28.01.2026
Справа № 696/1702/25
2-а/696/1/26
28 січня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі головуючої судді Білопольської Н.А., розглянувши у письмовому провадженні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи, -
ОСОБА_1 звернувся до Кам'янського районного суду Черкаської області із вказаним вище позовом.
В обґрунтування позову вказав, що постановою № R241393 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Із притягненням до адміністративної відповідальності позивач не погоджується, оскільки на момент накладення адміністративного стягнення закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач зазначив, що у його електронному військово-обліковому документі вказано, що відповідач звернувся до Національної поліції з приводу допущеного позивачем правопорушення 13 квітня 2025 року, тому вважає, що саме цю дату слід вважати датою виявлення вчиненого ним правопорушення. Проте до адміністративної відповідальності його було притягнуто постановою від 07 грудня 2025 року, тобто після закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, з дня виявлення порушення.
Таким чином, вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 07 грудня 2025 року винесена з грубим порушенням норм законодавства, у зв'язку з чим просить її скасувати та провадження по справі закрити, за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала судді від 15 грудня 2025 року надіслана відповідачеві на електронну адресу 15 грудня 2025 року.
Окрім того, на час прийняття судом рішення у справі на адресу суду від відповідача відзив на позовну заяву, письмові та електронні докази чи заяви, що підтверджують заперечення проти позову, не надходили.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Судом встановлено, постановою № R241393 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 07 грудня 2025 року за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Як вбачається із додатку «Резерв +», сформованого 06 грудня 2025 року, ОСОБА_1 військовозобов'язаний, номер в реєстрі Оберіг 060820201388675000017, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву, непридатний в мирний час, обмежено придатний у військовий час, дата ВЛК - 06 квітня 2012 року, 13 квітня 2025 року не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтю 210-1 КУпАП доповнено частиною 3 Законом України від 09 травня 2024 року № 3696-IX, який набрав чинності 19 травня 2024 року.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також абз. 3 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно із ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року в справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
У ст. 38 КУпАП Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року № 3696-IX внесено зміни та після частини шостої доповнено новою частиною такого змісту: «Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення».
Як вказано вище, встановлено обов'язок громадян з'явитися, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Крім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
За обставинами цієї справи позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП 13 квітня 2025 року.
Суд зауважує, що про неявку позивача за викликом по повістці ТЦК стало відомо 13 квітня 2025 року, коли позивач не з'явився по повістці. Отже, відповідачем правопорушення виявлено щонайменше 13 квітня 2025 року.
Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинено дій, які він повинен вчинити цього дня, а днем виявлення є наступний день - 14 квітня 2025 року.
Таким чином, датою виявлення правопорушення є 14 квітня 2025 року, коли відповідач виявив, що ОСОБА_1 не з'явився до ТЦК та СП.
Однак оскаржувана постанова № R241393 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена 07 грудня 2025 року, тобто більш ніж через три місяці після такої неявки, отже - після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Будь-яких доказів неможливості винесення постанови відповідачем у передбачений ст. 38 КУпАП строк суду не надано.
Таким чином, суд зазначає, що на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови 07 грудня 2025 року останній повинен був з'ясувати момент виявлення адміністративного правопорушення та у випадку спливу передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення - закрити провадження у справі, однак цього не зробив, тобто діяв всупереч вимогам Закону, що є достатньою підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З аналізу викладеної норми суд приходить до висновку, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що оскаржувана постанова в мотивувальній частині повного опису обставин таких даних не містить, зокрема, не містить дати, часу вчинення адміністративного правопорушення.
Ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за таких обставин: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R241393 від 07 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
Звертаючись до суду з наведеним позовом, ОСОБА_1 приєднав до матеріалів справи квитанцію № 0917-6345-8637-3297 від 13 грудня 2025 року про сплату 605,60 грн судового збору.
Відтак слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72, 77, 90, 139, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи задовольнити.
Скасувати постанову № R241393 від 07 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (складення) даного рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_1 від 12 серпня 2019 року, орган, що видав, - 7119; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Суддя Н.А. Білопольська