Справа№534/1639/25
Провадження №1-кп/534/208/25
02 лютого 2026 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025170520000329, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.06.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Малики, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянка України, має на утриманні 2 малолітні та 1 неповнолітню дитину, не має інвалідності, не є військовозобов'язаною, не є учасником бойових дій, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей (немовлят), одну неопвнолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:
- 21.03.2019 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ст. 76 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік;
- 17.01.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука, Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
- 25.05.2021 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч. 3 ст.357, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- 23.03.2022 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі. Звільнена 21.10.2024 умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 01 день
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,
ОСОБА_6 28 травня 2025 року близько 13 год 00 хв. знаходилася у приміщенні чоловічої вбиральні терапевтичного відділення КНП «ЛІЛ І рівня м. Горішні Плавні», що розташоване за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру буд. 10, де на підлозі знайшла сім-картку мобільного оператора ПрАТ «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 .
В цей час у неї виник злочинний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, котрі зберігалися на рахунку ОСОБА_8 , в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24».
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, - облікового запису потерпілого ОСОБА_8 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24», яка згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що вона не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей, розміщених на належних потерпілому банківських картках АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , (рахунок НОМЕР_3 ), № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 , без дозволу власника, ввела логін та пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Privat24», та отримала доступ до персональних даних ОСОБА_8 , наявних в АТ КБ «ПриватБанк», у результаті чого несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ КБ «Приват Банк» «Privat24» та отримала доступ до банківських рахунків ОСОБА_8 по банківським карткам АТ КБ «Приват Банк» АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , (рахунок НОМЕР_3 ), № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ).
Таким чином дії ОСОБА_6 суд кваліфікує як вчинення несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), систем, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України.
У ОСОБА_6 30.05.2025 року виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , 30.05.2025 в період часу з 18 год. 54 хв. по о 19 год. 01 хв., перебуваючи поряд з банкоматом АТ КБ «ПриватБанк», що розташований за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 15, отримавши несанкціонований доступ до банківських рахунків ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», Закону України № 2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2212-ІХ від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2263-ІХ від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2500-ІХ від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2738-ІХ від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2915-ІХ від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 3057-ІХ від 02.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 3275-І від 27.07.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 3564-ІХ від 06.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Закону України № 3684-ІХ від 08.05.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Закону України № 3891-IX від 23.07.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», Закону України № 4024-IX від 29.10.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», Закону України № 4220-IX від 15.01.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», Указу Президента України « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4356-ІХ від від 16.04.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, діючи таємно, повторно, шляхом зняття готівки у банкоматі, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 5002 грн.
В подальшому ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, та викраденими грошима розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином дії ОСОБА_6 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_9 повідомила суду, що обвинувачений ОСОБА_10 є сином потерпілої та проживає у одній квартирі з потерпілою. Свідок повідомила, що обвинувачений забрав речі потерпілої, а саме телевізор, швейну машинку, два планшети та навушники.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 підтвердила обставини справи, вину визнала, просила суд суворо не карати.
Суд рахує, що визнання вини ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам справи, нею та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч. 3ст. 349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченої та її показів, вирішує за недоцільне. Вина обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України є доведеною повністю.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.
На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочинів, особу обвинуваченої, її вік, стан здоров'я, відсутність офіційного джерела доходу, сімейний стан, зокрема обвинувачена є одруженою, має двох малолітніх (немовлят) та одну неповнолітню дитину, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченої до вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченою вини у скоєних кримінальних правопорушеннях, поведінку обвинуваченої як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Судом враховано, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.
У судовому засіданні прокурор просив суд ОСОБА_6 визнати винною та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду; за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, КК України звільнити від цього покарання, якщо вона протягом строку випробування, тривалістю у два роки, не вчинить нового злочину. Вирішити долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Захисник просив суд призначити покарання за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду; за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, КК України звільнити від цього покарання, якщо вона протягом строку випробування, тривалістю у один рік, не вчинить нового злочину. Задовольнити цивільний позов в межах обвинувального акту.
Обвинувачена вину визнала в повному обсязі, щиро покаїлась, просила суд суворо не карати.
Представник потерпілого щодо покарання не заперечував, просив суд задовольнити цивільний позов у повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченої від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов'язків.
Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 , суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити її від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст. 75, 76 КК України, застосувавши іспитовий строк.
Виключно таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових злочинів.
Розгляд цивільного позову.
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із цивільним позовом до обвинуваченої ОСОБА_6 , в якому прохає стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в розмірі 16 661,35 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
При вирішенні цивільних позовів суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розмір моральної шкоди, не може бути засобом отримання прибутку, винагороди, погашенням певних грошових зобов'язань, виконання договірних зобов'язань тощо особою, якій ця шкода завдана.
Суд зауважує, що доказом матеріальної шкоди надано виписку з рахунку АТ «Приватбанк» на загальну суму 16 217,25 грн., а інкріміновано 5002 гривні матеріальної шкоди, завданої злочином. Суд вважає доведеною матеріальну шкоду,завдану саме злочином, в межах обвинувального акту, тобто у розмірі 5002 гривні. Доведеною суд вважає моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 2 000 гривень. Тому позов підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Під час досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався і підстави застосування такого заходу забезпечення до набрання вироком законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374, 475 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити їй покарання за:
- ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду;
- ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання ОСОБА_6 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від цього покарання, якщо вона протягом строку випробування, тривалістю у 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї такі обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в розмірі 5002 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Речові докази у справі:
- сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , поміщено до паперового пакету НПУ - повернути власнику, як йому належне;
- оптичний диск DVD-R, об'ємом 4,7 GB, на якому міститься відеозапис огляду камер спостережень, що знаходяться у приміщенні «МаркетОпт», за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, проспект Героїв Дніпра, буд. 63 від 09.06.2025 у період часу з 11:08 по 12:00 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R, об'ємом 4,7 GB, на якому міститься відеозапис огляду камер спостережень, що знаходяться у приміщенні «Буфет», за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру, буд. 10 від 09.06.2025 у період часу з 16:20 по 17:30 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R, об'ємом 4,7 GB, на якому міститься відеозапис огляду камер спостережень, що знаходяться у приміщенні магазину «Піца Дей», за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, проспект Героїв Дніпра, буд. 42 від 18.06.2025 у період часу з 10:20 по 10:50 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R, об'ємом 4,7 GB, на якому міститься відеозапис огляду камер спостережень, що знаходяться у приміщенні магазину «АТБ-маркет», за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, буд. 6 від 18.06.2025 у період часу з 11:10 по 12:00 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R, об'ємом 4,7 GB, на якому міститься відеозапис огляду камер спостережень, що знаходяться у приміщенні магазину «АТБ-маркет», за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Миру, буд. 15 від 18.06.2025 у період часу з 12:00 по 12:30 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку після його проголошення вручити учасникам справи в день оголошення вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій, потерпілому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_1