Справа № 337/57/26
03 лютого 2026 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
До Костопільського районного суду Рівненської області за підсудністю надійшла вищевказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що при подачі до суду заяви позивачем було порушено вимоги цивільного процесуального законодавства, що регламентує порядок звернення до суду з позовними заявами, а саме порушено вимоги ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до позову додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0591730030 від 23.12.2025 року, з якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Однак, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два окремих кредитних договори: договір №4415069 від 11.09.2021, заборгованість за яким становить 72180 грн.; договір №77596759 від 14.09.2021 року, заборгованість за яким становить 14.09.2021 грн.
Відповідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч.2 ст 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 117384,89 грн. Зі змісту позову та доданих документів вбачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими кредитними договорам, укладеними відповідачем: договір №4415069 від 11.09.2021 року з ТОВ «Мілоан» та договір №77596759 від 14.09.2021 року з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», тобто позивач заявляє по суті дві самостійні вимоги майнового характеру, однак при цьому об'єднує суму заборгованості по двох окремих самостійних кредитних договорах в одну суму.
Таким чином, позов містить дві вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за двома окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Також, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.
Беручи до уваги, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 4844,40 грн. судового збору, тобто за кожну вимогу по 2422,40 грн (2422,40 грн * 2 = 4844,40 грн).
Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» необхідно доплатити 2422,40 грн. судового збору за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Рівн.обл/Костопіль м.тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012494
Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача - UA958999980313111206000017523
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Окрім того, відповідно до абзацу другого ч.1 ст.177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Представник позивача подаючи зазначену позовну заяву до суду, не додав до неї доказів відправки копії позовної заяви з додатками відповідачу посилаючи на те, що адреса відповідача заходиться на тимчасово окупованій території, де не працюють відділення АТ «Укрпошта».
Згідно відповіді №2231166 від 12.01.2026, відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме для надання суду доказу на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі та доказів надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Керуючись ст. ст.175,177,185,260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. С. Цвіркун