ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20924/23
провадження № 2-др/753/31/26
"29" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири,-
27.11.2025 року Дарницький районний суд м. Києва за результатом розгляду справи по суті ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок залиття квартири задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди, завдану в наслідок залиття квартири у розмірі 30 439,00 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з вартості проведення оцінки матеріальної шкоди у розмірі 3 800,00 грн., судового збору у розмірі 1 073,60 грн. та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 15 145,60 грн., а всього у розмірі 20 018,60 грн.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Інших заяв про ухвалення додаткового рішення від сторін та їх представників не надходило.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд під час здійснення правосуддя керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Зважаючи на те, що ч. 4 ст. 270 ЦПК України передбачає виклик сторін у судове засідання лише у разі необхідності, зважаючи на свої дискреційні повноваження, суд вирішив розглянути заяву за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 258-260, 270 ЦПК України, суддя -
Прийняти до розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Розгляд заяви призначити на 16.02.2026 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, без виклику сторін та інших учасників справи.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі для відома.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи https://dr.ki.court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Осіпенко