Справа № 484/6973/25
Провадження № 2/484/359/26
04.02.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання - Пелех Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивовано тим, що 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та відповідачем був укладений договір позики №75166585, за яким йому була надана позика в сумі 9894грн. з процентною ставкою 1,99% за кожен день користування нею строком на 29 днів. Договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») був укладено договір відступлення прав вимоги №27/01/2022, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги до позичальників, у тому числі й до відповідача за вказаним договором позики.
10.01.2023 був укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до відповідача за зазначеним договором позики.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснював жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, через що заборгованість становить 19763,96грн, яка складається із заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 9894грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9688,90грн, інфляційні збитки - 158,30грн та 22,76грн 3% річних на підставі статті 625 ЦК України.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути вищевказану заборгованість, а також 2422 грн 40 коп. судового збору та витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Ухвалою від 19.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, визначені строки для подачі заяв по суті.
Представник позивача надав заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити в повному обсязі, розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач на судове засідання не прибув, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Ухвалою суду від 04.02.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
27.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладений договір позики №75166585, за умовами якого відповідач отримав на умовах позики грошові кошти у розмірі 9894грн строком на 29 днів до 25.09.2021 за умови сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1,99% (процентна ставка базова/день), 1,99% - знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності), 2,70% - процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину).
Відповідно до додатку №1 до договору позики - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, датою видачі кредиту є 27.08.2021, датою платежу - 25.09.2021, сума платежу за розрахунковий період - 15603,83грн, з яких 9894грн - сума кредиту, 5709,83грн - проценти за користування кредитом.
Згідно із статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики в силу частини 1 статті 1047 ЦК України укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Вказаний договір був вчинений сторонами в електронній формі, зокрема, відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором h5mj4DSb5m.
Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 цього ж суду передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, договір позики №75166585 від 27.08.2021 укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, після верифікації особи позичальника кредитором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надані докази на спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнаний.
Виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо передання коштів на умовах позики підтверджено також довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 17.11.2025 про прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про перерахування отримувачу на картку № НОМЕР_1 9894грн 27.08.2021 на ім'я відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованість нарахована за процентами з 27.08.2021 по 24.12.2021. Проте, вимога позивача щодо стягнення з відповідача процентів за даним договором за період після 25.09.2021 є безпідставною та задоволенню не належить, оскільки визначений договором позики строк кредитування закінчився 25.09.2021 року та право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припинилось.
Договір позики не містить домовленості сторін про продовження строку користування позикою після спливу обумовлених сторонами 30 днів та про сплату відсотків після закінчення цього строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що розмір відсотків за користування кредитом за договором позики №75166585становить 5709,83 грн за період з 27.08.2021 по 25.09.2021.
Після закінчення строку позики, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже заборгованість відповідача за вказаним договором складає 9894грн за тілом кредиту та 5709,83грн - за процентами.
Крім того, з розрахунку, здійсненого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідач здійснив оплату заборгованості на загальну суму 13741,08грн в період з 26.09.2021 по 29.11.2021.
Отже, заборгованість відповідача з урахуванням сплачених коштів складає 1862,75грн ( 9894грн +5709,83грн-13741,08грн).
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
27.01.2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладений договір факторингу №27/01/2022, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги до позичальників, у тому числі й до відповідача за укладеним відповідачем договором позики №75166585 від 27.08.2021.
10.01.2023 укладений договір відступлення (купівлі-продажу) прав №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до відповідача за вказаним договором позики.
За такого позивач довів на підставі договорів факторингу та відступлення права вимоги, що набув право вимоги до відповідача.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 22,76грн, а також інфляційні збитки за лютий 2022 рік - 158,30грн.
Однак, враховуючи, що судом встановлено, що заборгованість відповідача за талом кредиту складає 1862,75грн, 3% річних дорівнює 4,29 грн (1 862,75 x 3 % x 28 : 365 : 100) та інфляційні збитки - 29,80грн(1 862,75 x 1.01600000 - 1 862,75).
Отже позов належить частковому задоволенню на суму 1896,84грн, до якої входить 1862,75грн - заборгованість за тілом кредиту, 4,29грн - 3% річних за період 27.01.2022 по 23.02.2022 та 29,80грн - інфляційні збитки за лютий 2022 рік.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Представник позивача підтвердила належними доказами понесення витрати на правничу допомогу в сумі 9000грн.
Отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті судового збору в сумі 232,49грн та витрати на правничу допомогу - 863,77грн.
Керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №75166585 від 27.08.2021 у розмірі 1896,84грн, до якої входить 1862,75грн - заборгованість за тілом кредиту, 4,29грн - 3% річних за період 27.01.2022 по 23.02.2022 та 29,80грн - інфляційні збитки за лютий 2022 рік, витрати по сплаті судового збору - 232,49 грн, витрати на правничу допомогу - 863,77грн, всього 2993 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн 10 коп.
В задоволенні вимог про в іншій частині відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова,3, офіс 306, м. Київ, 01133;
відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.А.Медведєва