Дата документу 29.01.2026Справа № 554/1697/25
Провадження № 1-кс/554/1950/2026
29 січня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка, Новотроїцького району, Херсонської області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, за матеріалами досудового розслідування №22025170000000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025 року,-
Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , яке мотивує наступним.
Наприкінці 2024 року, більш точну дату під час досудового розслідування наразі не встановлено, у громадянина України ОСОБА_4 , який маючи достатній рівень освіти та життєвого досвіду для обізнаності щодо факту збройної агресії РФ проти України, усвідомлюючи, що з початку збройної агресії РФ її спеціальні органи та їх представники ведуть розвідувальну діяльність, в т.ч. і з використанням можливостей різноманітних соціальних мереж, інтернет-месенджерів, в т.ч. і «Однокласники»,знаючи про дію на всій території України режиму воєнного стану, а також введеної органами державної влади заборони щодо збору та передачі даних про розміщення сил та засобів ЗСУ,виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
З цією метою, 23.12.2024 року ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, з метою подальшого поширення інформації щодо розташування Збройних Сил України, перебуваючи у м. Києві, використовуючи власний мобільний телефон марки «Ulefone armor 24» (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) і номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , зареєструвався в соціальній мережі «Однокласники» (за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») під обліковим записом « ОСОБА_7 ».
При цьому, при реєстрації вказаної соціальної мережі, з метою конспірації та подальшого уникнення відповідальності за вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 використав установчі дані своєї знайомої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не давала на це згоду та була не обізнана в протиправних планах останнього.
В подальшому, упродовж 2024-2025 років вище вказаний акаунт, зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 в соціальній мережі «Однокласники» ОСОБА_4 особисто систематично використовував, у тому числі для вчинення протиправної діяльності, зокрема поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
ОСОБА_4 , тимчасово мешкаючи упродовж другої половини 2024 року в с.Вікторія Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області був досконало обізнаним про те, що в зазначеному населеному пункті в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, для забезпечення обороноздатності держави, розміщено особовий склад та озброєння військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України (НОМЕР_5 окремої артилерійської бригади Збройних Сил України).
08.01.2025 року на виконання свого протиправного плану ОСОБА_4 перебуваючи у с. Кишеньки Кобеляцького району Полтавської області, використовуючи власний мобільний телефон марки «Ulefone armor 24», за допомогою Інтернет-браузеру «Google Chrome» та номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , здійснив авторизований доступ до облікового запису « ОСОБА_7 » у соціальній мережі «Одноклассники» (за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).
В подальшому, діючи умисно на виконання свого протиправного плану, в умовах воєнного стану ОСОБА_4 , використовуючи власний мобільний телефон з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 та інстальованим застосунком «Google Maps» шляхом виготовлення знімків екрану (скриншотів) мобільного телефону (у кількості 3 шт.) здійснив фіксацію на карті с. Вікторія Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області, де на той час, в межах населеного пункту були розміщені об'єкти (особовий склад та озброєння) військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України.
Зазначені вище знімки екрану (у кількості 3 шт.) на яких зафіксовано назву населеного пункту, назву вулиць, ОСОБА_4 умисно помістив до окремої папки, яку назвав «Штаб 48 арта. гради..Богдан, геоцинти, саушки», чим надав роз'яснення щодо розташування військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України (НОМЕР_5 окремої артилерійської бригади Збройних Сил України) за можливості їх ідентифікації на місцевості та поширив у вказані соціальній мережі «Однокласники», чим довів до відома та зробив доступною до вільного перегляду невизначеному колу осіб, у тому числі користувачам вказаної соціальної мережі. «Однокласники».
Відповідно до інформації, наданої Міністерством оборони України від 21.04.2025 року, підтверджено розташування об'єктів військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України, зокрема на території АДРЕСА_3 за координатами:
- 50.2419921613662, 32.27763707312598;
- 50.24245458790815, 32.27802923983022;
- 50.24210580898297, 32.27954888580915;
- 50.242862187327496, 32.28071566767846;
- 50.242845519314678, 32.281424273483815;
- 50.23874159486939, 32.28439450311863;
- 50.24590144062701, 32.27878913016433.
Вказана інформація про місце розташування особового складу Збройних Сил України у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалася.
В той же час, поширена ОСОБА_4 інформація, надана іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, може завдати шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України та Міністерством оборони України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
28.01.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке віднесене законом про кримінальну відповідальність до злочинів проти основ національної безпеки України.
На підставі наведеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що хоче служити в подальшому, буде з'являтися на виклики до слідчого, суду.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ризики не доведені, всі докази знаходяться в розпорядженні органів досудового розслідування. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що 28.01.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке віднесене законом про кримінальну відповідальність до злочинів проти основ національної безпеки України.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами а саме: повідомленням 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Полтавській області про виявлення ознак кримінального правопорушення від 29.01.2025 року; матеріалами виконаних доручень 3 відділом ГВ ЗНД УСБУ в Полтавській області; протоколом огляду від 27.03.2025; матеріалами обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 де виявлено і вилучено мобільний телефон та сім карту з номером мобільного оператора, якими користувався підозрюваний; протоколом огляду мобільного телефону від 06.05.2025; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 25.01.2026 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28.01.2026; протоколом допиту свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; інформацією наданою МО України, Генеральним штабом ЗС України, військовою частиною НОМЕР_4 , у тому числі щодо розміщення інформації про розташування Збройних Сил України у відкритому доступі; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності;
-наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;
Під час надання оцінки наявності вказаних ризиків, слідчим суддею також враховується, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.
При цьому, будь-який інший запобіжний захід до підозрюваного застосувати неможливо, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою, а отже застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не є можливим згідно з процесуальними нормами.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а саме щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан її здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_12 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Вимоги сторони захисту про обрання більш м'якого запобіжного заходу суд вважає безпідставними, виходячи з вищевказаних обставин.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 59 днів, який обчислювати з 13 год. 21 хв. 29 січня 2026 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 28.03.2026 року, 13 год. 21 хв.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1