Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7507/25
Провадження № 2/279/515/26
30 січня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Пацко О.О., з секретарем судового засідання Зубковою І.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/7507/25 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Юревич Ігор Вікторович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивачки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 з 02 березня 2013 року перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстровано виконавчим комітетом Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, актовий запис № 2. Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивачки зазначив, що сім'я позивачки розпалась остаточно, шлюбні відносини припинені, збереження шлюбу суперечить її інтересам, відновлення сімейних відносин є недоцільним.
Посилаючись на вказані обставини, просить: розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 02 березня 2013 року виконавчим комітетом Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, актовий запис № 2.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 02 березня 2013 року виконавчим комітетом Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, актовий запис № 2. Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до ч.3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад, позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з даним позовом, вважає, що примирення між сторонами не можливе, наполягає на розірванні шлюбу, відповідач відзив не подав, будь яких інших заяв, клопотань від останнього не надходило.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї є недоцільним, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110,112 СК України, ст. ст. 4, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279,280-284 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Юревич Ігор Вікторович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 02 березня 2013 року виконавчим комітетом Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, актовий запис № 2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя Ольга ПАЦКО