Справа № 279/7892/25 провадження №3/279/74/26
02 лютого 2026 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 532724 від 05.12.2025 встановлено, що ОСОБА_1 05.12.2025 о 19.38 год. м. Коростені по вул. Селезньова керував транспортним засобом мотоцикл Альфа без н.з. з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці, на вимогу пройти освідування у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв, клопотань суду не надавав. Судове повідомлення про виклик на судове засідання направлено за допомогою смс-повідомлення, згідно заяви про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення та було доставлено 05.02.2026. Також повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса Коростенського міськрайонного суду Житомирської області krm.zt.court.gov.ua, Е-mail inbox@krm.zt.court.gov.ua). За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 532724 від 05.12.2025, направленням від 05.12.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, нартокичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП в Житомирській області, копією постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 28.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностці за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеозаписом.
Переглядом відеозапису встановлено, що на запитання поліцейського ОСОБА_2 спочатку погодився на проходження освідування на стан наркотичного сп'яніння, однак пізніше відмовився. Вказував на те, що він не вживає наркотичні засоби "не колится". Разом з тим зазначив, що може вживати "канабіс" для заспокоєння.
Згідно п. 2.5 Правил Дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». З аналізу матеріалів справи слідує, що при складанні протоколу порушень положень вищезазначеної Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП допущено не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинив правопорушення, яке є умисним і має значну суспільну небезпеку.
Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Враховуючи те, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.04.2025 у справі №642/7321/24, яка набрала законної сили 09.05.2025, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 28.04.2025.
При цьому строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється судом відповідно до положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
За викладених обставин, а також враховуючи особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для його виправлення, а також з метою загальної та спеціальної превенції у даному випадку необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, згідно санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
У протоколі про адміністративні правопорушення не зазначено, що транспортний засіб знаходиться у власності ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд не застосовує адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.
Тому, суд вважає за доцільне накласти адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП при цьому, суд не вбачає за необхідне застосовувати до ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 130 ч.2, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 28.04.2025, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн., який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300/, код за ЄДРПОУ 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці 7 (сім) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
Відповідно до ч.1 ст.307 та ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом