Справа № 521/19515/20
Номер провадження:1-кп/521/273/26
03 лютого 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі спільне клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 368 КК України, у зв'язку зі спливом строків давності, та закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020162020000109 від 21.09.2020 року, -
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42020162020000109 від 21.09.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Відповідно до обвинувального акту:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді в.о. головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради згідно на підставі розпорядження Міського голови м. Одеси № 1095К від 11.08.2020 року.
Згідно п. 1 розділу 2 посадової інструкції ОСОБА_5 здійснює перевірку закріпленої за ним ділянки району, об?єктів благоустрою району щодо стану їх благоустрою і додержання юридичними та фізичними особами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території м. Одеси на території району, у разі виявлення порушень інформує начальника відділу або курируючого заступника голови районної адміністрації.
Згідно п. 5 розділу 2 посадової інструкції здійснює заходи щодо виявлення фактів самовільного будівництва або реконструкції об?єктів на території району.
Відповідно до примітки 1 до ст. 368 КК України ОСОБА_5 є службовою особою.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов?язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Так, 10.09.2020 року, точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного наміру до кінця прибув до будинку АДРЕСА_1 , де в ході розмови з власницею будинку ОСОБА_6 , останній висловив вимогу у наданні йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за не перешкоджання виконання будівельних робіт по реконструкції гаражу, що розташовано на території домоволодіння.
В подальшому, 15.09.2020 року, точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , знову прибув з метою вимагання неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США за не перешкоджання виконання будівельних робіт по реконструкції гаражу на території будинку АДРЕСА_1 , але власниці будинку ОСОБА_6 не було дома, на що останній отримав її номер телефону.
Цього ж дня, у невстановлений час ОСОБА_5 , зателефонував до власниці будинку ОСОБА_6 та погрожуючи передачею документів, щодо виявлення самовільного будівництва гаражу до державних установ, продовжив вимагати у наданні йому неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за не перешкоджання виконання будівельних робіт по реконструкції гаражу.
Не будучі обізнана діючим законодавством України, щодо вимог у будівництві на реконструкцію нежитлових приміщень ОСОБА_6 звернулась з метою допомоги до ОСОБА_7 , якому в подальшому надала довіреність на представлення її інтересів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
24.09.2020 року близько о 09:30 годині ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання неправомірної вимоги, зателефонував ОСОБА_6 та повідомив про зустріч о 14:00 годині.
Того ж дня, близько о 14:04 годині ОСОБА_5 прибув до будинку АДРЕСА_1 , де знаходились ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 .
В ході розмови з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 продовжив вимагати неправомірну вигоду, за не вчиненням останнім будь-яких дій відносно самовільного будівництва гаражу.
На вимогу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США в кількості одна одиниця, що станом на 24.09.2020 року згідно даних Національного банку України складало 2 818 гривень).
Отриманими від ОСОБА_7 , в якості неправомірної вигоди, грошовими коштами у розмірі 100 доларів США ОСОБА_5 мав намір в подальшому розпорядитися на власний розсуд, однак був викритий та затриманий на місці вчинення злочину співробітниками УСР в Одеській області ДСР НПУ.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України, а саме як одержання службовою особою неправомірної вигоди, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища.
На стадії судового розгляду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 звернулись до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 368 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження.
24.12.2025 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , в присутності свого захисника, клопотання підтримав та просив задовольнити, а кримінальне провадження за його обвинуваченням закрити. При цьому обвинувачений зазначив, що згоду на закриття кримінального провадження він надає добровільно та без примусу, йому зрозуміла суть обвинувачення, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
24.12.2025 року у судовому засіданні захисник вважав клопотання обґрунтованим та просив звільнити свого підзахисного від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням.
24.12.2025 року у судовому засіданні прокурор в судовому засіданні зазначив, що доказів про те, що строки давності у даному провадженні не переривались стороною захисту не надано. Надав суду документи, що характеризують особу обвинуваченого та документи, що стосуються речових доказів по справі та заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
03.02.2026 року у судовому засіданні захисник просив долучити до матеріалів справи витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» стосовно ОСОБА_5 . Згідно вказаного витягу вбачається, що ОСОБА_5 у розшуку не перебував та незнятої чи непогашеної судимості не має. Просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі, доповнень до клопотання не мав.
03.02.2026 року у судовому засіданні обвинувачений підтримав думку та позицію свого захисника в повному обсязі.
03.02.2026 року у судовому засіданні прокурор повідомив суд, що наданий захисником Витяг був наданий йому для ознайомлення у встановленому порядку. Зазначив, що строки давності у даному провадженні дійсно сплили, що свідчить про обов'язок суду закрити провадження у справі.
Розглянувши клопотання, дослідивши наявні матеріали та заслухавши думку учасників провадження, суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09 квітня 2019 року, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Якщо строк давності сплив, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 ставиться у провину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Так, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі більш ніж на 2 роки, і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 (п'ять) років.
Початком перебігу строку давності у даному провадженні, згідно обвинувального акту, є 24 вересня 2020 року, і ця обставина сторонами не заперечувалась. З огляду на наведене вбачається, що з цього часу минуло більше 5 (п'яти) років, тобто у даному кримінальному провадженні сплили диференційовані строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, суду не надано. Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення не відносяться до переліку правопорушень, зазначених в ч.ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 , якому були роз'яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, надав свою згоду та наполягав на закритті кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Крім того, згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 29 липня 2021 року (постанова по справі № 552/5595/18), вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілою стороною, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілим, щирого каяття тощо.
Отже, встановивши наявність усіх передбачених законом підстав, з'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а отже обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 368 КК України, а кримінальне провадження відносно нього, в силу п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, підлягає закриттю.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського (нині - Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 01.10.2020 року (справа 521/15881/20, провадження 1-кс/521/4577/20) - скасувати.
Враховуючи те, що провадження підлягає закриттю, суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави підлягає скасування після набрання цією ухвалою законної сили. Крім того, після набрання цією ухвалою законної сили, слід повернути ОСОБА_8 або особі за дорученням, заставу у розмірі 43 940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) гривень, яка згідно квитанції № пн54 від 26.09.2020 року була внесена за підозрюваного ОСОБА_5 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області. Повернення здійснити шляхом перерахунку коштів у розмірі 43 940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) гривень на розрахунковий рахунок, який буде наданий заставодавцем або його представником або готівкою.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи підстави закриття кримінального провадження, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на загальну суму 10 133 (десять тисяч сто тридцять три) гривні 28 (двадцять вісім) копійок слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284-286, 350, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 368 КК України, у зв'язку зі спливом строків давності, та закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020162020000109 від 21.09.2020 року - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020162020000109 від 21.09.2020 року, від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 368 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020162020000109 від 21.09.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України - закрити.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на загальну суму 10 133 (десять тисяч сто тридцять три) гривні 28 (двадцять вісім) копійок - віднести за рахунок держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського (нині - Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 01.10.2020 року (справа 521/15881/20, провадження 1-кс/521/4577/20) - скасувати.
До набрання цією ухвалою законної сили обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - залишити без змін. Після набрання цією ухвалою законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_8 або особі за дорученням, заставу у розмірі 43 940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) гривень, яка згідно квитанції № пн54 від 26.09.2020 року була внесена за підозрюваного ОСОБА_5 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області. Повернення здійснити шляхом перерахунку коштів у розмірі 43 940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) гривень на розрахунковий рахунок, який буде наданий заставодавцем або його представником або готівкою.
Речові докази, відповідно до постанов слідчої від 24.09.2020 року, 17.11.2020року,
- грошові кошти в розмірі 100 доларів США (1 банкнота номіналом 100 доларів США, серії та номер: BЕ22885272А), які зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (колишня назва - Малиновський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області) за квитанцією №004753 - конфіскувати в дохід держави;
- грошові кошти в розмірі 150 доларів США, (1 банкнота номіналом 100 доларів США, серії та номер: СК46874411А, 1 банкнота номіналом 50 доларів США, серії та номер: MB52454294D), які зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (колишня назва - Малиновський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області) за квитанцією №004753 - повернути власнику за належністю, а саме ОСОБА_5 ;
- посвідчення №313 ОСОБА_5 від 18.08.2020 року, мобільний телефон марки Motorola, модель Moto, Е, номер зборки НОМЕР_1 . НОМЕР_2 , мобільний телефон марки Samsung Galaxy A50, s/n НОМЕР_3 , які зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (колишня назва - Малиновський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області) за квитанцією №004743 - повернути власнику за належністю, а саме ОСОБА_5 ;
- змиви з правої руки ОСОБА_5 »; зразки препарату «Світлячок», які зберігаються в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (колишня назва - Малиновський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області) за квитанцією №004753 - знищити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1