02.02.2026
Справа № 696/107/26
Провадження № 2/696/249/26
про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ у натрі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Кам'янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просять:
«Виділити нам, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 в натурі, в окрему інвентарну одиницю, частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в спільній частковій власності, розмір частки 12 від загальної площі будинку 165, 0 кв.м., житлової площі 97,8 кв.м., у складі: приміщення літ. 2-8 площею 7, 5 кв.м. приміщення літ. 2-7 площею 15, 0 кв.м., приміщення літ. 2-6 площе. 21,8 кв.м. приміщення літ. 2-4 площею 21,4 кв.м., приміщення літ. 2-5 площею 16,6 кв.м., приміщення літ. 2-3 площею 5,4 кв.м., приміщення літ. 2-2 площею 4,1 кв.м., приміщення літ. 2-1 площею 5,2 кв.м., приміщення літ. 2 площа 8,1 кв.м., в окремий об'єкт нерухомого майна, у вигляді ізольованого домоволодіння з присвоєнням окремої адреси. У спільному користуванні позивачів та відповідачів залишити сарай, що позначений літ. «Б» та погріб, позначений п/д.
Припинити право спільної часткової власності на 1 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 право власності на 12 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 у складі приміщень: приміщення літ. 2-8 площею 7, 5 кв.м. приміщення літ. 2-7 площею 15, 0 кв.м., приміщення літ. 2-6 площе. 21,8 кв.м. приміщення літ. 2-4 площею 21,4 кв.м., приміщення літ. 2-5 площею 16,6 кв.м., приміщення літ. 2-3 площею 5,4 кв.м., приміщення літ. 2-2 площею 4,1 кв.м., приміщення літ. 2-1 площею 5,2 кв.м., приміщення літ. 2 площа 8,1 кв.м., загальною площею 105, 1 кв.м. та житловою площею 60,9 кв.м. як на окремий, виділений в натурі, об'єкт нерухомого майна в цілому, з виділенням в окрему інвентарну одиницю та присвоєнням окремої адреси.
У спільному користуванні позивачів та відповідачів залишити сарай, що позначений літ. «Б» погріб, позначений п/д.».
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 331,20 грн.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі об'єднання позовних вимог, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом. Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.
Позивачами заявлено вимогу про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинок з ціною позову 117 800,00 грн.
Один відсоток від вартості майна, на яке претендує кожен з позивачів, складає менше встановленого законом 0,4 розміру прожиткового мінімуму. Отже, при зверненні до суду із вказаним позовом, позивачі (кожен) мали б сплатити судовий збір в розмірі по 1 331,20 грн.
До позовної заяви додано квитанції кожного з позивача про сплату судового збору в розмірі лише 1 331,20 грн за вимогу майнового характеру.
Водночас позов також містить дві вимоги немайнового характеру (виділити в натурі в окрему інвентарну одиницю частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і припинити право спільної часткової власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами).
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (п. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
До позовної заяви додано платіжні документи, з яких вбачається що позивачі сплатили судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі по 332,80 грн.
Таким чином позивачам слід доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі по 998,40 грн та сплатити за другу вимогу немайнового характеру по 1 331,20 грн кожному.
Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 183, 358, 364 ЦК України - виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника) можливе за наявності хоча б однієї з чотирьох передбачених ч. 1 ст. 365 ЦК України підстав, проте таке припинення в усякому випадку не повинно завдати істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно з ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Окрім того, слід зазначити, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Існують умови здійснення виділу у натурі частки із спільного майна. Виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов: поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами; виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом; наявність реєстрації земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі, та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (майно є неподільним), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлюючих документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлюючих документів.
Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб'єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (суб'єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат, для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна), та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
Для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна слід подати наступні документи: заяви всіх співвласників, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально, нотаріально посвідчений договір чи рішення суду щодо порядку користування нерухомим майном; правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна. Після отримання вищезазначеного висновку співвласникам необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об'єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення. Договори про виділ частки в натурі майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право. Одночасно з посвідченням договору про виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку, будівлі або споруди нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для посвідчення останнього разом з іншими документами нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку. Укладення договору про виділ частки в натурі припиняє спільну часткову власність для особи, частка якої виділяється за цим договором. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, необхідно надати: договір про виділ у натурі частки із спільного майна, технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Для присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об'єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси.
У випадку, якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу, має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності.
Однак позивачами до позовної заяви не додано висновку щодо технічної можливості виділу у натурі часток (поділ) спірного нерухомого майна.
Окрім того, позивачами не зазначено у позові доказів щодо пропозиції всім співвласникам укласти відповідний договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна та посвідчити його нотаріально, відмови нотаріуса у виділі часток.
Оскільки позовна заява містить вимогу щодо виділення в натурі частки будинку, яка належить співвласникам на праві спільної часткової власності, що створює передумови, за яких можуть бути порушені права та інтереси інших співвласників майна, тому мали бути зазначені докази вчинення відповідачами перешкод позивачам в реалізації їх прав та зазначений доказ щодо відмови нотаріуса в посвідченні договору про виділ частки із спільної часткової власності.
Як вбачається із наданого позивачами витягу з погосподарської книги Телепинського старостинського округу від 10 грудня 2025 року № 142-Т, за будинковолодінням рахується земельна ділянка площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель.
Однак позивачі не надали правовстановлюючий документ на земельну ділянку та не зазначили у позовних вимогах щодо визначення користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин є необхідним залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків та оформлення її у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ у натрі частки із майна, що є у спільній частковій власності, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачам. У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Білопольська