Справа № 752/23718/25
Провадження №: 2-к/752/6/26
27.01.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.,
при секретарі Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання, подане керуючим директором з правових питань Акціонерного товариства «KTZ Express» - Омаровим Алтаєм Ахметовичем, через Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс», про визнання та звернення до виконання рішення Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани Республіки Казахстан від 17 березня 2023 року у справі №7119-23-00-2/681, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню,
У вересні 2025 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання, подане керуючим директором з правових питань Акціонерного товариства «KTZ Express» - Омаровим Алтаєм Ахметовичем, через Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс» (далі - ТОВ «Сілвер Транс»), про визнання та звернення до виконання рішення Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани Республіки Казахстан від 17 березня 2023 року у справі №7119-23-00-2/681, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню.
Клопотання обґрунтовано тим, що рішенням Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани Республіки Казахстан від 17 березня 2023 року у справі №7119-23-00-2/681 позов АТ «KTZ Express» до ТОВ «Сілвер Транс» про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Визнано стягнути з ТОВ «Сілвер Транс» на користь АТ «KTZ Express» заборгованість у розмірі 9 187 390 (дев'ять мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста дев'яносто) тенге, держмито 275 622 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять два) тенге.
Рішення суду набуло чинності 03 травня 2023 року.
Ініціатором клопотання вказано, що відповідно до Закону України №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», Україна вийшла із зазначеної Конвенції та Протоколу (дія зазначених міжнародних договорів для України припинилася 29 грудня 2023 року).
Таким чином, на думку заявника, зважаючи на те, що між Україною та Республікою Казахстан відсутні договірні відносини про правову допомогу, наявні правові підстави для необхідності застосування в даному випадку принципу взаємності згідно з положеннями статті 462 ЦПК України, та визнання на території України вищезгаданого рішення іноземного суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 473 ЦПК України про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.
Листом Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року повідомлено ТОВ «Сілвер Транс» про надходження клопотання та запропоновано йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Сілвер Транс» (ідентифікаційний код юридичної особи 41408401), місцезнаходження: 03028, м. Київ, проспект Науки, будинок 42/1, корпус 10, офіс 17, інформацією для здійснення зв'язку є: телефон +38(044)-337-28-10, адреса електронної пошти silver-trans@ukr.net.
За адресою електронного поштового зв'язку, який міститься в державних реєстрах, надсилався лист із повідомленням ТОВ «Сілвер Транс» про надходження до суду клопотання про визнання рішення іноземного суду із пропозицією надати свої заперечення щодо поданого клопотання, яке відповідно до довідка про доставку електронного листа доставлено на вказану електрону адресу.
Відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» поштовому відправленню присвоєно номер R067017284786, при цьому за результатами перевірки інформації на веб-ресурсі відстеження відправлень АТ «Укрпошта» встановлено, що зазначене судове поштове відправлення адресату не вручено у зв'язку з «Одержувач відсутній за вказаною адресою» про що 24 жовтня 2025 року внесено відповідні відомості.
Тому, 28 жовтня 2025 року до суду повернувся конверт із вкладеним до нього листом із повідомленням ТОВ «Сілвер Транс» про надходження до суду клопотання про визнання рішення іноземного суду із пропозицією надати свої заперечення щодо поданого клопотання, що також вбачається із відомостей АТ «Укрпошта», належним чином завірений витяг з веб-сайту долучений до матеріалів справи.
Заперечення ТОВ «Сілвер Транс» щодо поданого клопотання до суду не надходили.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 грудня 2025 року було призначено клопотання до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 січня 2026 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва (за адресою: м. Київ, вулиця Виставкова 14-А, каб. 14). У судове засідання викликано учасників справи.
У судове засідання представник ТОВ «Сілвер Транс» не з'явився.
Про час і дату розгляду клопотання ТОВ «Сілвер Транс» було повідомлено в установленому законом порядку шляхом направлення поштової повістки на адресу, яка зазначена у клопотанні та в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03028, м. Київ, проспект Науки, будинок 42/1, корпус 10, офіс 17.
На адресу суду повернулася поштова кореспонденція без вручення ТОВ «Сілвер Транс» із відміткою Укрпошти «адресат відсутній».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У матеріалах справи відсутні клопотання щодо перенесення розгляду справи.
Відтак, в силу положень частини п'ятої статті 467 ЦПК України, неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду вказаного клопотання.
Суд, розглянувши подані ініціатором клопотання документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення клопотання по суті, вважає, що правові підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани Республіки Казахстан від 17 березня 2023 року у справі №7119-23-00-2/681 позов АТ «KTZ Express» до ТОВ «Сілвер Транс» про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Визнано стягнути з ТОВ «Сілвер Транс» на користь АТ «KTZ Express» заборгованість у розмірі 9 187 390 (дев'ять мільйонів сто вісімдесят сім тисяч триста дев'яносто) тенге, держмито 275 622 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять два) тенге.
