Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/6846/25
Провадження № 2/279/300/26
03 лютого 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Пацко О.О., з секретарем судового засідання Селюк К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/6846/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 16.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №2655659.
14.06.2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №31 від 25.09.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14613,75 грн., з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1113,75 грн. - сума заборгованості за відсотками; 00,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 4500,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 2655659 від 20.05.2024 року в розмірі 14613,75 грн.
16.05.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №789627085.
18.11. 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах , визначених цим договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників №296 від 06.08.2024 року до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 789627085.
27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги . Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі; встановленій у Додатку до цього Договору. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 3 від 04.08.2025 рокудо Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 39072,45 гри., з яких: 10499,90 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 23322,60 грн. - сума заборгованості по процентам; 5249,95грн. - неустойка.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором №789627085 від 16.05.2024 року в розмірі 39072,45 грн.
20.05.2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №30271-05/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
21.10.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.10.2024 року до Договору факторингу №22021102024 від 21.10.2024 року , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12600,00 грн., з яких: 4200,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 6300,00 грн.-сума заборгованості за відсотками; 2100,00 грн.- сума заборгованості за штрафними санкціями.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за кредитним договором №30271-05/2024 від 2024 року в розмірі 12600,00 грн.
Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2655659 в розмірі 14613,75 грн., за кредитним договором №789627085 в розмірі 39072,45 грн., за кредитним договором №30271-05/2024 в розмірі 12600,00 грн., всього в загальному розмірі 66282,20 грн., та судові витрати.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації), відзив на позов та інших заяв не подав.
Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку.
Щодо стягнення заборгованості за договором позики № 2655659 від 16.05.2024 року.
Встановлено, що 20.04.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2655659, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 9000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надано на строк 15 днів. Відповідно до п. 4 вказаного договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості. Вказаний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 5Ji26S (електронного підпису), про що свідчить п.29 договору позики, реквізити та підпис сторін.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по договору позики № 2655659 позивач надав наступні докази: копію договору позики № 2655659 від 16.05.2024 року з додатком №1, копію договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, копію додаткової угоди №2 від 28.07.2021 року, копію додаткової угоди №7 від 13.06.2022 року, копію додаткової угоди №22 від 11.04.2024 року, копію Акту прийому-передачі Реєстру боржників №31 від 25.09.2024 року, витяг з реєстру боржників №31, копія платіжної інструкції згідно Реєстру боржників №31до договору факторингу; копія витягу з Реєстру боржників №31 від 25.09.2024 року до договору факторингу; розрахунок заборгованості за договором позики № 2655659 станом на 25.09.2024 року.
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018р. №75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30.01.2018р. в справі №161/16891/15-ц.
Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018р. в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
Згідно з пунктом 1 умов договору, товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити проценти від суми позики.
Відповідно до договору позики кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази згідно вимог ст. ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, позивач, звертаючись з даним позовом до суду, повинен був надати суду докази, з яких можливо було б встановити виконання з боку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своїх зобов'язань по договору позики, зокрема щодо перерахунку кредитних коштів на картку відповідача (п.1 Договору).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідача виникли права і обов'язки згідно умов Договору, оскільки відомостей про зарахування кредитних коштів на картку НОМЕР_1 матеріали справи не містять, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо виникнення у відповідача зобов'язань по договору не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині за необґрунтованістю.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №789627085 від 20.05.2024 року.
16.05.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 789627085 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 10500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності.
В матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
Отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6000,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 16.05.2024 року; грошових коштів в сумі 4500,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 16.05.2024 року.
Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором №789627085, яка становить 39072,45грн.
Згідно з наданим ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 становить 23322,60 грн.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.
Укладеною Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу від 28.11.2018 року, сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Згідно вказаної угоди право вимоги переходить до клієнта від фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку.
В подальшому, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 04.08.2025 року до Договору факторингу, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 39072,45 грн, з яких 10499,90 грн - заборгованість за основним боргом; 23322,60 грн - заборгованість за процентами та 5249,95 грн - неустойки.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 13 та ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд доходить висновку, що 16.05.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 789627085.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, обізнаний з умовами кредитування, у тому числі щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, чим погодив умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Зазначений договір укладений в електронній формі в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, у зв'язку з чим у нього виникло зобов'язання повернути їх у розмірах та у строки, визначені кредитним договором.
Наданий позивачем розрахунок в частині нарахування тіла кредиту, відсотків повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту: у ньому відображено всі факти видачі суми кредиту, нарахування процентів, які здійснювалися за фактичну кількість календарних днів користування кредитом до закінчення дії кредитного договору та лише на залишок неповернутої суми.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині тіла кредиту та відсотків за надання кредиту, за відсутності альтернативного розрахунку з боку відповідача, приймається судом як достовірний.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд вважає, що позивач, заявляючи такі вимоги, не врахував положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Враховуючи, що кредитний договір було укладено 09.04.2024, тобто під час дії воєнного стану, суд вважає, що стягнення з відповідача неустойки суперечитиме пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №30271-05/2024 від 20.05.2024 року.
Судом встановлено, що 20.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №30271-05/2024 . Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи.
Відповідно п. 1.1. вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4200,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 20.05.2024 року, дата погашення кредиту 16.09.2024 року.
Відповідно до п. 1.4. договору за користуванням кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає 1,50% (п. 1.4.1 договору).
Клієнт погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, визначеному графіком платежів (п. 1.4.2. договору).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору (п. 1.5. договору).
Відповідно до п. 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49-хххх-7871, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1. договору).
Договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем разом з Додатком № 1 до Договору електронним підписом W2950.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання коштів та банківських металів у кредит, розміщених на веб-сайті товариства (п. 7.6. договору).
До позовної заяви позивачем також додано копію паспорта споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W2950.
Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором заборгованість становить 12600,00 грн., з яких: 6300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8400,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Вищевказаний договір про надання фінансового кредиту №30271-05/2024 від 20.05.2024 року укладений ОСОБА_1 з ТОВ «Аванс кредит», підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому, наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вищевказаного кредитного договору.
21.10.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №21102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.10.2024 року до Договору факторингу №21102024 від 21.10.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12600,00 грн., з яких: 4200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6300,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 2100,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Згідно з ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Після закінчення строків, визначених у договорі про надання фінансового кредиту, ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ним.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору. За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови на яких ним було взято кредит, а тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотків підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення штрафних санкцій суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українивизначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє до 05.11.2025 року.
Позивачем нараховані штрафні санкції в розмірі 2100,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій розмірі 2100,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 30271-05/2024 від 20.05.2024 року в сумі 10500,00 грн., з яких: 4200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6300,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає Оскільки позов задоволено на 66,86%, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 2024, 52 грн.
Керуючись ст. ст.10,12,13,76,81,133,137,141,264,265,273,274,279, 280-282,354 ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №789627085 в розмірі 33822 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять дві) грн 50 коп, за кредитним договором №30271-05/2024 в розмірі 10500 (десять тисяч п'ятсот) грн, що разом становить 44322 (сорок чотири тисячі триста двадцять дві) грн 50 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 2024 (дві тисячі двадцять чотири) грн 52 коп судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ольга ПАЦКО