справа № 699/1305/22
провадження № 1-кп/691/136/26
27 січня 2026 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
На розгляді суду перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України, за яким обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою, з його продовженням до 29.01.2026.
21.01.2026 від прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 на адресу суду надійшло клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, строком на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що 31.10.2022 скеровано до суду обвинувальний акт в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 1202250380000218 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. 31.07.2023 скеровано до суду обвинувальний акт в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022250360000702 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. На виконання ст. 334 КПК України ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 14.11.2023 року вказані кримінальні провадження об'єднанні в одне судове провадження (судова справа № 699/1305/22). Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.10.2023 року задоволено клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 12023250380000222 (справа № 699/1226/23, номер провадження 1-кс/699/329/23) на строк 60 днів терміном до 21.12.2023 включно. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.11.2023 року матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України, направлено до Городищенського районного суду Черкаської області. 19.12.2023 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області, відносно ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів терміном до 17.02.2024. Запобіжний захід неодноразово продовжувався. 01.12.2025 ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області, відносно ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, терміном до 29.01.2026. Одночасно визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 242 240,00 грн. Причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується наведеними в клопотанні доказами, які сторона обвинувачення вважає такими, що об'єктивно свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення. Метою застосування запобіжного заходу у даному випадку є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, що обумовлюється тяжкістю вчиненого правопорушення та покарання, яке може бути до нього застосоване у випадку доведеності його вини; незаконно впливати на потерпілого та/або свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи особливості вчиненого злочину та значення показань таких осіб для повноти та об'єктивності; вчинення іншого кримінального правопорушення, так ОСОБА_5 може вчинити інший аналогічний злочин, або ж продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, оскільки є особою, раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень під час дії щодо нього застосованого судом іспитового строку за вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 178 КПК України обставинами, що необхідно врахувати при дії запобіжного заходу являються: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, позбавлення волі строком від 5 до 8 років; вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 ; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та відсутність утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, ОСОБА_5 на даний час офіційно не працевлаштований, тобто стабільного джерела прибутків не має. За таких обставин, задля забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт. Беручи до уваги особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставин кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків і т. і.), ступень суспільної небезпечності, які несуть в собі злочинні діяння, направлені проти прийнятих в суспільстві норм боротьби з таємним викраденням майна, в умовах воєнного стану, вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, є тримання під вартою. 29.01.2026 закінчується двомісячний термін застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , а ризики, які існували під час продовження даного виду запобіжного заходу продовжують існувати, не зменшились. Розгляд кримінального провадження до закінчення продовженого запобіжного заходу неможливо завершити, так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. За таких обставин, клопоче про продовження діючого запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
23.01.2026 судове засідання не відбулося, відсутість електороенергії в приміщенні суду (погодинні графіки).
27.01.2026 в судове засідання прибули прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_6 , та під вартою доставлений обвинувачений ОСОБА_5 .
Інші учасники судового розгляду, до судового засідання на 27.01.2026 року, яке заплановано в частині розгляду клопотання прокурора щодо дії запобіжного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , з урахуванням графіків відключення електроенергії, не з'явилися.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 повідомив про неможливість прибуття в судове засідання, у зв'язку з тим, що задіяний в розгляді інших кримінальних проваджень, клопотав, з огляду на терміновість питання, про вирішення питання про призначення захисника обвинуваченому ОСОБА_5 на окрему процесуальну дію.
Судом на обговорення поставлено питання про можливість проведення судового засідання за даною явкою учасників судового розгляду, заперечень не надійшло, та про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 захисника на безоплатній основі, вторинна правнича допомога, задля розгляду поданого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений не заперечив. Прокурор вважає за необхідне, з метою дотримання норм КПК України та не порушення права на захист обвинуваченого, призначити ОСОБА_5 захисника (адвоката) з БВПД.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року, призначено захисника для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_5 , на окрему процесуальну дію, розгляду в кримінальному провадженні клопотання прокурора щодо дії запобіжного заходу.
27.01.2026 до судового засідання прибула захисник (адвокат) ОСОБА_4 , діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії від 27 січня 2026 року № 4-23-2026-000192.
Відводів (самовідводу) захиснику за призначенням адвокату ОСОБА_4 не заявлено.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала внесене клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 тримання під вартою на строк 60 днів, з утриманням у ДУ "Черкаський слідчий ізолятор", з урахуванням викладеного, та з огляду на закінчення дії ухвали про продовження терміну перебування обвинуваченого під вартою. Вважає. що продовжують існувати ризики, згідно ст. 177 КПК України: переховування від суду; вчинення іншого кримінального провадження; вплив на потерпілого, свідків, які не зменились, оскільки кримінальне провадження перебуває на судовому розгляді та його закінчити до завершення дії ухвали суду про продовження запобіжного заходу, не є можливим, з урахуванням об'єктивних на те причин. Інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та запобігти встановленим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 , кожен окремо, не заперечили, вважають, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Суд, вивчивши доводи клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Під час судового розгляду суд, за нормами частини 1 статті 331 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
При продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_5 , стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, враховуючи, що розгляд справи в межах обраного запобіжного заходу не уявляється можливим, та те, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду (обумовлюється тяжкістю покарання, яке може бути до нього застосоване у випадку доведеності його вини) та вчиняти інші кримінальні правопорушення (обвинувачений є особою, яка раніше судима за вчинення кримінальних правопорушень та під час дії щодо нього застосованого судом іспитового строку за вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК Украни, на шлях вправлення не став, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України), суд приходить до того, що ризики, наявність яких були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді утримання під вартою, на даний час зменшилися (відсутній ризик незаконного впливу на потерпілого та/або свідків, у цьому кримінальному провадженні) з урахуванням стадії судового розгляду.
Обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою, згідно норм частини 3 статті 199 КПК України, є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Європейський суд підкреслив, що пункт 3 статті 5 Конвенції зобов'язує органи влади розглянути можливість застосування альтернативних заходів забезпечення явки обвинуваченого до суду при вирішенні питання про те, звільнити його чи залишити під вартою. Дана норма не тільки проголошує право на "судовий розгляд у розумний строк або звільнення до суду", але й встановлює, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями явки в суд" (рішення у справі "Сулаойа проти Естонії" (Sulaoja v. Estonia) від 15 лютого 2005 р., скарга № 55939/00, § 64 in fine, Постанова Європейського суду у справі "Яблонські проти Польщі" (Jablonski v. Poland) від 21 грудня 2000 р., скарга № 33492/96, § 83).
Особисте зобов'язання є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та міру можливого покарання.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_5 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до суду на першу вимогу.
Домашній арешт є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, а тому зможе переховуватися від суду.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, суд, враховуючи вище наведене, та те, що ухвалою суду від 04 липня 2025 року, до обвинуваченого застосовано альтернативу обраному запобіжному заходу у виді тримання під вартою - заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає, що застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу є таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, буде недоцільним та малоефективним.
Враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою закінчується 29.01.2026 та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З тих же підстав суд вважає недоцільним змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м'який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України. Та, наявність зазначених вище обставин не дає підстав аби змінити обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (стаття 197 КПК України).
З огляду на сукупність вказаних ризиків, зважаючи на введення воєнного стану в Україні, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим значно збільшується, та які унеможливлюють застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд дійшов висновку про необхідність продовження ув'язнення останнього на 60 днів, з можливістю внесення визначеного раніше розміру застави.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 183, 197, 199, 369 - 373, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор", з визначенням розміру застави відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 04 липня 2025 року.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати на виклик до суду чи прокурора; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ухвалою суду обов'язків, на строк 60 днів, з дня звільнення з-під варти.
Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти негайно повідомити суд, прокурора.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжити на 60 днів, по 27.03.2026 року.
Копію ухвали направити до ДУ "Черкаський слідчий ізолятор", для виконання.
Копію ухвали вручити під розпис обвинуваченому ОСОБА_5 , його захиснику та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в суді.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє її виконання та судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2026 року.
Суддя ОСОБА_1