Справа № 287/786/23
провадження 1-кп/287/107/26
03 лютого 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023060520000055 від 07.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сущани, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянки України, освіта середня, не одруженої, не інваліда, пенсіонерки, не депутата, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
У період дії воєнного стану, який був введений відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та прийнятий Законом України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Верховною Радою України, строк дії якого продовжений відповідно до Указу Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 та затверджений Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». 15.02.2023 приблизно 10 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебувала в себе за місцем проживання в АДРЕСА_2 . В той же день та час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне, викрадення чужого майна, з домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а саме брухту чорних металів, який був складений на землі за приміщенням гаражу та належить потерпілій ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлений на таємне викрадення чужого майна, де переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони залишаються ніким не поміченими, ОСОБА_4 в період часу із 15.02.2023 по 05.03.2023 проникала через отвір в металевому сітчатому паркані до території домогосподарства, яке розташоване в АДРЕСА_2 , біля приміщення гаражу, звідки незаконно, таємно, викрала брухт чорних металів, загальною масою 305 кг вартістю за 1 кг 3 гривні 50 копійок, а всього на загальну суму 1067 гривні 50 копійок в подальшому залишивши місце вчинення злочину.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядилася на власний розсуд, завдавши матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 на суму 1067 гривень 50 копійок.
Своїми умисними діями, які виразилась у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше сховище, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 подала до суду письмове клопотання, яке підтримала у судовому засіданні, про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за обвинуваченням її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Після роз'яснення судом наслідків закриття кримінального провадження обвинувачена підтвердила згоду на закриття провадження, свою обізнаність у тому, що вона має право заперечувати проти закриття кримінального провадження за вказаною підставою, наслідком чого є продовження судового розгляду в загальному порядку, що вказана підстава звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою і що її може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого майна на підставі ст. 51 КУпАП.
Потерпіла у судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.
Прокурор проти задоволення клопотання обвинуваченої не заперечила, вбачає законним закрити кримінальне провадження відносно нього на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Також прокурор надала для долучення до матеріалів справи постанову про визнання речовими доказами та розписку потерпілої про отримання речових доказів на відповідальне зберігання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання обвинуваченого, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
На момент судового розгляду цього кримінального провадження набрали чинності зміни до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що вплинуло на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
Так, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а частиною 2 цієї статті - якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, кримінальна відповідальність настає за крадіжку майна, вартість якого перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,00 грн (50% - 1342,00 грн).
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення обвинуваченим діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684,00 грн. (1342,00 грн * 2 н/м = 2684,00 грн).
Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, за епізодом крадіжки 15.02.2023 діями ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 в розмірі 1067,50 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Кримінального кодексу України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить цей кодекс, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Конституції України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи те, що вартість викраденого ОСОБА_4 майна на суму 1067,50 грн є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2684,00 грн, суд приходить до висновку що вчинене ОСОБА_4 15.02.2023 діяння не є кримінально караним діянням, передбаченим особливою частиною Кримінального кодексу України.
Порядок вирішення питання про закриття провадження у зв'язку з його декриміналізацією визначено ст. 284 КПК України.
Відповідно частини 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 частини 1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Статтею 479-2 ч. 1, 3 КПК України визначено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачена проти цього не заперечує.
Враховуючи, що ОСОБА_4 клопотала про закриття провадження, її згода є добровільною та невимушеною, наслідки закриття провадження їй роз'яснені, нею усвідомлені, клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню і кримінальне провадженнях щодо неї необхідно закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
При цьому, враховуючи, що на даний час діяння, яке перестало бути кримінально караним, є адміністративним правопорушенням, копія прийнятого судом рішення направляється до територіального підрозділу поліції для вирішення питання про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП в редакції закону, який діяв на час вчинення правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 124, 283-288, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060520000055 від 07.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази по кримінальному провадженню: металобрухт - залишити власнику ОСОБА_5 .
Для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП направити копію ухвали до відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо ухвалу не скасовано.
Копії ухвали вручити прокурору та обвинуваченій негайно після її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1