Справа № 369/2747/21
Провадження № 2-зз/369/9/26
02.02.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
при секретарі Іларіонові І.О.,
за участю:
представника заявника Побережник А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» - адвоката Побережник Альони Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/2747/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфі-капітал-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» про визнання права власності на приміщення/квартиру, визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» до ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/2747/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфі-капітал-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» про визнання права власності на приміщення/квартиру, визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» до ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити певні дії.
05 листопада 2025 року на адресу суду від представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» - адвоката Побережник Альони Олександрівни надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/2747/21, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року, якою накладено арешт із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 113,7.8 м.кв., яка належить ОСОБА_3 .
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року у цивільній справі № 369/2747/21 позов було задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 приміщення/квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічної позовної заяви - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 369/2747/21 апеляційні скарги ТОВ «Зубр Капітал» і ТОВ «Фінансова компанія «Толока» задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року в частині позовних вимог скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року в частині зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» до ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити певні дії змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Таким чином, враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив Позивачу в задоволенні позовних вимог, а постанова Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 369/2747/21 набрала законної сили, на думку представника заявника, потреба в забезпеченні позову відпала, у зв'язку із чим просить суд задовольнити подану заяву та скасувати заходи забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 листопада 2025 року заяву передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О..
У судовому засіданні представник заявника підтримала подану заяву у повному обсязі та просила задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення поданої заяви, зазначила, що заходи забезпечення позову мають бути скасовані судом апеляційної інстанції, а тому у задоволенні заяви просила відмовити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у цивільній справі № 369/2747/21 заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено. В порядку забезпечення позову накладено арешт із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 113,7.8 м.кв., яка належить ОСОБА_3 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року у цивільній справі № 369/2747/21 позов було задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 приміщення/квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічної позовної заяви - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 369/2747/21 апеляційні скарги ТОВ «Зубр Капітал» і ТОВ «Фінансова компанія «Толока» задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року в частині позовних вимог скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року в частині зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» до ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносин та зобов'язання вчинити певні дії змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Згідно із ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Також слід зазначити, що ст. 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, та, приймаючи до уваги той факт, що розгляд справи, в рамках якої вживалися заходи забезпечення позову було закінчено, обставини у справі свідчать про відсутність достатніх підстав для наявності на даний час вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у справі № 369/2747/21 заходів забезпечення позову, а тому суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» - адвоката Побережник Альони Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 369/2747/21, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у цивільній справі № 369/2747/21, шляхом зняття арешту із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії, накладеного на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 113,7.8 м.кв., яка належить ОСОБА_3 .
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03 лютого 2026 року.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА