Справа № 548/147/26
Провадження №4-с/548/6/26
29.01.2026 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , державний виконавець Хорольський відділ Державної виконавчої служби у Лубенському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", третя особа ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
До Хорольського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 , державний виконавець Хорольський відділ Державної виконавчої служби у Лубенському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", третя особа ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до вимог частин 1-4 статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У свою чергу, положеннями ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Окрім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 585/2436/21 (провадження №14-8цс23), якою справу повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 , державний виконавець Хорольський відділ Державної виконавчої служби у Лубенському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", третя особа ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання в частині оскарження постанови старшого державного виконавця Хорольського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксани Володимирівни про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн. по виконавчому провадженню ВП №79334451 та постанови старшого державного виконавця Хорольського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксани Володимирівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 340,00 грн. по виконавчому провадженню ВП№79334451, належить до юрисдикції адміністративного суду.
Положеннями Цивільного процесуального кодексу України не визначено правових наслідків подачі скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби у порядку цивільного судочинства з порушенням правил щодо юрисдикції.
Разом з тим, у відповідності до роз'яснень, наданих в пункті 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у випадку подання у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса, суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою, а помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК (пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК у новій редакції).
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що скарга в частині оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, що належить до юрисдикції адміністративного суду, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
У частині оскарження визнання виконавчого листа №548/696/24, виданого Хорольським районним судом Полтавської області 02.10.2025 року, таким, що не підлягає виконанню та зобов"язання державного виконавця Хорольського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксану Володимирівну винести постанову про закриття виконавчого провадження ВП №79334451, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства Хорольським районним судом Полтавської області.
Відповідно до частини п'ятої статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Положеннями частини першої статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Згідно із частиною другою статті 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Також, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду України у справі №755/8494/16-ц від 06.09.2017 вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
Також, у постанові Великої палати Верховного суду у справі №320/7888/16-ц від 03.10.2018 вказано, що сторони повинні дотримуватись процесуальних строків і пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.
При цьому, обставин, які об'єктивно є непереборними, не залежали від волевиявлення ОСОБА_2 та її представника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили своєчасне звернення до суду із скаргою у визначений законом строк у скарзі не зазначено і у судовому засіданні не встановлено, а тому підстав для поновлення строку звернення до суду з даною скаргою суд не вбачає, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без розгляду.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що суди повинні враховувати, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові (постанова Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19).
Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
У скарзі зазначено, що скаржник дізналась про порушення своїх прав 19.11.2025, і оскільки ОСОБА_1 реалізовувала передбачене законом право на отримання безоплатної правничої допомоги, а доручення адвокату на представництво інтересів ОСОБА_1 було надано лише 09.01.2026, просила поновити строк на подачу скарги.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до скарги не додано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, тому суд позбавлений можливості встановити чи пропущено скаржником строк за поважних причин.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Частиною другою статті 449 ЦПК України передбачено, що у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що скаржником не зазначено причин пропуску десятиденного строку, встановленого пунктом а) частини першої статті 449 ЦПК України, суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду та повернення її скаржнику.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», п.1 ч.1 ст.255, ст.ст.449, 450, 451 ЦПК України, суд,-
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного процесуального строку на оскарження постанови державного виконавця.
Скаргу ОСОБА_1 , державний виконавець Хорольський відділ Державної виконавчої служби у Лубенському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", третя особа ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в частині визнання виконавчого листа №548/696/24, виданого Хорольським районним судом Полтавської області 02.10.2025 року, таким, що не підлягає виконанню та зобов"язання державного виконавця Хорольського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксану Володимирівну винести постанову про закриття виконавчого провадження ВП №79334451 -залишити без розгляду.
Провадження у справі в частині оскарження оскарження постанови старшого державного виконавця Хорольського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксани Володимирівни про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн. по виконавчому провадженню ВП №79334451 та постанови старшого державного виконавця Хорольського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксани Володимирівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 340,00 грн. по виконавчому провадженню ВП№79334451, закрити та роз'яснити ОСОБА_2 , що скарга в цій частині належить до підсудності Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Суддя: О.В. Коновод