Справа № 545/5199/25
Провадження № 2/545/129/26
"23" січня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Синегуб Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №2324646 в розмірі 24540 грн., з яких: 8000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 16000 грн. - сума заборгованості за пенею, 528,80 грн. - комісія за надання кредиту.
В обґрунтування зазначив, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (з фіксованою диференційованою ставкою) №2324646. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до відповідача в сумі 24540грн.
Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.42,43).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою ставкою) №2324646, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 354308, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , про що свідчить п. 29 Договору, в якому зазначені юридичні адреси та реквізити сторін.
Умови кредитування, з якими погодився відповідач, вказані безпосередньо в Договорі та передбачають: строк позики/строк договору 15 днів, сума кредиту 8000 грн., процентна ставка/день (фіксована) - 0,45 %, орієнтована річна процентна ставка - 449,02 %. Дата повернення позики - 15.08.2024, орієнтована загальна вартість кредиту становить 8540 грн. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку Позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.
Відповідно до п. 21 договір укладається у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» (зворот а.с.9).
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
У відповіді АТ «Універсал Банк» від 03.12.2025 зазначено, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 та в руху коштів по картці зазначено, що 01.08.2024 на картку зараховано 8000 грн.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2324646 від 01.08.2024 вбачається, що загальна заборгованість за період з 01.08.2024 по 24.09.2024 складає 24540 грн., з яких основний борг 8000 грн., проценти 11,20 грн., пеня 16000 грн., комісія 528,80 грн. (а.с.13).
Отже, позичальник умови договору позики належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Установлено, що 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладений договір факторингу №14/06/21 відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна продажу) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (а.с.15-18)
Набуття права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21, відповідно до якого сума заборгованості за основною сумою боргу складає 24540 грн., сума заборгованості за відсотками становить 11,20 грн., сума заборгованості по пені 16000 грн., комісія 528,80 грн., разом 24540 грн. (а.с.12).
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведеним договором.
Щодо нарахування відсотків.
Згідно п.2.4 процентна ставка/день 0,45% (фіксована).
Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору:540.00 грн.) / (загальний розмір споживчого кредиту (сума позики): 8000 грн.) / (строк дії договору: 15 днів) х100%=0,45% відсотків в день.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.
Щодо стягнення комісії за надання кредиту.
У п.2.4 сторони визначили, що комісія за надання позики становить 6,61 % від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 528,80 грн.).
Підписавши договір, відповідач погодився із вказаною умовою отримання кредиту, а отже повинен сплатити комісію за його надання.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Згідно п. 2.4 договору зазначено, що пеня складає 5% на день (зворот а.с.7).
Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом № 4643-IX затверджено Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 14 липня 2025 року №468/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується до 03 лютого 2026 року.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2324646 від 01.08.2024, вбачається, що заявлена до стягнення пеня за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором становить 16000 грн. (а.с.15).
Водночас стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч. 1 ст. 527 ЦК України.
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики №2324646 від 01.08.2024 у розмірі 8540 грн., що складається з наступного: основний борг 8000 грн.; проценти 11,20 грн.; комісія за надання 528,80 грн.
В частині позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Ціна позову 24540 грн., позов задоволений на суму 8540 грн., тобто на 34,80 %.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1053,74 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором позики №2324646 від 01.08.2024 в розмірі 8540 грн., а також судовий збір у розмірі 1053,74 грн.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 28.01.2026.
Суддя О. В. Любчик