсоні, в громадському місці висловлювався на адресу ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу кваліфіковано за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 дав показання про те, що між ним та прибиральницею будинку с періодичністю виникав конфлікт з приводу виконання нею її роботи. 13.11.2025 між ним та прибиральницею знов виникла конфліктна ситуація, під час якої вони обидва виражались нецензурною лайкою. Зазначена в протоколі потерпіла ОСОБА_2 , є головою ОСББ, та вона взагалі на місці події не була в той час, конфлікту з нею того дня у нього не було.
Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що вона є головою ОСББ, мешканці будинку постійно скаржаться на поведінку ОСОБА_1 . В той день на ОСОБА_1 поскаржилась прибиральниця, якій він не давав прибирати біля його квартири, сварився, виражався нецензурною лайкою. Конфліктна ситуація виникла між ОСОБА_1 та прибиральницею, за яку вона заступилась, з приводу чого звернулась до поліції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, окрім вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення особами, уповноваженими на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
-Письмовою заявою - поясненнями ОСОБА_2 про прийняття заходів до ОСОБА_1 , з яким 13.11.2025 року виникла конфліктна ситуація;
-Письмовим рапортом працівника поліції
-Протоколом про прийняття заяви.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Відповідно до вимог п.2. 4 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом: ст. 245 КУпАП.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом: - ст.280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності...; ч.2 ст.283 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення, повинна містити опис обставин установлених при розгляді справи; ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
В протоколі про адміністартивне правопорушення зазначено, що конфлікт виник 13.11.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не відповідає показам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні між ОСОБА_1 та прибиральницею будинку (а не ОСОБА_2 ) 13.11.2025 року виникло непорозуміння з приводу прибирання території, розташованої біля його квартири, який переріс в конфлікт, з використанням нецензурної лайки.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («MalafeyevaуRussia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinу.Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Отже, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Згідно ст.254КУпАП провчинення адміністративногоправопорушення складаєтьсяпротокол уповноваженимина тепосадовою особоюабо представникомгромадської організаціїчи органугромадської самодіяльності.Протокол проадміністративне правопорушення,у разійого оформлення,складається непізніше двадцятичотирьох годинз моментувиявлення особи,яка вчинилаправопорушення,у двохпримірниках,один ізяких підрозписку вручаєтьсяособі,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності.
При цьому, суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
Крім того, пояснення ОСОБА_1 свідчить, що конфлікт між ним та прибиральницею будинку носить тривалий характер з приводу її роботи. Це свідчить про те, що ОСОБА_1 діяв не з хуліганських мотивів, а через особисті стосунки, а тому його дії не носили безпричинного характеру, що є однією з обов'язкових ознак хуліганства.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 саме хуліганського мотиву, а відтак його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
З огляду на приписи вказаної правової норми, суд приходить до висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не зібрано та не зафіксовано будь-яких об'єктивних доказів винуватості ОСОБА_1 і до матеріалів справи не долучено.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення суду надано не було, а інкриміновані останньому протиправні дії відповідні ознаки, визначені диспозиціями наведених вище статей не містять.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративні правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 173, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю вйого діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
СуддяМ. С. Рябцева