Справа № 569/19912/25
29 січня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Баланович М.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_2 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2020 року шлюб між нею та відповідачем розірвано.
Згідно судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач станом на 31.07.2025 року має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 44772,00 грн. Враховуючи те, що заборгованість виникла з вини відповідача, оскільки він будучи обізнаним про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на утримання дітей, не сплачував аліменти щомісячно в повному розмірі. В зв'язку з викладеним, просить стягнути з ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2022 року по липень 2023 року в розмірі 11017,27 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
27.01.2026 року від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, останній платіж був 31.07.2023 року, позивач звернувся до суду 22.09.2025 року, поза межами річного строку позовної давності. просить відмовити в позові.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 жовтня 2020 року шлюб між нею та відповідачем розірвано.
Згідно судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.08.2025 №199613 розмір заборгованості за період з 08.01.2020 по 31.07.2025 становить 44772,00 грн.
Дані розрахунки складені державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і сторонами не оспорюються. Доказів протилежного суду не надано.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.
Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p = (A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.08.2025 №199613 розмір заборгованості станом на липень 2025 року за період з 08.01.2020 по 31.07.2025 становить 44772,00 грн. Розмір заборгованості з 01.06.2022 року по липень 2023 року станом на липень 2023 року становить 2618 грн..
Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги про стягнення просить стягнути з ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2022 року по липень 2023 року в розмірі 11017,27 грн., тобто у розмірі, що перевищує 100% заборгованості по аліментах станом на липень 2023 року, суд вважає, що відповідно до положень ст. 196 СК України стягненню підлягає розмір неустойки (пені), який не перевищує 100 відсотків заборгованості, тобто в розмірі 2618 грн.
Стосовно доказів відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, суд вказує на таке.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'у п.22 роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК Українивідповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Крім того, варто враховувати, що згідно з частиною 1 ст. 20 Сімейного кодексу України до вимог що пов'язані із відповідальністю за прострочення сплати аліментів, позовна давність не застосовується.
Враховуючи вину відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів в розмірі 2618 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 274, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2022 року по липень (включно) 2023 року у розмірі 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 00 коп
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 03.02.2026
Суддя І.О.Гордійчук