Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5008/25
Провадження № 2/279/58/26
29.01.2026 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Пацко О.О.
секретаря Зубкової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 .Померлим було складено заповіти: на імена синів ОСОБА_2 (відповідач) та ОСОБА_1 яким він заповів все своє майно порівну; на ім'я ОСОБА_1 , яким заповів земельну частку (пай) як Члену колективного сільськогосподарського підприємства «Хотинівське», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ЖТ №0103705 за №163, зареєстрованого 20.06.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №204. Він прийняв спадшину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку(пай).
До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними спорудами відмовлено оскільки право власності на нерухоме майно зареєстровано після смерті спадкодавця.
В судове засідання представник позивача адвокат Потопальський М.В. подав заяву в якій просить справу розглянути у відсутність позивача, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики не явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву, будь-яких заперечень на позов не надав. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного.
Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Частинами ч.1 ст.1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хотинівка Коростенського району Житомирської області помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим виконкомом Хотинівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Померлим було складено заповіти:
- на імена синів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений ОСОБА_4 , головою Хотинівської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області 17 березня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за № 16, дублікат якого виданий ОСОБА_5 головою Хотинівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 21.11.2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 51, яким ОСОБА_3 заповів майно своїм синам порівно;
- на ім'я внука ОСОБА_6 , заповів мотоцикл МТ-10-36, 1983 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , кольору;
- на ім'я ОСОБА_1 , заповів земельну частку (пай) як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Хотинівське» згідно сертифікату на право на: частку (пай) серії ЖТ № 0103705 за №163, зареєстрованого 20.06.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №204.
На підставі заяви ОСОБА_7 довірителя ОСОБА_1 в Другій Коростенській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №115/2019, та на ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку(пай).
До складу спадщини, також входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 .
Вищевказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Хотинівською сільською радою Коростенського району Житомирської області 13 березня 2009 року та право власності згідно якого зареєстровано в КП «Коростенстьке міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради», що підтверджується Витягом про реестрацію власності на нерухоме майно № 22148242 від 13 березня 2009 року.
ОСОБА_2 з заявою при прийняття спадщини після смерті спадкодавця за заповітом, не звертався.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування.
Таким чином, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом. При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Виписане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна, таким чином, не вчинив дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини.
ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , однак у видачі свідцтва нотаріусом другої Коростенської нотаріальної контори йому відмовлено, оскільки вищевказані Свідоцтво та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно видані 13 серпня 2009 року, тобто після смерті ОСОБА_3 .
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
На час набуття права власності спадкодавцем на спірний будинок державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, а підстави набуття права власності на таке майно визначались ст.ст.100,101 ЦК УРСР. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України віж 04.01.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщтну в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200, 263-265 ЦПК України, ст.ст.548, 549 ЦК України (ред.1963р.), ст. 1218 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.О.Пацко