Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2168/25
Провадження № 3/542/11/26
02 лютого 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
09 грудня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
З протоколу від 28 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 526228 (а.с. 3), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, вбачається наступне.
28 листопада 2025 року о 14 год 36 хв у с. Лелюхівка на дорозі М-22 Полтава-Олександрія, 30 км, водій громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторного протягом року відповідно до постанови серії ЕНА 3745787 від 28.12.2024. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, а також що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатись у суді, до суду не з'являвся. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток на адресу, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та повідомлена ОСОБА_1 особисто, що вбачається із відеозапису з камери поліцейського, а саме: вул. Новоселівська, 17, с. Діброва, Полтавський район, Полтавська область.
У судове засідання, що призначене на 02 лютого 2026 року, ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 22).
Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав, пояснень щодо встановленого в протоколі порушення до суду не надавав.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що суд повідомляв у встановленому законом порядку ОСОБА_1 про проведення судових засідань, зважаючи на те, що він, як особа, якій відомо про факт складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не виконав добросовісно свої процесуальні обов'язки щодо явки в судові засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Слід зазначити, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Не зважаючи на це, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності із доданими до нього матеріалами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з частиною 5 статті 126 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху України, встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно частини 10 статті 15 Законом України «Про дорожній рух», встановлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526228 від 28 листопада 2025 року (а.с. 3), який містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 4);
- рапортом старшого інспектора відділення безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Едуарда Білоконя від 28 листопада 2025 року, в якому вказано, що під час несення служби за перевищення встановленого обмеження швидкості в межах населеного пункту, було зупинено автомобіль Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та встановлено, що водій керував транспортним засобом, не маючи при цьому права керування. Відповідно до постанови серії ЕНА 3745787 від 28.12.2024 правопорушення вчинено повторно протягом року. Подія була зафіксована на нагрудну бодікамеру № 476949 та № 476977 (а.с. 6);
- інформацією з Адмінпрактики порталу Армор, з якого встановлено, що ОСОБА_1 на підставі постанови серії ЕНА 3745787 від 28.12.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП (а.с. 8);
- відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 9).
Відповідно до інформації з Адмінпрактики порталу Армор встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови серії ЕНА 3745787 від 28.12.2024 за частиною 2 статті 126 КУпАП, у зв'язку з тим, що він, керуючи транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (а.с. 8).
Відомості про скасування вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.
Судом досліджено відеозапис події з камери поліцейського, який є додатком до протоколу.
З відеозапису 476949 встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (на відео: 01:57-02:00).
На відеозаписі 476949 (на відео: 02:58, 23:58) зазначено про повторність вчиненого правопорушення.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи, вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом відповідної категорії.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення, суд зазначає, що обставин, передбачених статтею 34 КУпАП, які пом'якшують відповідальність, а також обставин, передбачених статтею 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність, не встановлено.
Санкцією частини 5 статті 126 КУпАП для водіїв передбачено вид стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до довідки старшого інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капітана поліції Ольги Галайди від 01 грудня 2025 року зазначено, що по обліковим базам даних Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 09 липня 2025 року з категорією «С». Протягом року вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене частинами 2-4 статті 126 КУпАП, а саме: 28.12.2024 було винесено постанову серії ЕНА 3745787 за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу - 3400 грн (а.с. 7).
При призначенні покарання суд враховує висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 (справа №702/301/20), яка звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи, наведені у вказаній постанові, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд зазначає, що на необхідності під час розгляду справ про адміністративні правопорушення застосовувати за аналогією окремі положення кримінального процесуального законодавства та/або окремі висновки, сформовані в рішеннях Касаційного кримінального суду, зокрема, й сформовані у постанові Об'єднаної палати ККС у складі Верховного Суду від 04.09.2023 № 702/301/20, наголошено й у Листі голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду О. Марчука від 04.12.2025 № 718/0/158-25.
Також, у вказаному Листі голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду О. Марчука від 04.12.2025 № 718/0/158-25 акцентовано увагу на тому, що частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено «накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого». Вказане положення є імперативним щодо позбавлення права керування транспортним засобом, і таке стягнення має бути застосовано безальтернативно. При цьому дискреція в такому разі можлива лише щодо строку застосування такого заходу.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу порушника, обставини вчинення ним правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також, запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, що передбачено частиною 5 статті 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 грн.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», із правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, частиною 5 статті 126, статтями 276-280, 283, 285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва