Справа № 149/385/26
Провадження №1-кс/149/124/26
04.02.2026 р. м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні №12026020210000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Війтівці Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
До Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання слідчого, погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 . Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, вважають, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому просять задовольнити клопотання.
Захисник, підозрюваний у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання слідчого, зазначили про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, або застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
08.01.2026 до ЄРДР за № 12026020210000020 внесено відомості про кримінальне правопорушення за фактом того, що військовослужбовець ОСОБА_6 19.11.2025 вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 та перебуває за місцем проживання.
29.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу в силу вимог ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу (ч. 1 ст. 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, надала наступні докази: витяг з ЄРДР; акт службової перевірки про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , за змістом котрого цей військовослужбовець прибув у ВЧ НОМЕР_1 , проте 19.11.2025 здійснив самовільне залишення військової частини; письмову згоду командира на проходження ОСОБА_6 військової служби у ВЧ НОМЕР_2 ; лист командира ВЧ НОМЕР_1 про відрядження ОСОБА_6 до цієї частини з ВЧ НОМЕР_3 , а також здійснення запиту на отримання відповідних документів для постановки в план переміщення і призначення на посаду; доповідь про самовільне залишення ВЧ НОМЕР_1 від 19.11.2025; копія посвідчення про відрядження від 04.09.2025; копію наказу від 04.09.2025 про відрядження; посередню службову характеристику; медичну характеристику із встановленими діагнозами; вимогу про судимість, відповідно до якої 30.08.2025 кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 КК України направлено до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 44 КК України; інші характеризуючі відомості.
29.01.2026 об 11 год. 35 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України як особу, яку застали під час вчинення кримінального правопорушення, проте по завершенню 72 годин його звільнено з під варти.
Відповідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Сукупність досліджених матеріалів підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, при цьому слідчий суддя приймає до уваги, що ще одне кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 КК України перебуває на розгляді в суді.
Існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує у своєму клопотанні слідчий, що полягають у необхідності запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування підтверджується тим, що він не прибув до нового місця служби, без поважних причин, не повідомляв про місце свого перебування. Зважаючи на оголошення ОСОБА_6 підозри у вчиненні тяжкого злочину, він може впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (санкція статті від п'яти до десяти років позбавлення волі), його вік, стан здоров'я, встановлення певних діагнозів, проходження лікування, стійкі соціальні зв'язки, оскільки має постійне місце проживання, відсутність судимості.
Суд відхиляє доводи підозрюваного, захисника про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки ч. 8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Враховуючи те, що на даний час діє воєнний стан, до підозрюваного за ст. 407 КК України може бути застосовано лише тримання під вартою. Отже підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи вищевикладене, клопотання в частині обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню. Так, слідчий просить обрати запобіжний захід на 60 днів, повідомлення про підозру ОСОБА_6 оголошено 29.01.2026, а тому двомісячний строк досудового розслідування завершується 29.03.2026, а тому саме в межах цього строку підозрюваному слід обрати запобіжний захід, тобто на 53 дні.
Конституційний суд України у рішенні № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024 року вказав, що застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 176 КПК України залежить не лише від тяжкості злочину, у якому її підозрюють або обвинувачують, а й від наявності ризиків, що їх визначено статтею 177 Кодексу. Також зазначив, що за частиною 6 статті 176 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід. Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 КПК України є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу.
Слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, що належним чином гарантуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також покласти на нього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо розміру застави, суд враховує зміст ч. 1 ст. 182 КПК України, відповідно до якої застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У пункті 2 частини 5 статті 182 КПК України закріплено, що до осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, наявності хвороб, слідчий суддя вважає достатнім розмір застави у 22 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 53 днів, тобто до 29.03.2026.
Строк тримання ОСОБА_6 під вартою рахувати з моменту затримання, на виконання даної ухвали суду.
Визначити заставу в розмірі 22 (двадцяти двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 73216 (сімдесят три тисячі двісті шіснадцять) грн, за умови внесення якої підозрюваний може бути звільнений з-під варти.
В разі внесення застави підозрюваним чи іншим заставодавцем покласти на ОСОБА_6 , 1993 р.н., обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи.
Роз'яснити, згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Згідно з ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_8