ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20314/25
провадження № 2/753/811/26
03 лютого 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
19.09.2025 адвокат Єлісєєв Д.О., який є представником ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку подав позов до Дарницького районного суду м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява з додатками надійшли до суду 23.09.2025, зареєстровані за вх. № 74267/25.
Сторона позивача просить:
- стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня надходження позову до суду на період його навчання, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.
Позов обґрунтовано таким.
17.09.2005 сторони зареєстрували шлюб, від якого мають двох спільних дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.05.2025 у справі № 753/1833/25 шлюб розірвано. Діти проживають разом із позивачкою, вона їх утримує.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у навчальному закладі Гімназії Колдінга на денній формі навчання, зареєстрований студентом денної форми навчання в гімназії Колдінга на 2025/2026 навчальний рік. Розпочав навчання у вересні 2024 року.
Старший син навчається на денній формі навчання, факт потреби у матеріальній допомозі є безумовним. Необхідність отримання освіти позбавляє його можливості працевлаштуватися та заробляти кошти.
Відповідач фінансової допомоги дитині не надає.
Відповідач є фізично здоровою, працездатною, платоспроможною особою, тому має можливість надавати допомогу повнолітньому сину.
Ухвалою від 30.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в судове засідання; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Представник відповідача - адвокат Видюк Д.В. подав відзив на позовну заяву (документ сформовано в системі «Електронний суд» 13.10.2025, зареєстрований судом 14.10.2025 за вх. № 80097/25), у якому просив відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
По-перше, згідно із диспозицією частини третьої ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
До позову не надано доказів, що підтверджують проживання сина ОСОБА_4 разом із матір'ю в Орхусі (Данія ).
Син ОСОБА_4 зареєстрований студентом денної форми навчання в гімназії Колдінга на 2025/2026 навчальний рік та розпочав навчання у вересні 2024 року, що підтверджується доданою до позову Інформаційною Довідкою гімназії Колдіна від 19.08.2025 року за підписом Відповідального за організацію та підтримку програми International Baccalaureate (IB) Джейкоба Дея.
Тобто, повнолітня дитина, на яку мати, на свою користь, намагається стягнути аліменти, проживає за більше ніж сто кілометрів від місця проживання матері, оскільки навчається на денному стаціонарі гімназії Колдінга і не може фізично кожного дня їздити до навчального закладу більше ніж 200 кілометрів щодня.
Спільний син ОСОБА_4 зареєстрований та мешкає у місті Колдінг, там де навчається у гімназії.
Позивачка надала суду свою застарілу адресу реєстрації від 03.04.2023 року: АДРЕСА_3 де, начебто, мешкає разом із малолітнім сином ОСОБА_5 , який навчається в школі.
Однак, насправді Позивачка проживає разом із молодшим сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується листуванням з вказанням адреси, на яку треба доставити посилку від Відповідача.
Позовною заявою та додатками до неї не доведено проживання матері з повнолітньою дитиною на яку вона вимагає стягнути аліменти на свою користь у порушення вимог ст. 181 Сімейного кодексу України, що робить неможливим задоволення позовних вимог.
По-друге, в позовній заяві зазначено, що аліменти Позивач бажає стягнути на період навчання сина, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
У відповідності до Інформаційної Довідки гімназії Колдіна від 19.08.2025 року за підписом Відповідального за організацію та підтримку програми International Baccalaureate (IB) Джейкоба Дея завершення навчання сина ОСОБА_4 планується 30 червня 2027 року.
Відповідно, позовні вимоги по стягненню аліментів повинні бути обмежені датою закінчення навчання.
По-третє, Позовна заява подана представником Позивача до неіснуючого суду «Дарницький районний суд Київської області», що у відповідності до ст. 175 та ст. 185 ЦПК України дає підстави для залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви.
Також, в Ордері адвоката зазначено, що ОСОБА_1 отримує правничу допомогу від адвоката у неіснуючому суді - Дарницькому районному суді Київської області.
Оскільки такого суду не існує, то відсутні повноваження представника, зазначені в Ордері адвоката, що в свою чергу дає підстави суду для повернення позовної заяви у відповідності до пункту першого частини четвертої ст. 185 ЦПК України, як поданою особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі того, що представник не має відповідних повноважень представляти інтереси Позивача у Дарницькому районному суді м. Києва на підставі ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню.
По-четверте, Позовна заява містить данні, які не відповідають дійсності.
Батько постійно спілкується із своїм сином ОСОБА_4 , що підтверджується листуванням у WhatsApp, скріншоти листування якого додаються до Відзиву.
Також, додаємо листування Відповідача із Позивачкою, де вони обумовлюють передання двох посилок в одній із яких Відповідач передавав Позивачці 7000 доларів США, що зайвий раз підтверджує надання фінансової допомоги дітям.
Також, батько відвідував синів у 2023 та 2024 роках, про що в наявності фотографії, які додаються до Відзиву.
