Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/5290/25
номер провадження 2-а/695/40/26
28 січня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
представника позивача - адвоката Сененко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Сененко Катерини Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №524 від 05.08.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,
представник ОСОБА_1 адвокат Сененко К.В. звернулася до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії № 524 від 05.08.2025. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 була винесена постанова № 524 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17000,00 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінив місце проживання, не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів, не оновив облікові дані та не перебував на військовому обліку до цього часу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Водночас ОСОБА_1 зазначив, що він ніколи не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки ніколи не проживав у межах Мелітопольського району Запорізької області. Крім того, виконуючи вимоги абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком до Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 оновив військово-облікові дані, що підтверджується витягом № 387981-14062024 з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. 05 серпня 2025 року постанова № 524 не приймалася у присутності ОСОБА_1 та ним не підписувалася. Всупереч вимогам ст. 277-2 КУпАП ОСОБА_1 не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 05.08.2025 року та не був повідомлений про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивачу не роз?яснювалися права, він був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи та права отримати професійну допомогу. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 17.11.2025 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 12.11.2025, коли було заблоковано його карткові рахунки. Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення уповноваженою особою складається протокол. У даному випадку протокол не складався, що позбавило ОСОБА_1 можливості надати пояснення, зауваження та докази, як це передбачено ст. 256 КУПАП. Судова практика вказує, що неналежне оформлення протоколу або його відсутність є підставою для скасування постанови чи закриття справи. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не с беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб?єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. ОСОБА_1 також зазначив, що факту ухилення від проходження або відмови від проходження військово-лікарської комісії з його боку не було, а отже відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, представник позивача просить скасувати постанову №524 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 05.08.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді 17000 грн. штрафу, а справу закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.12.2025 поновлено представнику позивача строк звернення з адміністративним позовом до суду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
10 грудня 2025 року до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказав, що в цій адміністративній справі ІНФОРМАЦІЯ_7 є не належним відповідачем, який не зможе у разі доведення, що дійсно право позивача було порушено, скасувати оскаржувану постанову, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги, у зв'язку з незначною складністю справи, характером виконаної адвокатом роботи, критерієм реальності та розумності розміру адвокатських витрат, відсутністю чітко визначеного (деталізованого) розрахунку витраченого часу та вартості послуг адвоката.
17 грудня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення, у яких просили відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. 17 липня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінив місце проживання і не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом 7 днів, не оновив облікові дані, чим вчинив адміністративне правопорушення, як порушення військовозобов?язаним правил військового обліку, вчинене в особливий період, що стало підставою для складання протоколу №524 від 17.07.2025. ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та отримав другий примірник, про що поставив власний підпис, зауважень щодо процедури складання не висловлював. Після цього, у встановленому порядку, відповідно до ст. 283 КУпАП, уповноваженою особою була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №524 від 05.08.2025. ОСОБА_1 05.08.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 написав заяву про добровільну сплату штрафу в справі про адміністративне правопорушення та зняття порушення правил військового обліку, де визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення у повному обсязі за ч.3 ст. 210 КУпАП та обрав можливість добровільної сплати не менш ніж 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 календарних днів з дня набрання постановою законної сили. Однак, штраф так і не було сплачено, що підтверджується відсутністю квитанції про оплату в ІНФОРМАЦІЯ_9 . У зв'язку з цим, відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в добровільному порядку, постанова підлягає примусовому виконанню через органи державної виконавчої служби.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Сененко К.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того ч. 2 ст. 175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на вказане, враховуючи, що ч. 1 ст. 286 КАС України передбачено обмежений строк вирішення судом справ цієї категорії, суд вирішив провести розгляд на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрований в с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. з 2006 року по даний час., з 11.11.1997 по 06.10.2006 був зареєстрований в с. Худоліївка Чигиринського р-ну Черкаської обл., що підтверджується копіями паспорта серії НОМЕР_2 та карткою платника податків.
Відповідно до протоколу № 524 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеним старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; місце проживання по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порушення вимог абз.3,5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 “Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервистів», затверджених постановою Кабінету Мністрів України № 1487 від 30.12.2022, змінив місце проживання і не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом 7 днів (ст. 37 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), та не оновив облікові дані до цього часу, чим вчинив адміністративне правопорушення, як порушення військовозобов'язаним правил військогвого обліку, вчинене в особливий період. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 15.00 год. 29.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 . Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 17.07.2025.
З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 524 від 05.08.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 винесено постанову, відповідно до якої 05.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; місце проживання по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , в порушення вимог абз. 3,5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 “Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервистів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, змінив місце проживання і не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом 7 днів (ст. 37 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), та не оновив облікові дані до цього часу, чим вчинив адміністративне правопорушення, як порушення військовозобов'язаним правил військогвого обліку, вчинене в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000.00 грн..
Постановою державного виконавця ЗОЛОТОНІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Циб Н.С. від 12.11.2025 відкрито виконавче провадження № 79575757 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; місце проживання по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в сумі 68000 грн.. Відкрито виконавче провадження з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 524 від 05.08.2025.
Постановою державного виконавця ЗОЛОТОНІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Циб Н.С. від 12.11.2025 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ; місце проживання по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 387981-14062024 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 14.06.2024 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЧИГИРИН). Не перебуває в розшуку.
Відповідно мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 , уточнив 17.07.2025 свої персональні дані. Адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ..
Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ (як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час) встановлено обов'язок призовникам, військовозобов'язаним та резервістам самостійно з'явитись у 7-денний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, однак лише у разі прибуття до нового місця проживання та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Так, згідно з ч. 9 ст. 14 Закону № 2232-ХП (в редакції, станом на виникнення правовідносин) саме на районні (міські) комісії з питань приписки покладалося зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян.
В ч. 7 ст. 1 вказаного Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на час події) зазначалося, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати, військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.
Надалі, до вказаної статті внесено зміни та встановлено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Крім того, абз. 12 п. 24, п. 33, 56 Порядку №921 визначалося, що з метою забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов'язаних саме виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюють постійний контроль за виконанням громадянами, посадовими особами підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідних населених пунктів, встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз'яснювальної роботи. Звернення щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку, надсилаються до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У разі отримання розпорядження районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов'язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, зокрема звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку.
Проте, відповідач не надав суду доказів про здійснення оповіщення позивача та виклику його для взяття на військовий облік військовозобов'язанихта підтвердження його ухилення від військового обліку.
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом».
Норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, позивач не змінював свого місця проживання і уточнив свої персональні дані 17.07.2025, що підтверджується витягом з мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+», який долучено до матеріалів справи.
Долучені до справи витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 387981-14062024 та витяг з мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+» свідчать про те, що з моменту взяття на облік, відповідач мав військово-облікові дані на позивача, які уточнювалися відповідно до додатку «Резерв +», витяг з якого підтверджує дату уточнення таких 17.07.2025, крім цього із відміткою, що дані уточнено вчасно.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У порушення вказаних вище статей КУпАП, посадовими особами при складанні протоколу № 524 та винесенні оскаржуваної постанови невірно вказана дата, число і місяць народження ОСОБА_1 та суть правопорушення, оскільки доказів, що останній проживав на території Мелітопольського району Запорізької області та перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали справи не містять.
Пунктом 3 ч. 3ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що позивач у встановлений строк уточнив свої персональних дані, перебував та перебуває на військовому обліку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 387981-14062024 та витягом з мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+», доказів, що останній проживав на території Мелітопольського району Запорізької області та перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали справи не містять, а відповідач в свою чергу не встановив всіх обставин справи та не перевірив звернення позивача для уточнення даних у будь-який спосіб, встановлений законодавством, що потягнуло за собою неправомірне складання протоколу № 524 від 17.07.2025. Тому суд доходить висновку, що в діях позивача відсутня подія та, відповідно, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за яке позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Відтак, постанова №524 від 05.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст. 139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.
Згідно з ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ордером серії СА № 1138146 підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги адвоката Сененко К.В..
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абз.1 ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд
позов представника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адвоката Сененко Катерини Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_5 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 від 05.08.2025 № 524 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення буде складено 02.02.2026.
Суддя: К.М. Ушакова