Справа № 274/774/26
Провадження № 2/0274/1489/26
Ухвала
про залишення позову без руху
03.02.2026 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Бердичівської державної нотаріальної контори, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Звягельська державна нотаріальна контора Житомирської області про скасування заборони відчуження нерухомого майна -
На розгляд Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла зазначена позовна заява.
Разом із позовною заявою представником позивачів ОСОБА_5 подано клопотання про звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі судом встановлено наступне.
Клопотання представника позивачів про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Також, Верховний Суд у постанові по справі №490/8128/17 від 21.03.2018 виснував, що сама по собі наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету збору судового.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або до районного (міського) суду. Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що зміст позовних вимог - це зняття заборони відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , тобто зазначений спір не пов'язаний з порушенням прав ОСОБА_2 , як учасника бойових дій, позов не зачіпає обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, які визначені ст.12 Закону №3551-XII, тому позивач не звільняється від сплати судового збору, попри його статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2024 ухвалено передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Наталія Володимирівна, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року.
В обґрунтування зазначено, що застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону " Про судовий збір" має відбуватися при зверненні осіб, які у ньому зазначені, до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, не тільки тих, які безпосередньо пов'язані із відповідним їх статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета та підстав їх позовів. При цьому у контексті правового висновку щодо звільнення споживачів від сплати судового збору, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватись на всіх стадіях судового процесу.
Разом з тим, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справу № 567/79/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Наталія Володимирівна, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року - повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
В обґрунтування зазначено, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.
Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19 жовтня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц).
Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду справа повернута на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.
Таким чином, доводи представника позивачів в цій частині безпідставні.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Доводи представника позивачів не надають підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, за подання даної позовної заяви має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною собою позовної заяви немайнового характеру сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року встановлено в сумі 3328 гривень.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем подано позовну заяву через систему «Електронний суд», враховуючи викладене сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви становить 1064,96 грн.
Крім того, представником позивачів до матеріалів позовної заяви долучено пояснення ОСОБА_6 на позовну заяву у справі №274/5314/23, однак значення цих пояснень у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як доказу не обґрунтовано.
Таким чином, вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 4, 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,суддя
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Антонюк О.М. про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Бердичівської державної нотаріальної контори, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Звягельська державна нотаріальна контора Житомирської області про скасування заборони відчуження нерухомого майна залишити без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_2 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви (зокрема, сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн) не пізніше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичiв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA588999980313121206000006825
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа)
Попередити позивача ОСОБА_2 , що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки, позовна заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко