Справа № 206/7392/25
Провадження № 3/206/92/26
03 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665588 від 29.11.2025 року вбачається, що 29.11.2025 близько 13 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характерів по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , а саме погрожував фізичною розправою, бив руками по обличчю, відібрав грошові кошти, чим завдав шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
У судові засідання, призначені на 14.01.2026 та 03.02.2026 ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило, останній не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП.
Від потерпілої ОСОБА_2 заяв на адресу суду не надходило.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
Суддею досліджено наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665588 від 29.11.2025 (а.с.3),
- заява та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 4,5),
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 6);
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 7),
витяг 102 подія № 249928072(а.с. 8),
ІV. Оцінка суду:
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Частина 1 статті 173-2КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, які не суперечать один одному та узгоджуються між собою, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665588 від 29.11.2025, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1ст. 33КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що обставин, що пом'якшують правопорушення не встановлено, обставин, що обтяжують правопорушення судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, особу правопорушника, його майновий стан, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо близького родича - матері, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого діяння та порушення основних засад недоторканності та безпеки особи в сімейних відносинах.
Суд враховує, що внаслідок протиправних дій правопорушника потерпілій було завдано шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, а також те, що правопорушення носило активний характер та супроводжувалося погрозами застосування фізичного насильства.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 не працює, стабільного доходу не має, що ставить під сумнів ефективність застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу як такого, що може не досягти мети адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, з урахуванням відсутності обставин, що пом'якшують відповідальність, та з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого виду адміністративного стягнення, зокрема штрафу, не забезпечить належного виховного та превентивного впливу на правопорушника.
За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції частини першої статті 173-2 КУпАП.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 251, 252, 283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 3 (три) доби.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Рахунок для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-вській обл../Сам.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок UA 408999980313181206000004634, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя В.В. Гаркуша