Справа № 535/1088/25
Провадження № 2/535/85/26
29 січня 2026 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області
у складіголовуючого - суддіМальцева С.О.,
за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.С.
Справа № 535/1088/25
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС»;
відповідач: ОСОБА_1 ;
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
10 листопада 2025 року Товариство з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі - ТОВ «ФК«Солвентіс») через систему Електронний суд звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2579432 від 07.08.2019. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 07.08.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2579432. Відповідно до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» розміщені на сайті кредитодавця URL: https://alexcredit.ua за посиланням URL: https://alexcredit.ua /umovi.На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 10000 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, у неї виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 15 338,00 грн, що включала в себе заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками 5 338,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями 0 грн; заборгованість за пенею - 0грн.
10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладено Договір факторингу № АК-10/06/2025 (далі - «Договір факторингу-1»).
07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено Договір факторингу № ДФ-07072025 (далі- «Договір факторингу-2»).
Згідно з Договором факторингу-1 від 10.06.2025 та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 відбулося відступлення права вимоги за Договором № 2293048 від 16.05.2019 до ТОВ «ФК«Солвентіс».
Всупереч умовам договору відповідач добровільно не виконав свого зобов'язання, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 15 338,00 грн та судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи товариство та представник повідомлялися судом належно, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, не заперечують щодо заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився; про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно. До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача та його представника, позовні вимоги не визнають.
16.12.2025 до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому сторона відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог, мотивуючи відсутністю у справі належних платіжних документів, що підтверджують перерахування коштів відповідачу відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також, позивачем долучено самостійно складений розрахунок заборгованості про стан заборгованості за договором №2579432 від 07.08.2019. Розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу, у зв?язку з чим не може бути належним та допустимим доказом, у відповідності до ст. 77 ЦПК України, а також не дає можливості перевірити достовірно відомості чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. 3 огляду на вищевикладене відповідач вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності у відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ним умов договору, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв?язку з необґрунтованістю. Також, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження здійснених (понесених) витрат на професійну допомогу ТОВ «ФК «СОЛЕНТІС», оскільки до позову не долучено доказу, який підтверджує понесені витрати.
18.12.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне. Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт набуття ним права вимоги до Відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з яких вбачається факт відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит №2579432 від 07.08.2019 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», у зв?язку з чим право вимоги до Відповідача у повному обсязі на законних підставах перейшло до Позивача. Позивач надав суду документи, щодо надання кредитних коштів Позичальнику, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором N? 2579432 від 07.08.2019 та довідку від ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 04.11.2024, в якій виснується, про успішність проведення платежу. Таким чином, наданий документ - довідка ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 04.11.2024 - є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів Відповідачу, адже містить усі обов?язкові реквізити електронного документа, що забезпечує автентичність і цілісність документа та підтверджує його юридичну силу та містить унікальні ідентифікаційні дані транзакції, що унеможливлює підробку або сумнів у достовірності операції. Отже, Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі Відповідача, які були передані від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».
13.01.2026 до суду через систему Електронний суд від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог входячи з наступного. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що «оскільки відповідно до п. 1.5. Кредитного договору №2579432 від 07.08.2019 року нарахування процентів після спливу узгодженого строку повернення кредиту є правом Кредитодавцяч, а не його обов'язком, нараховані проценти за період 07.10 2019-23.10.2019 року не підлягають його включенню до розміру заборгованості, що підлягає списанню». При цьому також повідомляючи про те, що ОСОБА_1 було здійснено погашення процентів за користування кредитом 04.09.2019 у розмірі 3 332,00 грн, що також вбачається з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №2579432 від 07.08.2019. Разом з тим звертаємо увагу, що п. 1.9. Договору №2579432 від 07.08.2019 сторонами узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 06.09.2019 (включно). Проте, нарахування процентів здійснювалося й після встановленого Договором строку, а саме після 06.09.2019 року, що вбачається з матеріалів справи, а тому є незрозумілими дії позивача в межах кредитного договору, що у свою чергу дає підстави вважати про те що позивач діє поза межами норм та умов договору та незаконно нараховує проценти за користування. Крім того вважаємо, що позивачем не доведено дотримання порядку, передбаченого чинним законодавством та договорами факторингу -1 від 10.06.2025року №AK-10/06/2025, а також договорі факторингу -2 від 07.07.2025 №ДФ-07072025, щодо повідомлення належним чином боржникові про відступлення права грошової вимоги факторові та визначену грошову вимогу, яка підлягає виконанню, а також вказаний фактор, якому має бути здійснений платіж. Жодних повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові, визначеної грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також повідомлення про фактора, якому саме має бути здійснена плата стосовно суми заборгованості ОСОБА_1 не отримувала, а тому не була належним чином повідомлена. Щодо тверджень позивача про надіслану вимогу-повідомлення про обов?язок погашення заборгованості за кредитним договором №2579432 від 07.08.2019 року вкотре зазначаємо, що позивач не надано належних та допустимих доказів дійсної відправки вимоги на поштову адресу ОСОБА_1 .
У зв'язку з відсутністю учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку частини другої статті 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності їх достатності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
07.08.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №2579432 від 07.08.2019. Відповідно до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 2579432, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надається кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника у розмірі 10000 грн на строк 28 днів до 06.09.2019 включно (пункт 1.4, 1.9, 1.10 Договору). Згідно із пунктом 1.5 -1.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом та пені здійснюється, виходячи з базової процентної ставки, акцій, програми лояльності, спеціальної процентної ставки по кредиту після спливу узгодженого строку повернення кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом за акційними ставками та ставками програми лояльності здійснюється тільки за умови повернення кредиту до спливу узгодженого строку повернення кредиту, наведеного у пункту 1.9 цього Договору. У випадку виникнення заборгованості проценти за користування кредиту за період узгодженого строку повернення кредиту нараховуються, виходячи із базової процентної ставки, а поза межами цього строку виходячи із спеціальної ставки, встановленої для періоду, що перевищує узгоджений строк повернення кредиту. Пунктом 1.6 Договору базова процентна ставка за один день користування кредитом 1,7%; акційна ставка або за програмою лояльності 1,19%; спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом поза межами узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) 3%.
Згідно із пунктом 2.1.4 позичальник має право на продовження узгодженого строку повернення кредиту за заявою позичальника шляхом укладення між сторонами Додаткової угоди, відповідно до умов, визначених у розділі 12 Правил (а. с. 18-20).
На виконання умов кредитного договору кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, номер карти НОМЕР_1 , номер операції 72333967705922211075849272683317, дата проведення платежу: 07.08.2019, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Елаєнс» від 04.11.2024 (а. с. 37).
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, згідно із детальним розрахунком заборгованості за Договором про надання кредиту № 2579432 від 07.08.2019 у неї виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 15 338,00 грн, що включала в себе заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками 5 338,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями 0 грн; заборгованість за пенею - 0 грн.
10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (а.с. 21-25).
07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено Договір факторингу № ДФ-07072025 (а. с. 28-32).
Згідно з Договором факторингу-1 від 10.06.2025 та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 відбулося відступлення права вимоги за Договором № 2579432 від 07.08.2019.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 до ТОВ «Солвентіс» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 15 338,00 грн, що включала в себе заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками 5 338,00 грн.
10.07.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» ОСОБА_1 надіслав вимогу-повідомлення про обов'язок погашення заборгованості за кредитним договором (а. с. 40).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон № 1734-VIII "Про споживче кредитування" (далі - Закон № 1734-VIII).
Положенням статті 3Закону України№ 675-VIII«Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «ФК «Солвентіс» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «ФК «Алекскредит», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та надані у справі докази, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт укладення Договору № 2579432 від 07.08.2019 між ТОВ «Солвентіс» і ОСОБА_1 та отримання кредитних коштів з огляду на таке.
Відповідачем не заперечувався факт укладення кредитного договору, тому обставина відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідач стверджує, що позивачем не доведено належними доказами факт перерахування кредитних коштів через невідповідність довідки ТОВ ФК «Елаєнс» від 04.11.2024 вимогам первинних документів згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У пункті 52 постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі 916/735/23 викладено висновок про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності належного підтвердження перерахування коштів, зважаючи на те, відповідач не позбавленим був можливості навести докази, що спростовують зарахування кредитних коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 2579432 від 07.08.2019, суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 грн відповідачем на момент пред'явлення позову не була погашена. Доказів, що підтверджували б часткове чи у повному розмірі погашення зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано. Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо розміру заборгованості за відсотками суд зважає, що пунктом 1.9 кредитного договору сторонами встановлено узгоджений строк повернення кредиту 28 календарних днів до 06.09.2019 включно. Вказаний строк повернення кредиту може бути продовжений за заявою позичальника шляхом укладення Додаткової угоди відповідно до умов, визначених у розділі 12 Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредиту», що розміщені на сайті https://alexcredit.ua (пункт 2.1.4 та 2.2.2 Договору). У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження продовження між сторонами Узгодженого строку повернення кредиту в порядку, передбаченого умовами Договору. Тому нарахування процентів після спливу 06.09.2019 є мірою відповідальності боржника за користування кредитними коштами за період після закінчення строку кредитування, що відповідає положенням статті 625 ЦК України. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.
Беручи до уваги положення пункту 1.5та 1.6 Договору № 2579432 від 07.08.2019, наведеного у графіку платежів розміру процентів, необхідних до сплати за користування кредитом у випадку виникнення заборгованост і(неповернення зобов'язання) до спливу Узгодженого строку кредитування, а також те, що ОСОБА_1 частково було погашена заборгованість за відсотками у розмірі 3 332,00 грн, суд вважає, що розмір заборгованості за процентами за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2 006,00 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 2579432 від 07.08.2019 у загальному розмірі 12 066,00 грн, що включає заборгованість за тілом кредиту 10000 грн, заборгованість за відсотками 2 006,00 грн.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Положенням пункту 8 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування стороною позивача було надано: Договір про надання правової допомоги №43657029 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Солвентіс» та адвокатом Лівак І. М.; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І. М. від 30.09.2025; Акт № 2579432 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, наданих послуг) від 30.09.2025 з визначенням розміру наданих послуг у 6000 грн; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 680,00 грн (78% від 6000 грн).
За правилами статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки вимоги позивача задоволені частково, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» слід стягнути судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 889,47 грн (78% від 2422,40 грн).
На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280, 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість в розмірі 12 006,00 (дванадцять тисяч шість гривень 00 копійок).
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір у розмірі 1 889,47 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 47 копійок) та на професійну правничу допомогу у розмірі 4 680,00 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «СОЛВЕНТІС», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 02.02.2026.
Суддя: С.О.Мальцев