03 червня 2025 року за заявою позивачки був виданий судовий наказ про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на її користь на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частині усіх видів заробітку. Відповідач, як держслужбовець, працівник Служби безпеки України сплачував кошти на утримання своїх дітей офіційно через бухгалтерію, що підтверджується Довідкою про здійснені відрахування та виплати аліментів від 02.10.2025 року № 21/2-3130 виданою Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України.
Відповідач надає суду інформацію щодо переказів зі своєї банківської карти Монобанку , де:
- позивачці за період з 17.02.2025 по 24.07.2025 року було відправлено 86 500,00 грн.;
- сину ОСОБА_4 за період з 10.09.2024 по 29.09.2025 року було відправлено 229 708,00 грн.;
- сину ОСОБА_5 за період з 08.09.2024 по 01.04.2025 року було відправлено 23 300,00 грн.
По-п'яте, не витримує жодної критики вимога Позивача про стягнення аліментів на другу дитину у розмірі 1/4 усіх доходів Відповідача.
У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України суд повинен при визначенні розміру аліментів враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Відповідач сплачує аліменти за судовим наказом.
За таких обставин вимагати стягнення аліментів можна у розмірі 1/6 частина від усіх доходів Відповідача, а не формально, як зазначено у позові.
15.10.2025 представник відповідача - адвокат Єлісєєв Д.О. засобами поштового зв'язку подав заяву, в якій просив вважати правильною назву суду «Дарницький районний суд м. Києва». До заяви приєднав позов, в якому також правильно зазначено назву суду. За змістом позовна заява ідентична з позовом, який зареєстровано судом 23.09.2025 за вх. № 74267/25.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористалась.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, перевіривши майновий стан відповідача, в найкращих інтересах дитини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
Сторони перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.05.2025 у справі № 753/1833/25. Рішенням набрало законної сили 24.06.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_11 , батьками якого є: батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Діти проживають разом із позивачкою у Данії за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є повнолітнім.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований студентом денної форми навчання в гімназії Колдінга на 2025/2026 навчальний рік. Розпочав навчання у вересні 2024 року і завершить його 30 червня 2027 року.
Установленим в суді фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.
За нормою ст.198 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно положень ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно із ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив таке:
- позивач не надала доказів проживання повнолітньої дитини з нею;
- позовні вимоги про стягнення аліментів мають бути обмежені датою закінчення навчання;
- позов подано до неіснуючого суду;
- у позовній заяві зазначено те, що відповідач не надає матеріальної допомоги дітям, ще не відповідає дійсності;
- визнає аліменти в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача.
Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачкою доказів проживання повнолітньої дитини разом із нею, суд зазначає таке.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що син навчається більше, ніж за сто кілометрів від позивачки, там і мешкає, а саме в місті Колдінг.
На підтвердження своїх тверджень надав роздруківку онлайн-карти із запропонованим маршрутом тривалістю 1 год. 19 хв. на відстань 102 км та роздруківку з інформацією з сайту www.borger.dk.
Разом із тим, із роздруківки з сайту www.borger.dk неможливо встановити, яку інформацію вона містить та чи входить така інформація може підтвердити або спростувати обставини, які входять у предмет доказування в цій справі, оскільки відповідачем не надано офіційного перекладу такої інформації.
Надана роздруківка онлайн-карти також не спростовує того, що повнолітній син ОСОБА_4 не проживає разом із позивачкою у Данії за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки містить тільки пропозицію маршруту між зазначеною адресою та гімназією, де навчається повнолітній син ОСОБА_4 .
Оскільки на підтвердження своїх тверджень відповідач не надав інших доказів (довідку про реєстрацію адреси проживання у Данії повнолітнього сина ОСОБА_4 , яка відрізняється від місця реєстрації адреси проживання позивачки), твердження відповідача є необґрунтованими та не підтверджені доказами.
Твердження відповідача про те, що позовні вимоги про стягнення аліментів мають бути обмежені датою закінчення навчання також є необґрунтованими з огляду на таке.
Позивачка просить стягнути аліменти з відповідача на повнолітнього сина на період навчання дитини, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Отже стягнення аліментів припиняється у тому разі, якщо дитина припиняє навчання в навчальному закладі. Стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається, обмежується досягненням нею 23-річного віку.
Тобто, у разі закінчення повнолітньою дитиною навчання до досягнення 23-річного віку, в залежності від виду навчального закладу, строку навчання, стягнення аліментів з відповідача припиняється.
Твердження відповідача про подання позову до неіснуючого суду є необґрунтованими з огляду на таке..
Звертаючись до суду з цим позовом представник позивача допустив описку в назві суду, зазначивши помилково «Дарницький районний суд Київської області».
Однак, представник позивача зазначив правильну адресу суду та в подальшому подав заяву, в якій просив вважати правильною назву суду «Дарницький районний суд м. Києва». До заяви приєднав позов, в якому також правильно зазначено назву суду. За змістом позовна заява ідентична з позовом, який зареєстровано судом 23.09.2025 за вх. № 74267/25.
Щодо доводів відповідача про те, що зазначені позивачем у позовній заяві обставини щодо ненадання ним матеріальної допомоги дітям, які не відповідають дійсності, суд зазначає таке.
Відповідач на підтвердження своїх доводів надав:
- довідку про здійснені відрахування та виплати аліментів від 02.10.2025 № 21/2-3130;
- банківську виписку по картці від 02.10.2025 ОСОБА_2 по картці НОМЕР_1 за період з 01.09.2024 по 02.10.2025, рух коштів по категорії: платіж за IBAN по операціям ОСОБА_12 ;
- банківську виписку по картці від 02.10.2025 ОСОБА_2 по картці НОМЕР_1 за період з 01.09.2024 по 02.10.2025, рух коштів по категорії: переказ на картку по операціям ОСОБА_13 ;
- банківську виписку по картці від 02.10.2025 ОСОБА_2 по картці НОМЕР_1 за період з 01.09.2024 по 02.10.2025, рух коштів по категорії: переказ на картку по операціям ОСОБА_14 ;
- судовий наказ Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2025 у справі № 753/10534/25;
- копії листування в месенджерах з позивачкою щодо відправлення посилок.
На підставі судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2025 у справі № 753/10534/25 зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.05.2025 та до досягненням дітьми повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 досяг повноліття.
Надані позивачем докази:
- довідка про здійснені відрахування та виплати аліментів від 02.10.2025 № 21/2-3130, згідно з якою за період з 21 липня 2025 року по 30 вересень 2025 року перераховано аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 28 344,84 грн (1/4 частка від доходів, яка розраховується на одну дитину після досягнення старшим сином повноліття);
- банківська виписка від 02.10.2025 по картці ОСОБА_2 НОМЕР_1 за період з 01.09.2024 по 02.10.2025, рух коштів по категорії: платіж за IBAN по операціям ОСОБА_12 (містить інформацію про сплату аліментів на дітей за період з лютого 2025 року по червень 2025 року);
- банківська виписка від 02.10.2025 по картці ОСОБА_2 НОМЕР_1 за період з 01.09.2024 по 02.10.2025, рух коштів по категорії: переказ на картку по операціям ОСОБА_14 , не є належними доказами у цій справі, оскільки з ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 досяг повноліття та предметом спору у цій справі є стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Разом із тим, з банківської виписки від 02.10.2025 по картці ОСОБА_2 НОМЕР_1 за період з 01.09.2024 по 02.10.2025, рух коштів по категорії: переказ на картку по операціям ОСОБА_13 , суд установив, що відповідач після досягнення дитиною повноліття добровільно частково сплачував на нього аліменти, шляхом здійснення банківських переказів коштів, а саме:
- 02.07.2025 відповідач переказав 500,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини липень 2025»;
- 09.08.2025 відповідач переказав 6 000,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини серпень 2025 року;
- 19.08.2025 відповідач переказав 1 500,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини серпень 2025»;
- 05.09.2025 відповідач переказав 5 000,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини вересень 2025 року»;
- 11.09.2025 відповідач переказав 1 500,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини вересень 2025»;
- 16.09.2025 відповідач переказав 1 500,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини вересень 2025 року»;
- 22.09.2025 відповідач переказав 1 500,00 грн сину, призначення платежу «гроші на утримання дитини вересень 2025 року»;
- 29.09.2025 відповідач переказав 1 500,00 грн сину, призначення платежу «аліменти на ОСОБА_3 2007 р.н. за вересень 2025 року.
Відповідач довів, що після досягнення старшим сином повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 він продовжив сплачувати аліменти добровільно.
Також суд зазначає, що, надсилання подарунків дитині, не позбавляє права позивачку звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину, оскільки аліменти є обов'язковим щомісячним платежем, який один із батьків зобов'язаний сплачувати на повнолітню дитину, яка навчається до досягнення двадцяти трьох років або до припинення навчання.
При визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд виходить з матеріального становища кожної зі сторін спору та враховує, що повнолітня дитина проживає разом з позивачкою (відповідач не надав доказів на спростування цього), навчається на денній формі навчання, не працює.
Тому відповідно до вимог сімейного законодавства повнолітня дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку батьків.
Також суд враховує, що на утриманні відповідача є одна малолітня дитина - син ОСОБА_5 , відповідач є особою працездатного віку, працюючим, за його поясненнями, наданими в засіданні, згідно з наданою довідкою про здійснені відрахування та виплати аліментів від 12.10.2025 № 21/2-3130 за період з липня 2025 року по вересень 2025 року йому нараховано заробітку плату в розмірі 244 795,36 грн, він спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/5 частини заробітку з усіх видів доходів, щомісячно до досягнення дитиною 23-х років або закінчення дитиною навчання.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст.141,142 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн у дохід держави.
Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягувати з моменту подання позовної заяви - 19.09.2025 та до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23-х років.
Судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
При розрахунку заборгованості по сплаті аліментів врахувати добровільно сплачені відповідачем аліменти у вересні 2025 року в загальному розмірі 12 500,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова