ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 629/5917/25
провадження № 2/753/818/26
03 лютого 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
19.09.2025 до Дарницького районного суду м. Києва на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.08.2025 надійшла цивільна справа №629/5917/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №2778878 від 13.08.2020 року у розмірі 17 568,00 грн.
Позовна заява обґрунтована таким.
Зміст позовних вимог та виклад обставин справи.
13.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6400 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.
Щодо відступлення права вимоги:
21.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21042021.
Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2778878 від 13.08.2020 року.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17568 грн., а саме:
заборгованість за тілом кредиту - 6400 грн.;
заборгованість за процентами - 11168 грн.;
заборгованість за комісією - 0 грн.
Ухвалою від 02.10.2025суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи, задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Оскільки відповідач відзив не подав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
13.08.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту №2778878.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1.1. .1. Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ГТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідач підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором М197401.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до умов договору, сторони погодили наступні умови.
Сума кредиту: 6 400,00 грн;
Процентна ставка - стандартна - 1,90 % в день; знижена - 1,81% в день;
Строк кредиту - 15 днів.
Крім того, в договорі визначені умови щодо продовження строку кредитування, нарахування відсотків у разі продовження такого строку.
Отже, при підписанні кредитного договору відповідач був повністю ознайомлений з умовами договору №2778878 від 13.08.2020.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов'язання за кредитним договором №2778878 від 13.08.2020, перерахувавши відповідачу кошти в розмірі 6 400,00 грн на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповіддю ТОВ ФК «Вей фор пей» від 18.07.2025 наданої ТОВ «Авентус Україна».
Згідно з наданою АТ КБ «Приватбанк», на виконання ухвали суду від 02.10.2025, інформацією на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . На рахунок НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 6 400 грн від 13.08.2020, інформація про платника відсутня.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем умов договору №2778878 від 13.08.2020 утворилась заборгованість у загальному розмірі 17 568,00 грн, яка складається з:
- 6 400,00грн - заборгованість по кредиту;
- 11 168,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Отже, позивач довів факт надання ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів відповідачу за договором №2778878 від 13.08.2020 у розмірі 6 400,00 грн на умовах, які були узгоджені з відповідачем (строк повернення, порядок нарахування відсотків, процентна ставка), однак відповідач у добровільному порядку не виконував свої зобов'язання щодо повернення коштів за кредитним договором.
Щодо відступлення права вимоги за договором №2778878 від 13.08.2020, суд зазначає таке.
21.04.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Авентус Україна» уклали Договір факторингу № ККАУ-21012021,згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалось відступити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зобов'язалось передати грошові кошти ТОВ «Авентус Україна» за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги до відповідача за договором №2778878 від 13.08.2020, загальна сума заборгованості 17 568,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не здійснювало будь-яких нарахувань за кредитним договором.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Щодо нарахування процентів за кредитним договором.
Відповідно до п. 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Відповідно до п. 1.3 та 1.4 Договору, Відповідач отримав кредит у розмірі 6 400,00 грн на 15 днів. Тобто кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Кредит укладено 13.08.2020 на 15 днів. Прострочення кредиту виникло з 28.08.2020. Відповідно до умов договору, Кредитор міг нараховувати відсотки за користування кредитом не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (15 днів строк користування кредитом за договором + 90 днів прострочення = 105 днів нарахування відсотків), тобто до 25.11.2020. Станом на 25.11.2020 кредитором нараховано загальну заборгованість у розмірі 10 028,80 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позовної заяви, відповідач після 25.11.2020 оплат за кредитним договором не здійснював.
У стягненні нарахованих відсотків за період з 26.11.2020 по 26.01.2021 суд відмовляє, оскільки таке нарахування Кредитора виходило за межі встановлені умовами кредитного договору.
Оскільки позивач довів факт надання грошових коштів відповідачу за договором №2778878 від 13.08.2020, відповідач була ознайомлена з умовами надання кредиту, порядком нарахування процентів, поверненням кредиту, позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідач не виконала свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 25.11.2020 утворилась заборгованість у розмірі 10 028,80 грн, розмір якої відповідач не спростувала, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 382,84 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Наданими суду доказами (в копіях): - договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; - актом №891 наданих послуг від 05.08.2025; - детальним описом наданих послуг до акту №891 від 05.08.2025, доведено, що послуги з професійної правничої допомоги на суму у розмірі 8 000,00 грн Позивачу надавав адвокат Усенко М.І.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.
Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд, оцінивши докази, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, витрати у розмірі 8 000,00 грн не є співмірними із складністю справи, є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв'язку з чим вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи повне задоволення позовних вимог, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 4 000,00 грн, які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі. У стягненні 4 000,00 грн, суд відмовляє, оскільки витрати у цьому розмірі є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2 283,42 грн, що визначена пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись нормами ст. 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2778878 від 13.08.2020 у розмірі 10 028,80 грн, судовий збір у розмірі 1 382,84 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 2 283,42 грн, разом - 13 695,06 грн.
Відмовити у задоволені позову в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 26.11.2020 по 26.01.2021 у розмірі 7 539,20 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Маркєлова