Справа № 561/69/26
03 лютого 2026 року с-ще Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025242000000464 від 25 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , судимого вироком Зарічненського районного суду від 19 травня 2025 року за ч.1 ст.182, ч.4 ст.190 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 за ч.1 ст.182 та ч.4 ст.190 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановлення іспитового терміну 1 рік, повторно вчинив кримінальне правопорушення.
Так, 24 лютого 2025 року приблизно о 19:4 год, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно повторно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом обману, отримав її логін та пароль до мобільного додатку «ПУМБ».
Надалі, використовуючи доступ до мережі Інтернет через оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_1 , без згоди потерпілої, незаконно використавши її персональні дані, увійшов в мобільний додаток «ПУМБ».
Після цього ОСОБА_4 усвідомивши, що кредитний ліміт на банківському картковому рахунку належному ОСОБА_6 , становить 1000,00 грн, перерахував вказані грошові кошти двома платежами по 7000,00 грн на банківську картку, яка належить ОСОБА_7 , до якої він попередньо мав доступ, сплативши при цьому комісію за переказ грошових коштів у сумі 558,52 грн з карткового рахунку потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами потерпілої на загальну суму 14558,52 грн та розпорядився ними на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив до постановлення вироку Зарічненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 182 та ч.4 ст. 190 КК України на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки волі.
03 лютого 2026 року між прокурором Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту вищезазначеної угоди, сторони визнають вищезазначені обставини формулювання обвинувачення і кваліфікацію діянь за ч.4 ст. 190 КК України. Обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Сторони узгодили вид покарання обвинуваченому - за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. У відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати призначене покарання за попереднім вироком Зарічненського районного суду від 19 травня 2025 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку, з покладенням обов'язків, передбачених пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, сторони в угоді зазначили і їх розуміють.
Відповідно до частин 6, 7 ст. 474 КПК України, суд на підставі пояснень сторін переконався в тому, що сторони уклали угоду добровільно і їх укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать закону, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, а правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України є вірною і передбачає на підставі ч. 4 ст. 469 КПК України можливість укладення угоди про визнання винуватості.
Обставин, що перешкоджали б призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, передбачене угодою про визнання винуватості, не встановлено.
Потерпіла ОСОБА_6 подала зписьмову заяву, у якій висловила згоду на укладення угоди про визнання винуватості між ОСОБА_4 та прокурором, претензій до обвинуваченого немає, оскільки обвинувачений відшкрдував щавдану їй шкоду у повному обсязі.
Враховуючи викладене, є підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.
Запобіжний захід не застосовувався. Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
З врахуванням наведених обставин, керуючись ст. 374, 475 КПК України
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 лютого 2026 року між прокурором Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 . разом з його захисником адвокатом ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 року і призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на один рік з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1