Справа № 243/772/26
Провадження № 3/243/715/2026
Іменем України
03 лютого 2026 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, адреса: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
15.01.2026 о 12-44 год. в Донецькій області, Краматорський район, с. Привілля по вул. Шкільна біля буд. 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen T з н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Зазначив, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за результатами, якого перебував у тверезому стані. Надав до суду заперечення, в якому зазначив, що 15.01.2026 року він керував транспортним засобом та його зупинив екіпаж поліції без повідомлення причини зупинки, передбаченої ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». У протоколі поліцейським формально зазначено ознаки сп'яніння, які нібито були в нього виявленні, однак такі ознаки не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з підставами зупинення транспортного засобу та не були належним чином обґрунтовані, що свідчить про суб'єктивну та упереджену оцінку збоку поліцейського, а також про формальний підхід працівників поліції до виконання службових обов'язків. Його мовлення було чітким, координація рухів збережена, поведінка відповідала обставинам, що суперечить формальному опису ознак сп'яніння. Також зазначив, що за відсутності повної фіксації участь двох свідків є обов'язковою, однак такі свідки в матеріалах справи відсутні. Зазначені порушення, відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, роблять огляд недійсним, а докази, отримані з порушенням процедури, не можуть бути покладені в основу постанови суду. Пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого він перебував у тверезому стані. Так, відмова була формою реалізації його права на дотримання законної процедури огляду. Окрім того, поліцейським не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, що свідчить про порушення двоетапної процедури огляду. Відсутні законні підстави для зупинення та огляду. Також у матеріалах справи не зазначено, чи пропонувався йому огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу Drаger, не описано порядок такої пропозиції та його реакцію на неї. У зв'язку з чим, просив визнати огляд на стан сп'яніння та фіксацію відмови такими, що проведені з істотним порушення вимог ст. 266 КУпАП, а отже недійсним. Закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом частин 1-3 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп'яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом серії ЕПР 1 № 567275 від 15.01.2026, з якого слідує, що 15.01.2026 о 12-44 год. в Донецькій області, Краматорський район, с. Привілля по вул. Шкільна біля буд. 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen T з н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янськ» 15.01.2026 о 13-00 год., у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, але останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд за допомогою технічного засобу не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився;
- актом прийому-передачі транспортних засобів від 15.01.2026;
- файлом відеозапису, відповідно до якого працівником поліції зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що у нього з порожнини рота чутно запах алкоголю та у нього виражене тремтіння пальців рук. На запитання, чи вживав він щось з алкогольних напоїв, відповів, що ні. Поліцейським запропоновано на місці зупинки транспортного засобу продути газоаналізатор Драгер, на що ОСОБА_1 відмовився (12:37:15 -12:37:23) та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а саме в наркологічному диспансері м. Слов'янськ, на що відповів відмовою, оскільки поспішає (12:37:24 -12:37:42).
Відеозапис події, що знаходиться на диску, містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейського на момент пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положеньст.251 КУпАП.
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи дає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, а саме глави І п.6., огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, працівником поліції було підготовлено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до КНП «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янськ» 15.01.2026 о 13-00 год. ОСОБА_1 через виявлені ознаки сп'яніння, про які зазначалося вище. Разом з тим, ОСОБА_1 не було доставлено до КНП «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янськ», оскільки останній відмовився від огляду в закладі охорони здоров'я.
Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, проте останній відмовився від проходження такого огляду.
Окрім того, з долученого до матеріалів справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, слідує, що огляд за допомогою технічного засобу не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився.
А тому твердження ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи не зазначено, чи пропонувався йому огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу Drаger, є безпідставним.
Більше того, особа, яка впевнена в тому, що вона не вживала нічого із спиртних напоїв чи протизаконного, погодиться на будь-який огляд на стан сп'яніння, чи то на місці зупинки, чи в закладі охорони здоров'я, і заперечувати проти такого огляду не буде.
На думку суду вказані докази є належними, допустимими та достовірними й не викликають у суду сумнівів. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі судом не встановлено.
Щодо долученого ОСОБА_1 акту № 2847 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічним засобів від 15.01.2026, висновок якого, на його думку, виключає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що у даному випадку він не має доказового значення для правильного вирішення справи, оскільки згідно п.1 розділу 2 Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Крім того, суд зазначає, що відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Самостійно проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння суперечить зазначеним вимогам, відповідно, розцінюється судом, як намагання уникнути адміністративної відповідальності. Виходячи з наведеного, доводи ОСОБА_1 про відсутність вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, визнаються непереконливими та необґрунтованими, адже у справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які беззаперечно свідчать про доведеність вини особи, відповідають критерію достатності.
Суд зазначає, що факт керування транспортним засобом підтверджується, поясненнями ОСОБА_1 , які він надав в судовому засіданні, відеозаписом, на якому зафіксовано рух автомобіля.
Твердження ОСОБА_1 про незаконність зупинки працівником поліції транспортного засобу не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Окрім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку не згоди водія з причинами зупинки працівником поліції, це не виключає можливість відповідно до п. 2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.
Так ОСОБА_1 в ході розгляду справи до суду не подано ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції щодо незаконності зупинки транспортного засобу (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо).
Всі інші доводи судом розцінюються критично, позаяк такі мають формальний характер та зводяться до власної оцінки ОСОБА_1 щодо фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності, та достатності, вважаю доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, та є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Суддя враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 та ступінь його вини, вважаю необхідним та достатнім застосувати до нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який слід перерахувати на рахунок: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок), який перерахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя І.Ю. Фалін