Справа № 695/3281/25
28 січня 2026 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Романової О.Г.;
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.;
представника позивача - ОСОБА_1 ;
представника відповідача - ОСОБА_2 ;
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Представником відповідача ОСОБА_2 було заявлено клопотання про надання строку на примирення, яке мотивоване тим, що відповідач категорично не погоджується із заявленими позовними вимогами та бажає зберегти шлюб та сім'ю.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання про надання строку на примирення підтримала та просила задовольнити і надати строк на примирення терміном 3 місяці, зазначила про те, що відповідачка бажає зберегти сім'ю та примиритися із позивачем. При цьому остання здійснювала спроби примиритися із позивачем.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 категорично заперечувала проти надання строку для примирення, оскільки позивач не бажає зберігати шлюб та сім'ю, малолітні чи неповнолітні діти від даного шлюбу відсутні. Вказувала, що з огляду на тривалість судового розгляду даної справи сторона відповідачки мала достатньо часу для примирення із позивачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц, постанова від 30 травня 2019 року.
З урахуванням вимог діючого законодавства та тих обставин, що сторона позивача категорично заперечує проти надання строку на примирення, малолітні чи неповнолітні діти від шлюбу відсутні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони відповідачки про надання строку на примирення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 240, 253,353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 28 січня 2026 року.
Суддя О.Г. Романова