Справа №752/26547/25
Провадження №2/752/4176/26
03 лютого 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Шененка В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
23.01.2026 адвокат Головков Є.І., який діє в інтересах відповідача, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на утримання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 25550 грн. та судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
07.11.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.01.2026 відповідач отримала копію позову з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі.
23.01.2026 через ЄСІТС представник відповідача направив до суду зустрічну позовну заяву.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.1-2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Суд відзначає, що зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Проте, вивчивши зміст первісного та зустрічного позову, суд приходить до висновку, що вони не є взаємно пов'язаними.
Так, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги не є взаємопов'язаними з первісними позовними вимогами, хоча і виникли з одних правовідносин, задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або часткове задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не є доцільним, оскільки жодним чином не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об'єднання в одне провадження вимог за зустрічним позовом з первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 19, 31, 175, 177, 187, 193, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити в прийнятті та об'єднанні в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання квартири.
Повернути відповідачу ОСОБА_3 зустрічну позовну заяву та роз'яснити, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, вона може звернутися до суду для самостійного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений 03.02.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова