ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21590/25
провадження № 2/753/1834/26
15 січня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
за участю секретаря - Григораш Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по сплаті внесків,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по сплаті внесків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «Авангард-Добробут» забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Позивач посилається на те, що відповідачі своєчасно та у повному обсязі не сплачують обов'язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території вказаного будинку, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з даним позов, в якому просив стягнути з кожного відповідача заборгованість в розмірі у розмірі 15 443,03 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 695,91 грн., та судові витрати.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2025 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
12.01.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Падецького О.А. надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв'язку із сплатою заборгованості у повному обсязі, на підтвердження чого надала відповідну квитанцію.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи позивач повідомлявся судом належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надали, причини неявки не повідомили.
З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2007 року зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, 1-М (а.с.10-15).
Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 30.07.2007 року, житловий будинок АДРЕСА_1 передано на баланс ОСББ «Авангард-Добробут»(а.с.16).
З матеріалів справи вбачається, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут»забезпечує утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 3/8 частини квартири кожному, що підтверджується інформаційною довідкою від 19.09.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.18).
Протоколом Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут»від 30.12.2021 було затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут»на 2022 рік, та затверджено внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 6,97 грн. за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1 грн., за кв.метр, внески на консьєржів у розмірі 143 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8 грн за 1 кв.метр, внески на утримання паркінгу в розмірі 30 грн за 1кв.метр площі машиномісця (а.с.20).
Протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут»від 20.01.2023 було затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут»на 2023 рік, та затверджено внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 7,42 грн. за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1 грн., за кв.метр, внески на консьєржів у розмірі 150 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8 грн за 1 кв.метр, внески за утримання паркінгу в розмірі 33 грн за 1кв.метр площі машиномісця (а.с.22).
Протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут»від 23.01.2024 було затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут»на 2024 рік, та затверджено внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн. за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн., за кв.метр, внески на консьєржів у розмірі 160 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9 грн за 1 кв.метр, внески за утримання паркінгу в розмірі 36 грн за 1кв.метр площі машиномісця (а.с.24).
Протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут»від 14.01.2025 було затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут»на 2025 рік, та затверджено внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн. за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн., за кв.метр, внески на консьєржів у розмірі 160 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9 грн за 1 кв.метр, внески за утримання паркінгу в розмірі 36 грн за 1кв.метр площі машиномісця (а.с.26).
Протоколами визначено, що строк оплати внесків - кожного місяця не пізніше 25 числа.
Таким чином, вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Авангард-Добробут», що підтверджується, зокрема, прийнятими рішеннями Загальних зборів співвласників та Правління.
Відповідно до ч.3 ст.13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує (ч.ч.1, 4 ст.319 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з ст. 4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року №910/13182/17 та від 22 лютого 2018 року №910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до окладу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. 3ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно ст. 7 до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
У постанові від 11 листопада 2015 року по справі №3-945гс15 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що особа, яка є власником приміщення і у свою чергу співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.
Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року по справі №910/1395/19 вказав, що за Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» на члена ОСББ, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати внески на утримання будинку, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачами обов'язку щодо оплати внесків на утримання будинку, на ремонтний фонд та на консьєржів (по квартирі АДРЕСА_1 ), за період з 01.01.2022 по 31.08.2025 за кожним відповідачем утворилась заборгованість по 15 443,03 грн. (відповідно до частки у праві спільної часткової власності).
Представник відповідача подав до суду заяву про сплату боргу у повному обсязі, на підтвердження чого подав квитанцію від 10.01.2026.
З квитанції від 10.01.2026 вбачається, що 10.01.2026 року на рахунок ОСББ «Авангард-Добробут»було сплачено внески на утримання будинку, ремонтний фонд та консьєржів (по квартирі АДРЕСА_1 ) у загальному розмірі 49 366,18 грн.
З огляду на викладене, враховуючи що відповідачами добровільно сплачено на рахунок позивача суму коштів 49 366,18 грн., яка включає заборгованість кожного відповідача по15 443,03 грн., підстав для стягнення в судовому порядку з кожного відповідача на користь позивача вказаної суми не вбачається.
Разом з тим, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, за прострочення виконання відповідачами зобов'язань по оплаті внесків, за період з 01.01.2022 по 31.08.2025 на суму заборгованості нараховано інфляційну складову боргу, яка щодо кожного відповідача становить 2 695,91 грн. (відповідно до частки у праві спільної часткової власності). Таким чином з урахуванням здійснених відповідачами платежів залишається не сплаченим інфляційна складова боргу. Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків інфляційної складової боргу відповідач суду не надав.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати суми інфляційних втрат та відсутності заборгованості перед позивачем по сплаті цих сум.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Враховуючи, що відповідачі є співвласниками квартири, обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника має визначатися виходячи з його частки у праві спільної часткової власності, а відтак з кожного відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат в розмірі 2 695,91 грн.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №АД-01/24 від 01.01.2024 року, укладеної між ОСББ «Авангард-Добробут»та адвокатським об'єднанням «ПІ ЕЛ СІ», копію додаткової угоди №16 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №АД-01/24 від 01.01.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю щодо Калинчук А.С., копію ордеру на надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №047 від 26.09.2025 на суму 5 000 грн та копію звіту про обсяг наданих адвокатом юридичних послуг та виконаних робіт на суму 5 000 грн. до Договору про надання правничої (правової) допомоги №АД-01/24 від 01.01.2024., копію платіжної інструкції №5744 про сплату 5 000 грн.
За вказаних вище обставин, враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, які підтверджені належними доказами, принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по сплаті внесків - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (відомості про дату народження відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (код ЄДРПОУ 35198764, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. М. Бажана, 1-М) інфляційні втрати у розмірі 2 695,91 грн., судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 514 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 (відомості про дату народження відсутні, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (код ЄДРПОУ 35198764, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. М. Бажана, 1-М) інфляційні втрати у розмірі 2 695,91 грн., судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 514 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.01.2026 року.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА