1Справа № 335/4967/25 4-с/335/6/2026
02 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участі секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713,
19 грудня 2025 року адвокат Бєлік Андрій Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 79729713 з виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2025 року в справі № 335/4967/25.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни перебуває виконавчий лист, виданий Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя 01.12.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 дізнався в момент, коли з його банківських рахунків почали списуватись кошти. 3-4 грудня 2025 року з рахунків ОСОБА_1 було списано 72 690,30 грн.
Дізнавшись про звернення стягнення на кошти, що перебувають на банківських рахунках боржника, представник останнього звернувся до державного виконавця із заявою про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у зв'язку з добровільною сплатою аліментів, до якої були додані докази такої сплати. В заяві представником боржника було зазначено, що в останнього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, оскільки з 23.05.2025 він добровільно сплачував аліменти на рахунки, що відкритті на ім'я дітей сторін. За період з 26.05.2025 до 01.12.2025 ОСОБА_1 сплачено аліменти на загальну суму 548500,00 грн. На підтвердження вищезазначених обставин представником боржника до заяви додані копії квитанцій та виписки по картковим рахункам.
Зазначена заява отримана державним виконавцем 04.12.2025.
Незважаючи на відсутність заборгованості, з рахунків ОСОБА_1 державним виконавцем в період з 4 до 9 грудня 2025 року додатково було знято 43580,72 грн.
Тобто, за період з 03 грудня 2025 року до 09 грудня 2025 року державним виконавцем з рахунків ОСОБА_1 було знято 49212,39 грн., не зважаючи на те, що ще 04 грудня 2025 року державний виконавець отримала докази добровільної сплати аліментів на суму 548500,00 грн.
10 грудня 2025 року на електронну пошту боржника державним виконавцем направлено лист від 10.12.2025 № 9815/7, в якому надано загальне цитування норм права та додано два розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, з яких вбачається, що виконавцем не була взята до уваги заява представника боржника, а розрахунки є просто типовим шаблоном.
10 грудня 2025 року представник боржника звернувся до державного виконавця з адвокатським запит, в якому просив надати інформацію про результати розгляду заяви про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у зв'язку з їх добровільною сплатою.
Відповідь на адвокатський запит, зміст якої збігається зі змістом листа від 10.12.2025, отримано представником боржника 15.12.2025.
Представник боржника вважав, що головним державним виконавцем Вербицькою Л.Г. протиправно залишено без уваги подані боржником докази добровільної сплати аліментів та не здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
З огляду на викладене, представник боржника просив суд:
-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Л.Г. щодо розрахунку заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713;
-зобов'язати головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицьку Л.Г. здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713 з урахуванням суми сплачених аліментів за період з 26.05.2025 до 01.12.2025 в загальному розмірі 548500,00 грн.
Також, представник боржника просив стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь боржника судові витрати.
Ухвалою суду від 23.12.2025 скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання для її розгляду на 14 год 30 хв 12.01.2026.
Після прийняття скарги до розгляду змінилося найменування органу державної виконавчої служби на Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
08.01.2025 представником стягувача до суду подані заперечення на скаргу, в яких представник ОСОБА_2 просив суд скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заперечення обґрунтовані тим, що боржником добровільна сплата аліментів на утримання дітей сторін в період з 26.05.2025 до 01.12.2025 не здійснювалася.
У дітей відсутні особисті рахунки у банківських установах, а рахунки на які боржник перераховував грошові кошти відкриті на ім'я боржника.
ОСОБА_4 є малолітньої особою, отже не могла самостійно отримувати аліменти на своє утримання. На ім'я останньої в силу її віку не може бути відкритий банківський рахунок.
На переконання представника стягувача, врахування зазначених боржником у скарзі грошових переказів в межах власних банківських рахунків боржника ОСОБА_1 при здійснені розрахунку його заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні є безпідставним.
09.01.2025 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Вербицькою Л.Г. подані заперечення на скаргу боржника, в яких держаний виконавець просила суд зазначену скаргу залишити без задоволення.
Заперечення державного виконавця обґрунтовані тим, що боржником не надані докази добровільної сплати аліментів саме ОСОБА_2 , яка визначена судом як стягувач.
ОСОБА_4 є малолітньою особою, тому посилання боржника на приписи ст. 179 СК України є безпідставним.
Спосіб виконання рішення про стягнення аліментів судом не змінювався.
Надані боржникові та його представникові розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, складені у формі, визначеній Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
Разом із запереченнями державним виконавцем подані до суду копії матеріалів виконавчого провадження № 79729713.
В судове засідання, призначене на 14 год 30 хв 12.01.2026 сторони не з'явилися.
Представник боржника, який приймав у участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, подану ним скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Представник стягувача, який також приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та державний виконавець, заперечували проти задоволення скарги з підстав, викладених у їхніх запереченнях на скаргу.
Ухвалою суду від 12.01.2026 продовжено розгляд скарги на 20 днів, відкладено розгляд скарги до 14 год 00 хв 28.01.2026, визнано обов'язковою явку сторін в судове засідання для надання особистих пояснень.
В судовому засіданні судом запропоновано сторонам та державному виконавцеві подати до суду додаткові пояснення щодо обставин справи та документи, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення.
15.01.2026 представник боржника звернувся до суду із заявою, в який зазначив, що має намір подати докази щодо розміру судових витрат, понесених боржником у зв'язку з розглядом прави, протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення за результатами розгляду скарги.
15.01.2026 представник боржника звернувся до суду з клопотанням, в якому просив опитати дітей сторін щодо обставин отримання ними аліментів та зобов'язати стягувача забезпечити присутність дітей сторін в судовому засідання за межами приміщення суду за допомогою технічних засобів стягувача. В задоволені зазначеного клопотання судом було відмовлено ухвалою від 28.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання від 28.01.2026.
22.01.2026 представником боржника до суду подані додаткові пояснення щодо карткових рахунків, відкритих боржником на ім'я дітей та докази, до якої додані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» щодо дитячих карток, Умови використання платіжних карток АТ «А-Банк» щодо особливостей картки «Дитяча», виписки щодо руху коштів по рахункам, довідки.
22.01.2026 стягувач звернулася до суду із заявою про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду.
26.01.2026 представником стягувача - адвокатом Келембетом О.М. до суду подані додаткові пояснення щодо скарги боржника, в яких останній зазначив, що аналіз поданих до суду документів, дозволяє дійти висновку, що зазначені у скарзі боржником банківські рахунки, на які він дітям перераховував грошові кошти, відкриті на його ім'я. Тому, саме ОСОБА_1 є власником коштів, що на них обліковуються, та має можливість встановлювати обмеження на використання дітьми зазначених грошових коштів. Діти не є власниками коштів, що обліковуються на зазначених рахунках, а є лише довіреними особами боржника. З наданих боржником документів вбачається, що останній здійснював перерахування грошових коштів, які він намагається видати як сплату аліментів, між своїми особистими банківськими рахунками, що не може бути визнано належним виконанням обов'язку з утримання дітей сторін.
27.01.2026 державним виконавцем до суду подані додаткові пояснення, зміст яких тотожний змісту заперечень, поданих 09.01.2025. До пояснень державним виконавцем додані пояснення стягувача від 23.01.2026, надані банком на запит державного виконавця відомості щодо рахунків, відкритих на ім'я боржника.
В судовому засіданні 28.01.2026 боржник та його представник підтримали скаргу та наполягали на її задоволені.
Державний виконавець заперечувала проти задоволення скарги з підстав, викладених у запереченнях.
Стягувач та її представник в судове засідання, призначене на 14 год 00 хв 28.01.2026, не з'явилися. Стягувач перед початком судового засідання телефоном повідомила секретареві судового засідання, що не має можливості вийти на відеоконференцзв'язок із судом через відсутність електроенергії в місті її перебування. Представник стягувача 27.01.2026 звернувся до суду з клопотання про відкладення розгляду скарги через, яке обґрунтоване тим, що представник стягувача не має прибути в судове засідання у зв'язку з відрядженням та участю в слідчих діях.
Частиною 1 ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, має бути розглянута судом не більш ніж у сорокаденний строк з дня прийняття скарги до розгляду.
Частиною 5 ст. 212 ЦПК України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 450 ЦПК України).
З урахуванням вищезазначених приписів процесуального закону, суд вирішив продовжити розгляд скарги за відсутності стягувача та її представника.
В судовому засіданні 28.01.2026 судом оголошено перерву до 15 год 30 хв 02.02.2026 для постановлення ухвали.
В судове засідання 02.02.2026 учасники справи, їх представники та державний виконавець не з'явилися.
Заслухавши боржника, представників сторін та державного виконавця, дослідивши надані ними письмові докази, суд доходить висновку, що скарга боржника підлягає частковому задоволенню.
Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13 серпня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 травня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2025 року вищезазначене рішення скасовано та ухвалено нове судове рішення у вигляді постанови, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
01 грудня 2025 року Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя стягувачеві видано виконавчий лист.
03 грудня 2025 року головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицькою Л.Г. відкрито виконавче провадження № 79729713 з виконання вищезазначеного рішення.
04 грудня 2025 року представник боржника на електронну пошту Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі надіслав заяву, в якій просив здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням суми сплачених аліментів за період з 26.05.2025 до 01.12.2025 в загальній сумі 548500,00 грн. До заяви представником стягувача були додані документи, що підтверджують відкриття боржником рахунків в банківських установах, до яких випущені платіжні засоби (картки), для використання дітьми (картка «Дитяча», емітована АТ «А-Банк» для малолітньої ОСОБА_4 , картка « ІНФОРМАЦІЯ_3 », емітована АТ «Універсал Банк» для неповнолітнього ОСОБА_3 ), квитанції про перерахування грошових коштів з банківських рахунків « ОСОБА_4 на рахунки, до яких випущені вищезазначені банківські картки, виписки про рух коштів на зазначених рахунках у спірний період.
Листами від 10.12.2025 та від 15.12.2025 державний виконавець повідомила, що стягувачем за виконавчим документом є ОСОБА_2 , тому аліменти мають перераховуватися виключно на рахунки ОСОБА_2 або Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі. З доданих до листів розрахунків заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що надані боржником відомості щодо сплати аліментів державним виконавцем не були враховані.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII)).
Частиною першою статті 18 Закону України № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавчі листи, видані на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню (стаття 3 Закону України № 1404-VIII).
Статтею 15 Закону України № 1404-VIII визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.
Згідно статті 74 Закону України № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
За змістом частин третьої, четвертої статті 71 Закону України № 1404-VIII визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
На сторони покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, тобто у випадку сплати аліментів обов'язок повідомити виконавця покладається не лише на боржника, а й на стягувача (частина четверта статті 19 Закону України № 1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Даний спір пов'язаний із обчисленням розміру заборгованості зі сплати аліментів, у зв'язку із чим боржник звернувся із скаргою на дії державного виконавця, що передбачено статтею 447 ЦПК.
Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів може бути вирішено судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина третя статті 195 СК України, частина восьма статті 71 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22)).
Частиною 1 ст. 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Верховний Суд розглядаючи спори щодо визначення розміру заборгованості за аліментами висновував, що добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок його неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового наказу про стягнення аліментів на її утримання (див. постанову Верховного Суду у від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 (провадження № 61-15969св23)).
Такі висновки Верховного Суду враховуються в спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
Зокрема, неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (частина третя статті 179 СК України).
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним кодексом України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Статтею 31 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку) (частина перша статті 32 ЦК).
Малолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об'єктом права приватної власності фізичних осіб. Проте, будучи власниками, малолітні особи не здатні здійснювати свої права самостійно, оскільки мають лише часткову цивільну дієздатність (ст.31 ЦК України). Тому майном, що належить малолітній дитині, управляють інші особи і у першу чергу - її батьки (ч. 1 ст. 177 СК України).
Приписи абз. 2 ч. 2, ч. 3 ст. ст. 179 СК України, на які посилаються стягувач, її представник та державний виконавець, мотивуючи свої заперечення на скаргу ОСОБА_1 не встановлюють обмежень права малолітньої дитини набувати у власність аліменти, одержані на неї. Інше суперечило би ч. 1 ст. 179 СК України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що добровільне перерахування боржником аліментів на рахунок, відкритий ним для дитини (як повнолітньої так і неповнолітньої) вважається таким, що здійснене на виконання передбаченого законом обов'язку батька утримувати дитину.
Разом з тим, правочини, що виходять за межі дрібних побутових, малолітня особа (на відміну від неповнолітньої) має право вчиняти за згодою батьків або одного з них.
Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 29.11.2025 (т. 3 а.с. 201) рахунок НОМЕР_1 відкритий на ім'я боржника, для використання якого емітовано електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 (дитяча картка), тримачем якого є неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З наданих боржником квитанцій № 244753561 від 16.06.2025, № 7В86-7МВ4-9599-7ММ6 від 04.07.2025, № 36СК-Х4ВК-68А8-681Р від 15.07.2025, № 4РСМ-МСНХ-КВ84-Н2ММ від 24.07.2025, № 9Х09-2РТ3-121Е-35АН від 01.08.2025, платіжної інструкції Р24А4697970242D1959 від 11.08.2025, квитанції № 0216-МК9Р-М5РТ-3СВ5 від 18.08.2025, № ХЕ95-Т50С-Н500-МНТ6 від 25.08.2025, № Н7КС-ВН0Н-ММ5Х-23ТМ від 01.09.2025, № 036Х-9НСХ-ВА48-КР10 від 03.09.2025, № 5ХСВ-С476-ММ6К-ХР46 від 15.09.2025, № 5В30-РН83-РНМ8-ТМЕ9 від 22.09.2025, № ЕА3С-2ЕСР-ТЕ79-Т1А6 від 29.09.2025, № 038А-В3ММ-3Т55-СА9В від 06.10.2025, № 6К14-8916-ЕРС0-М1СК від 13.10.2025, № КР21-ХАРХ-4086-0В16 від 20.10.2025, № К3Е1-Н0С7-В6В9-8СМК від 10.11.2025, № 9РХР-2РВ9-4Н02-СКЕ7 від 17.11.2025, № Р19Т-КР3Е-78АТ-СР9Т від 24.11.2025, № 9935-0В0А-А98Е-3АМ4 від 01.12.2025 вбачається, що останній перерахував на рахунок НОМЕР_1 грошові кошти з призначенням платежу «аліменти по справі № 335/4967/25.
З виписки по картці НОМЕР_3 від 29.11.2025 (т. 4 а.с. 20), довідки від 14.01.2026 (т. 4 а.с. 193) та довідки про рахунок від 12.01.2026 (т. 4 а.с. 194) вбачається, що АТ «А-Банк» на ім'я боржника відкритий рахунок НОМЕР_4 , тип рахунку - дитячий, для використання якого банком емітовано платіжну картку з № НОМЕР_3 , тримачем якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З квитанцій № 244751424 від 16.06.2025, № 247400793 від 27.06.2025, № 247289104 від 27.06.2025, № 249020365 від 04.07.2025, № 249828184 від 08.07.2025, № 252104094 від 17.07.2025, № 254518349 від 28.07.2025, № 256031843 від 04.08.2025, № 257700607 від 11.08.2025, № 259363550 від 18.08.2025, № 260978211 від 25.08.2025, № 2070-3266-0238-0118 від 01.09.2025, № 2084-2998-2771-0433 від 15.09.2025, № 2091-3045-7729-0291 від 22.09.2025, № 2098-3749-3596-0783 від 29.09.2025, № 2105-5069-8048-0411 від 06.10.2025, № 2112-4358-3015-0032 від 13.10.2025, № 2117-3656-1269-0039 від 18.10.2025, № 2119-3481-2402-0804 від 20.10.2025, № 2126-3418-4184-0875 від 27.10.2025, № 2133-4607-2182-0502 від 03.11.2025, № 2139-5888-4922-0825 від 09.11.2025, № 2145-4647-3638-0067 від 15.11.2025, № 2151-3196-7043-0880 від 21.11.2025, № 2154-4952-1920-0713 від 24.11.2025, № 2157-5989-9770-0612 від 27.11.2025, № 2161-3573-8974-0643 від 01.12.2025 судом встановлено, що боржник в період з 16.06.2025 до 01.12.2025 перераховував на рахунок НОМЕР_1 грошові кошти з призначенням платежу «аліменти по справі № 335/4967/25.
Отже, вищезазначені квитанції та інструкції містять інформацію про цільове призначення цих коштів, дату їх сплати та зарахування.
З виписок про рух коштів по вищезазначеним карткам (т. 4 а.с. 24 - 52) вбачається, що їх тримачі використовували зазначені кошти для оплати товарів та послуг, зокрема придбання одягу, продуктів харчування, зняття готівки. Даних щодо повернення грошових коштів боржникові виписки не містять. Доказів того, що боржник самостійно розпоряджався грошовими коштами на рахунках, до яких банками емітовані дитячі карки, стягувачем та державним виконавцем суду не надано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вказані обставини свідчать про наявність правових підстав для зарахування грошових коштів, сплата яких підтверджена вищезазначеними квитанціями та платіжною інструкцією, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 79729713 та визначення дійсного стану розрахунку боржника перед стягувачем. Проте державним виконавцем ці кошти у розрахунок заборгованості не включені.
Відповідно до частини другої статі 451 ЦПК у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Скарга на боржника дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі квитанції, на які посилається скаржник, підтверджують перерахування коштів саме як аліментів. Так, квитанції № 240577630 від 30.05.2025 (т. 3 а.с. 205), № 241136357 від 01.06.2025 (т. 3 а.с. 206), № 241710190 від 04.06.2025 (т. 3 а.с. 207), № 242073575 від 05.06.2025 (т. 3 а.с. 208) № 2Р1К-СН56-ВТ6Т-КАМ6 від 14.07.2025 (т. 3 а.с. 211), квитанція АТ «Ощадбанк» від 29.07.2025 на суму 35500,00 грн. (т. 3 а.с. 214), квитанції № ТХСА-00ТК-5М44-ЕА3Н від 11.08.2025 (т. 3 а.с. 216), № РЕ08-НС7А-ЕР8Х-4ВТМ від 08.09.2025 (т. 3 а.с. 222), № 1Х30-97ММ-АК97-Н2К7 від 27.10.2025 (т. 3 а.с. 229), № 61Р5-АРЕК-В3Н3-С2Т9 від 03.11.2025 (т. 3 а.с. 230), № 239633484 від 26.05.2025 (т. 3 а.с. 235), № 239958875 від 27.05.2025 (т. 3 а.с. 236), № 241367214 від 02.06.2025 (т. 3 а.с. 237), № 242480796 від 07.06.2025 (т. 3 а.с. 238), № 242979673 від 09.06.2025 (т. 3 а.с. 239), № 251161909 від 14.07.2025 (т. 3 а.с. 245), № 254194790 від 26.07.2025 (т. 3 а.с. 247), № 2077-6434-8611-0395 від 08.09.2025 (т. 4 а.с. 4) посилання на аліменти у призначенні платежу або в графі «коментар» не містять.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги, судом не вирішується, оскільки на момент ухвалення судом рішення за скаргою учасники справи доказів понесення таких витрат не надавали.
Керуючись ст.ст. 450-452 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вербицької Людмили Григорівни у виконавчому провадженні № 79729713 щодо неврахування в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів сум сплачених останнім аліментів на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244753561 від 16.06.2025, № 7В86-7МВ4-9599-7ММ6 від 04.07.2025, № 36СК-Х4ВК-68А8-681Р від 15.07.2025, № 4РСМ-МСНХ-КВ84-Н2ММ від 24.07.2025, № 9Х09-2РТ3-121Е-35АН від 01.08.2025, платіжної інструкції Р24А4697970242D1959 від 11.08.2025, квитанції № 0216-МК9Р-М5РТ-3СВ5 від 18.08.2025, № ХЕ95-Т50С-Н500-МНТ6 від 25.08.2025, № Н7КС-ВН0Н-ММ5Х-23ТМ від 01.09.2025, № 036Х-9НСХ-ВА48-КР10 від 03.09.2025, № 5ХСВ-С476-ММ6К-ХР46 від 15.09.2025, № 5В30-РН83-РНМ8-ТМЕ9 від 22.09.2025, № ЕА3С-2ЕСР-ТЕ79-Т1А6 від 29.09.2025, № 038А-В3ММ-3Т55-СА9В від 06.10.2025, № 6К14-8916-ЕРС0-М1СК від 13.10.2025, № КР21-ХАРХ-4086-0В16 від 20.10.2025, № К3Е1-Н0С7-В6В9-8СМК від 10.11.2025, № 9РХР-2РВ9-4Н02-СКЕ7 від 17.11.2025, № Р19Т-КР3Е-78АТ-СР9Т від 24.11.2025, № 9935-0В0А-А98Е-3АМ4 від 01.12.2025; на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244751424 від 16.06.2025, № 247400793 від 27.06.2025, № 247289104 від 27.06.2025, № 249020365 від 04.07.2025, № 249828184 від 08.07.2025, № 252104094 від 17.07.2025, № 254518349 від 28.07.2025, № 256031843 від 04.08.2025, № 257700607 від 11.08.2025, № 259363550 від 18.08.2025, № 260978211 від 25.08.2025, № 2070-3266-0238-0118 від 01.09.2025, № 2084-2998-2771-0433 від 15.09.2025, № 2091-3045-7729-0291 від 22.09.2025, № 2098-3749-3596-0783 від 29.09.2025, № 2105-5069-8048-0411 від 06.10.2025, № 2112-4358-3015-0032 від 13.10.2025, № 2117-3656-1269-0039 від 18.10.2025, № 2119-3481-2402-0804 від 20.10.2025, № 2126-3418-4184-0875 від 27.10.2025, № 2133-4607-2182-0502 від 03.11.2025, № 2139-5888-4922-0825 від 09.11.2025, № 2145-4647-3638-0067 від 15.11.2025, № 2151-3196-7043-0880 від 21.11.2025, № 2154-4952-1920-0713 від 24.11.2025, № 2157-5989-9770-0612 від 27.11.2025, № 2161-3573-8974-0643 від 01.12.2025.
