Справа № 549/6/26
провадження 1-кп/549/12/26
02 лютого 2026 року селище Чорнухи
Чорнухинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнухи кримінальне провадження №42025172040000108 від 19.12.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вороньки Лубенського району Полтавської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є депутатом, не є особою з інвалідністю, перебуваючого на військовому облік, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-
14.10.2025 постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області, у справі №549/436/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У подальшому, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що вказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосудця України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом при наступних обставинах.
Так, 17.11.2025 близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_4 , знаючи про наявність вказаних обмежень та вказаної постанови Чорнухинського районного суду від 14.10.2025 про позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2108», д.н.з. НОМЕР_1 та рухався на ньому по вулиці Перемоги в с.Вороньки Чорнухинської ТГ Лубенського району Полтавської області, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції СПД № 2 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, та відносно останнього було складено протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті та надав показання, що дійсно знаючи про постанови суду, відповідно до яких його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, не виконував ці судові рішення та продовжував керувати автомобілем.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим змісту фактичних обставин справи, у вчиненні яких він звинувачується, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції в судовому засіданні, де обвинувачений визнає свою вину у вчиненні злочину, суд приймає їх до уваги такими, що відповідають дійсності без повного дослідження всіх доказів по справі, визнавши згідно ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною повністю. Його протиправні діяння, що виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, містять всі ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинуваченим вчинено не тяжкий злочин, він офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, здійснює догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю.
Відповідно до положень ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
У матеріалах справи наявна досудова доповідь, відповідно до якої виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене, характер суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, наявність пом'якшуючих, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, звільнивши останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75,ст. 76 КК України. Зазначене покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання немає. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз відсутні.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов'язків:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази п'ять DVD дисків з відео файлами під назвами:
DVD диск № 1 на якому міститься два відеозаписи під назвами: 0000000-000000-20250929145033_0001В,0000000-000000-20250929152035_0002В, датовані 29.09.2025;
DVD диск № 2 на якому міститься шість відеозаписів під назвами: 0000000-000000-20250929155035_0003В, 0000000-000000-20250929145223_0008В, 0000000-000000-20250929152224_0009, 0000000-000000-20250929155224_0010, 0000000-000000-20250929160318_0013, 0000000-000000-20250929160321_0014, датовані 29.09.2025;
DVD диск № 1 на якому містить один відеозапис під назвою «1», датований 17.11.2025;
DVD диск № 2 на якому міститься один відеозапис під назвою «2», датований 17.11.2025;
DVD диск № 3 на якому міститься два відеозаписи під назвою «3» та «4», датовані 17.11.2025, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №42025172040000108, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1