Справа № 216/626/26
провадження 1-кс/216/163/26
іменем України
04 лютого 2026 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, яка виразилася у не внесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана скарга, в якій заявник просить зобов'язати уповноважену (службову) особу Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та невідкладно розпочати досудове розслідування.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали скарги, приходить до висновку про повернення скарги особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог статей 32, 33 КПК України щодо територіальної та інстанційної підсудності.
Як визначено в ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Враховуючи, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК України тощо).
Така позиція відображена в чисельних листах та рекомендаціях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист від 05.04.2013№ 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», лист від 09.11.2012№ 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»).
Як вбачається зі скарги заявником оскаржується бездіяьність посадових осіб Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві.
Верховний Суд в деяких своїх рішеннях висловився з приводу питань територіальної підсудності щодо розгляду клопотань такого органу досудового розслідування, як Територіальне Управління ДБР, розташованого у м. Полтаві.
Так, відповідно до правових висновків, викладених в ухвалах Верховного суду від 13.05.2020 та 22.05.2020 у справах, відповідно, № 643/7208/20 (провадження № 51-2272впс20), № 643/7615/20 (провадження № 51-2436впс20), № 643/7609/20 (провадження № 51-2437впс20) територіальна підсудність визначається місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Заявником оскаржується бездіяльність службових осіб, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей, викладених у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення, скерованої на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві. Зазначене Управління розташоване за адресою м. Полтава, вул. Гоголя, б. 25, тобто на території, на яку розповсюджується юрисдикція Шевченківського районного суду м. Полтави (м. Полтава, вул. Навроцького, буд. 5).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя повертає скаргу, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
У зв'язку з вищевикладеним, скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, підлягає поверненню особі, яка її подала, для можливості подачі її в суд за правилами територіальної та інстанційної підсудності до Шевченківського районного суду м. Полтави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 303, 304, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, яка виразилася у не внесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути заявнику.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України за правилами територіальної та інстанційної підсудності до Шевченківського районного суду міста Полтави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_3