Зобов'язати головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вербицьку здійснити перерахунок розміру заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 79729713 з урахуванням суми сплачених останнім аліментів на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244753561 від 16.06.2025, № 7В86-7МВ4-9599-7ММ6 від 04.07.2025, № 36СК-Х4ВК-68А8-681Р від 15.07.2025, № 4РСМ-МСНХ-КВ84-Н2ММ від 24.07.2025, № 9Х09-2РТ3-121Е-35АН від 01.08.2025, платіжної інструкції Р24А4697970242D1959 від 11.08.2025, квитанції № 0216-МК9Р-М5РТ-3СВ5 від 18.08.2025, № ХЕ95-Т50С-Н500-МНТ6 від 25.08.2025, № Н7КС-ВН0Н-ММ5Х-23ТМ від 01.09.2025, № 036Х-9НСХ-ВА48-КР10 від 03.09.2025, № 5ХСВ-С476-ММ6К-ХР46 від 15.09.2025, № 5В30-РН83-РНМ8-ТМЕ9 від 22.09.2025, № ЕА3С-2ЕСР-ТЕ79-Т1А6 від 29.09.2025, № 038А-В3ММ-3Т55-СА9В від 06.10.2025, № 6К14-8916-ЕРС0-М1СК від 13.10.2025, № КР21-ХАРХ-4086-0В16 від 20.10.2025, № К3Е1-Н0С7-В6В9-8СМК від 10.11.2025, № 9РХР-2РВ9-4Н02-СКЕ7 від 17.11.2025, № Р19Т-КР3Е-78АТ-СР9Т від 24.11.2025, № 9935-0В0А-А98Е-3АМ4 від 01.12.2025; на рахунок НОМЕР_1 згідно квитанцій № 244751424 від 16.06.2025, № 247400793 від 27.06.2025, № 247289104 від 27.06.2025, № 249020365 від 04.07.2025, № 249828184 від 08.07.2025, № 252104094 від 17.07.2025, № 254518349 від 28.07.2025, № 256031843 від 04.08.2025, № 257700607 від 11.08.2025, № 259363550 від 18.08.2025, № 260978211 від 25.08.2025, № 2070-3266-0238-0118 від 01.09.2025, № 2084-2998-2771-0433 від 15.09.2025, № 2091-3045-7729-0291 від 22.09.2025, № 2098-3749-3596-0783 від 29.09.2025, № 2105-5069-8048-0411 від 06.10.2025, № 2112-4358-3015-0032 від 13.10.2025, № 2117-3656-1269-0039 від 18.10.2025, № 2119-3481-2402-0804 від 20.10.2025, № 2126-3418-4184-0875 від 27.10.2025, № 2133-4607-2182-0502 від 03.11.2025, № 2139-5888-4922-0825 від 09.11.2025, № 2145-4647-3638-0067 від 15.11.2025, № 2151-3196-7043-0880 від 21.11.2025, № 2154-4952-1920-0713 від 24.11.2025, № 2157-5989-9770-0612 від 27.11.2025, № 2161-3573-8974-0643 від 01.12.2025.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвал набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 04 лютого 2026 року.
Суддя А.В. Стеценко