28.01.2026 Справа № 715/3698/25
Провадження № 2/696/157/26
28 січня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» Гурський Г.Ю. через систему «Електронний суд» звернувся до Глибоцького районного суду Чернівецької області суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 2943108795-468606 від 20 вересня 2021 року в розмірі 17 916,25 грн, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 5 500,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 12 416,25 грн; витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначає, що 20 вересня 2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 2943108795-468606 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «КОШЕЛЬОК» надало ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб в сумі 5 500,00 грн. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду у відповідача за вказаним договором утворилась заборгованість.
Ухвалою судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2025 року цивільну справу направлено за територіальною підсудністю до Кам'янського районного суду Черкаської області.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, у позовній заяві представник позивача Гурський Г.Ю. просив проводити розгляд даної справи без участі сторони позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання та шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 вересня 2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 2943108795-468606 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ( а.с. 9 (на звороті) - 14).
Між сторонами узгоджений графік розрахунків, що стверджується додатком № 1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 2943108795-468606 від 20 вересня 2021 року (а.с. 14 (на звороті) - 15).
Умови кредитування, серед іншого, відображені й у паспорті споживчого кредиту до договору № 2943108795-468606 від 20 вересня 2021 року (а.с. 8-9). З долученого до матеріалів справи підтвердження платежу АТ «ТАСКОМБАНК» від 29 вересня 2025 року вбачається, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» на підставі договору № 2943108795-468606 від 20 вересня 2021 року перерахувало на картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5 500,00 грн (а.с. 20).
За наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією від 30 грудня 2025 року за № 20.1.0.0.0/7-251229/29713-БТ, яка отримана за ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку за період з 19 вересня 2021 року по 21 вересня 2021 року було зараховано кошти в сумі 5 500,00 грн (а.с. 57-58).
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Позивач доводить, що має місце неналежне виконання зобов'язань позичальником. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.
Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість, яка, як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 27 жовтня 2025 року становить 17 916,25 грн та складається із заборгованості за сумою кредиту - 5 500,00 грн, заборгованості за відсотками за користування позикою - 12 416,25 грн (а.с. 16-17).
Відповідач належним чином не спростував наявну заборгованість та не надав заперечень стосовно факту укладення спірного договору з ТОВ «КОШЕЛЬОК».
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 17 916,25 грн підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат в сумі 10 000,00 грн. за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.
За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «КОШЕЛЬОК» надало копії таких документів: витяг з договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року; додаток від 15 жовтня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 27, 30).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «КОШЕЛЬОК» підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором № 2943108795-468606 від 20 вересня 2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в загальному розмірі 17 916 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 25 (двадцять п'ять) коп, що складається з тіла кредиту - 5 500 (п'ять тисячі п'ятсот) грн 00 коп, відсотків за користування позикою - 12 416 (дванадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн 25 (двадцять п'ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
В решті витрат за надання професійної правничої допомоги у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місцезнаходження: вул. Антонова, 8-А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, 08135, код ЄДРПОУ: 40842831.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Н.А. Білопольська