Справа №505/120/26
Провадження №1-кс/505/285/2026
03 лютого 2026 року місто Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділення № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 узгоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000007 від 03.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Клопотання про арешт майна
До Подільського міськрайонного суду Одеської надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначає, що слідчим відділом Подільського РУП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026161180000007 від 03.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
02.01.2026 року до ВнП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно зберігає предмет, зовні схожі на вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини.
03.01.2026 на підставі вищевикладеного відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
28.01.2026 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 15 год. 54 хв. до 16 год. 33 хв., де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . у спальному приміщенні було виявлено два фрагменти полімерних пляшок. На внутрішній поверхні одного з фрагментів наявне нашарування темно-бурого кольору. Зазначені фрагменти запаковано до полімерного прозорого сейф-пакету № NPU6366641. У коридорі квартири виявлено паперовий згорток, у якому містилась суха речовина рослинного походження у подрібненому стані. Вказаний згорток обклеєно липкою стрічкою (скотчем) та запаковано до полімерного прозорого сейф-пакету НПУ № NPU 5072005.
Вищевказані виявлені предмети в подальшому було вилучено до відділення поліції №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області, м. Балта, Подільський район, Одеська область, вул. Поштова, 23, для подальшого приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
У зв'язку з виявленням під час огляду вказаного вище майна, є достатні підстави вважати, що вони відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є використаними як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Вказане майно має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України існує два шляхи приєднання речей або документів в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження: надання добровільно або на підставі судового рішення.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.
Арешт вказаного майна, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
Таким чином, виникає необхідність у проведенні повноцінного розслідування та встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, проведення відповідних судових експертиз, встановлення усіх власників даного майна. Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України дані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи те, що вищевказане тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та використовуватимуться в доказуванні.
Позиція учасників щодо розгляду клопотання
Слідчий у судове засідання не прибула, до суду надала заяву про розгляд клопотання без її участі, просила клопотання задовольнити.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак слідчим до матеріалів справи додано його заяву, в якій він зазначає, що повідомлений про розгляд вказаного клопотання та не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Застосоване законодавство
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ( ч. 3 ст. 132 КПК України).
Положеннями ст. 171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Висновки слідчого судді
Враховуючи, що наразі досудове розслідування триває не значний час, підозра жодній особі не повідомлена, орган досудового розслідування збирає докази, та здійснює перевірку всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а вилучене майно визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадження, та з метою його збереження є підстави для застосування арешту вилученого майна шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
На підставі зазначеного та з урахуванням розумності і співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя доходить висновку, що у даному випадку відсутні підстави для визначення слідчим суддею місця зберігання речових доказів, оскільки слідчим у кримінальному провадженні вже прийнято рішення з цього питання (винесено відповідну постанову), та саме на сторону кримінального провадження покладається обов'язок зберігати речові докази у стані, придатному для використання (ч. 2 ст. 100 КПК України), відповідно, у задоволенні клопотання слідчого в цій частині слід відмовити.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити частково клопотання слідчого.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12026161180000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вилучене 28.01.2026 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:
- два фрагменти полімерних пляшок, на внутрішній поверхні одного з фрагментів наявне нашарування темно-бурого кольору. які запаковано до полімерного прозорого сейф-пакету № NPU6366641, шляхом заборони користування та розпоряджання.
- паперовий згорток, у якому містилась суха речовина рослинного походження у подрібненому стані, який обклеєно липкою стрічкою (скотчем) та запаковано до полімерного прозорого сейф-пакету НПУ № NPU 5072005, шляхом заборони користування та розпоряджання, шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном і використовувати його.
Відмовити слідчому у визначенні місця зберігання зазначеного майна.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Відповідальність за збереження вилученого майна та виконання ухвали покласти на сторону обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_7