Рішення суду набуло чинності 03 травня 2023 року.
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до частини першої статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Частиною другою статті 11 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, то вважається, що воно існує, оскільки не доведено інше.
Таким чином, принцип взаємності означає, що рішення суду певної держави повинно визнаватись та виконуватись в Україні, якщо тільки немає доказів того, що рішення українських судів не визнаються і не можуть бути виконані на території такої держави.
Відповідно до Закону України №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», Україна вийшла із зазначеної Конвенції та Протоколу (дія зазначених міжнародних договорів для України припинилася 29 грудня 2023 року), учасницею якої є, зокрема, Республіка Казахстан.
Оскільки між Україною та Республікою Казахстан не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, то рішення Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани Республіки Казахстан від 17 березня 2023 року у справі № 7119-23-00-2/681 визнається в Україні за принципом взаємності і відсутність двостороннього договору не може бути підставою для невизнання рішення.
Тому, для даних правовідносин необхідно застосовувати принцип взаємності для розгляду питання щодо визнання рішення іноземного суду.
Статтею 468 ЦПК України визначено підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Так, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи.
Суд звертає увагу, що станом на час розгляду справи № 7119-23-00-2/681 в іноземному суді першої інстанції та ухвалення відповідного рішення суду, відносини у сфері правової допомоги у цивільних справах між Україною та Республікою Казахстан регулювались Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, та Протоколом до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.
Статтею 5 Конвенції передбачено, що, при виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться одна з одною через свої центральні, територіальні та інші органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлено інший порядок зносин. Договірні Сторони визначають перелік своїх центральних, територіальних та інших органів, уповноважених на здійснення безпосередніх зносин, про що повідомляють депозитарія.
Положеннями статей 10, 12 Конвенції визначено, що запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані її мовою або російською мовою або забезпечені засвідченим перекладом цими мовами. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.
Якщо документи не можуть бути вручені за адресою, вказаною в дорученні, запитувана установа юстиції зі своєї ініціативи вживає заходів, необхідних для встановлення адреси. Якщо встановлення адреси запитуваною установою юстиції виявиться неможливим, вона повідомляє про це запитуючу установу і повертає їй документи, що підлягають врученню.
Вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, який вручає документ, або виданим цією установою іншим документом, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.
У матеріалах клопотання відсутні належні докази того, що Спеціалізованим міжрайонним економічним судом міста Алмати Республіки Казахстан у відповідності до приписів статей 5, 10, 12 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, було скеровано компетентному органу України доручення про вручення судових документів ТОВ «Сілвер- Транс» у справі №7119-23-00-2/681 (повідомлення про час, день та місце судового розгляду; копію позову АТ «KTZ Express» до ТОВ «Сілвер-Транс»; ухвалу про прийняття до провадження та порушення цивільної справи).
Натомість, як вбачається із копії рішення іноземного суду першої інстанції, 13 березня 2023 року доставка поштового повідомлення ТОВ «Сілвер-Транс» не відбулася. Судом на електронну пошту відповідача silver-trans@ukr.net надсилалася копія позову з повідомленням. Крім того, секретарем судового засідання було здійснено дзвінок за номером: +30-634-767-520, на який відповів представник відповідача, який був повідомлений про порушення цивільної справи за позовом АТ «KTZ Express». Проте, в подальшому представник трубку не піднімав, на дзвінки не відповідач.
У той же час, на підтвердження вказаних обставин жодних належних та допустимих доказів до матеріалів клопотання не надано, окрім довідки судді Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Алмати Республіки Казахстан, сформованої до компетентного суду України, яка власне дублює ту інформацію, яка зазначена в рішенні іноземного суду першої інстанції від 17 березня 2023 року у справі №7119-23-00-2/681.
Згідно із пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, аналізуючи наведені норми законодавства, зважаючи на те, що ухвалення рішення іноземним судом першої інстанції (Спеціалізованим міжрайонним економічним судом міста Астани) відбулось за відсутності сторони відповідача (ТОВ «Сілвер Транс») та з призначенням судового засідання без урахування часового поясу України, беручи до уваги те, що належних та допустимих доказів того, що судом першої інстанції було вжито заходи щодо належного оповіщення сторони відповідача про час, дату та місце розгляду вказаної справи, в тому числі і в порядку, передбаченому приписами статей 5, 10, 12 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, які були чинними на час розгляд справи іноземним судом, ініціатором клопотання не надано, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, на підставі положень пункту 2 частини другої статті 468 ЦПК України.
Керуючись, статями 259 - 261, 353 - 355, 468 ЦПК України, пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», статями 5, 10, 12 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, суд,
Клопотання, подане керуючим директором з правових питань Акціонерного товариства «KTZ Express» - Омаровим Алтаєм Ахметовичем, через Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс», про визнання та звернення до виконання рішення Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани Республіки Казахстан від 17 березня 2023 року у справі №7119-23-00-2/681, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 02 лютого 2026 року.
Суддя І. А. Кирильчук