справа № 208/12306/25
провадження № 2/208/1930/26
15 січня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №208/12306/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача - адвокат Сікорська Ірина Станіславівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернувлая до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріавльного округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 2547 від 16.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 127 758,16 грн.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.07.2024 року по справі № 208/2107/24 змінено стягувача АТ «Ідея Банк» на ТОВ СОНАТІ»
14.04.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.
Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 62.00404.004083893 від 06.07.2018 року, укладеного з АТ «Ідея Банк». Боржником допущено прострочення сплату за кредитним договором. Стягнення заборгованості проводиться за період з 06.02.2019 року по 07.06.2021 року. Сума заборгованості складає 127 758,16 грн.
Представник позивача вважає, що вказаний виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а саме: вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо періоду заборгованості, строку позовної давності, а також підстав для її виникнення. Також при вчиненні нотаріального напису приватний нотаріус Сазонова О.М. не вивчила умови кредитного договору, який не посвідчений в нотаріальному порядку, не пересвідчилась чи направлено позивачу повідомлення про сплату боргу та чи отримав він таке повідомлення та не пересвідчилась у реальності та вірності нарахування позивачу заборгованості.
Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з грубими порушеннями Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення виконавчих написів, за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача у визначеному в виконавчому написі розмірі. Відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували існування угоди між ним та Відповідачем, яку він (нібито) порушив; виписки по рахункам боржника відповідачем надано не було; немає документів, які підтверджують безспірність права стягувача вимагати сплати боргу по кредиту, оскільки немає документів, які підтверджують їх видачу та настання строків їх повернення; відсутні документи, які підтверджують безспірність права на нарахування і стягнення процентів, а саме: у визначеному розмірі.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2547, вчинений 16.07.2021 року пиватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазовоною Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819), заборгованості в розмірі 127 758,15 грн грн. та стягнути понесені судові витрати у сумі 1 211,20 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 року, цивільну справу №208/12306/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі №208/12306/25 та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження..
Представник позивача, адвокат Сікорська І.С. в позовній заяві просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача. Заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, шляхом направлення судових викликів за допомогою засобів поштового зв'язку «Укрпошта» за зазначеною в позовній заяві адресою», причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
16.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2547, на загальну суму заборгованості 127 758,16 грн., де боржником є ОСОБА_1 .
26.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66615034, про примусове виконання виконавчого напису №2547 від 16.07.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Сазоновою О.М..
14.04.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною від 14.04.2025 року здійснено заміну сторони виконавчого провадження з Ат «Ідея Банк» на ТОв «ФК «Сонаті».
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена у постановах Великою Палатою Верховного Суду: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5 (далі - Порядок), та Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» в чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції визначає умови вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.
Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.
Позиція заявлена позивачем, з боку відповідача жодним належним і допустимим доказом не спростована.
Також в матеріалах справи відсутні документи, що стали підставою для його вчинення.
Як встановлено судом, жодних документів, відповідачем на підтвердження своєї позиції надано не було.
Тобто, докази виконання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог - відсутні.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Жодних копій/оригіналів документів, які б підтверджували наявність права вимоги та безспірність боргу для вивчення та долучення до матеріалів справи також надано не було.
За ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Принцип змагальності сторін цивільного процесу, закріплений в ст. 12 ЦПК України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Отже, на підставі оцінки наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 2547 від 16.07.2021 р., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» загальну суму у розмірі 127 758,16 грн, без дотримання нотаріусом вимог, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки стягувачем не подано всіх документів, на підставі яких стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, отже нотаріус не міг переконатись належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню, і сама заборгованість та наявність права її вимоги відповідачем під час розгляду справи належним чином не підтверджена.
Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений 16.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відомостей щодо нотаріального посвідчення кредитного договору та самого договору, на підставі якого вчинено виконавчий напис, відповідачем також надано не було, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження під час розгляду та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем було сплачено судовий збір за подачу заяви про позову в розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією 5266-2910-4592-0567 від 20.05.2025 року, позов підлягає задоволенню, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати по справі у загальному розмірі 1211 грн. 20 коп.
Що стосується забезпечення позову, то відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. ст. 3, 5, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 2547, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 127 758,16 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ»» код ЄДРПОУ 43518172, юридична адреса: 02002, Україна, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, будинок 8 квартира 127 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» код ЄДРПОУ 43518172, юридична адреса: 02002, Україна, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, будинок 8 квартира 127.
Суддя В.Г.Гречана