Справа № 545/4637/25
Провадження № 2/545/464/26
02.02.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Цибізової С.А.,
з участю секретаря - Синегуб Д.В.,
розглянувши у розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивач звернулася до суду з клопотанням про направлення міжнародного запиту з метою встановлення місця проживання, місця роботи та доходів відповідача посилаючись на те, що їй відомо, про те, що відповідач на даний час проживає за межами України, а саме у Королівстві Нідердандів, де він офіційно працевлаштований. У зв'язку з тим, що їй не відома точна адреса проживання, місце роботи, а також дані про офіційні доходи, самостійно отримати таку інформацію не має можливості, тому посилаючись на ст.498 ЦПК України просила суд направити через Міністерство юстиції України міжнародний запит (міжнародне доручення) до центрального органу Королівства Нідерландів для встановлення точного місця проживання відповідача ОСОБА_2 , отримання інформації про його офіційне місце роботи та розмір доходів, а також, підтвердження інших відомостей, необхідних для належного розгляду справи про стягнення аліментів.
У судовому засіданні позивач пояснила, що під підтвердженням інших відомостей має на увазі, зокрема, доходи відповідача. Позивач клопотання підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що позивчем не здійснено заходів щодо самостійного отримання даних доказів.
Суд заслухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів, потрібно враховувати приписи ст.1 82 СК України та брати до уваги, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Згідно з ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 1 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970, судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу іншої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.
Згідно зі ст. 2 Конвенції від 18.03.1970 договірна Держава назначає Центральний Орган, який зобов'язується отримувати судові доручення, що надходять від судових органів іншої Договірної Держави, та передавати органу, компетентному на їх виконання.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» та з метою удосконалення організації роботи судових органів та органів системи Міністерства юстиції України враховуючи те, що відповідно до міжнародних договорів України у сфері правових відносин та правової допомоги у цивільних справах Міністерство юстиції України визначено центральним органом.
Особливості виконання Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 визначено розділом VI, а особливості виконання Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року визначено розділом VIІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54(далі Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за № 573/15264.
Відповідно до п. 1.7, 1.8, 1.9 вказаної інструкції суди України з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через головні територіальні управління юстиції та Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги.
Згідно з п. 2.1 Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суді України виникне необхідність у врученні документів або отримання доказів, в проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
За нормами п.2.1.2. Інструкції у разі, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення повинно містити, зокрема, наявні дані про фізичну особу: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство, місце роботи чи професія.
Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються на мові, передбаченій відповідним міжнародним договором України.
Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, необхідно додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.
Відповідно до п. 7.3 цієї Інструкції доручення суду України на підставі Конвенції про отримання доказів надсилається через Мін'юст, який переправляє його центральному органу, визначеному відповідною державою.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за даними Державної прикордоної служби 31.01.2025 року виїхав з території України 31.01.2025 року за документом GH413431. Інформація щодо повернення в Україну відсутня.
Суд зазначає, що клопотання сторони позивача про витребування інформації стосується особи, яка перебуває в Королівстві Нідерланди, що позбавляє суд можливості самостійно витребувати заявлену стороною позивача інформацію, тому копії процесуальних документів у справі для виконання підлягають направленню в порядку правової допомоги згідно зі ст. 498, ст. 499 ЦПК України та відповідно до положень Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази вправі клопотати про витребування доказів судом.
Враховуючи, що отримання даних, які просить витребувати позивач сприятиме повному та всебічному встановленню усіх обставин у справі, тоді як позивач об'єктивно позбавлена можливості отримати такі докази самостійно, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання потрібно задовольнити.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Отже, до надходження відповіді на судове доручення про надання правової допомоги провадження у справі потрібно зупинити.
Керуючись ст. 84, 252, 253, 258-261, 268, 353-354, 498, 499 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Клопотання позивача задовольнити.
Доручити компетентному органу Королівства Нідерланди встановити точне місце проживання, інформацію про офіційне місце роботи, інформацію про розмір доходів відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Полтава, Полтавська область, Україна, громадянин України, останнє відоме місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 , останнє відоме позивачу місце проживання: АДРЕСА_2 , останнє відоме позивачу місце роботи: Фізична особа - підприємець, індивідуальний податковий носмер: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 дата видачі 10 січня 2024 року, орган, що видав 5312 ) за період з 01.02.2025 року по час надання відповіді.
Надіслати судове доручення до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для організації його виконання.
У випадку неможливості виконання цього доручення повідомити про обставини, що перешкоджають його виконанню.
Провадження у справі зупинити до надходження відповіді від компетентного органу Королівства Нідерланди про виконання цього доручення.
Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в частині витребування доказів та судового доручення окремо від судового рішення оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: С. А. Цибізова